Прозорість та підзвітність

Новий план: як Україна планує досягти 27% ВДЕ до 2030 року

Оновлені правила екодизайну в ЄС

Нові правила для ринку та інфраструктури водню в ЄС

Пілотний механізм для прозорого “злету” водневих проєктів в ЄС

Кодекс ЄС щодо кібербезпеки в енергетиці: що регулює новий документ та кого стосується?

Ще більше спрощень для “зеленої” енергетики в ЄС

ЄС виходить із Договору до Енергетичної Хартії: чому це відбулось та що далі?

Європейський водневий банк: ініціатива для проєктів у ЄС і не тільки

Оновлений REMIT обіцяє кращий захист від зловживань

Нові правила ЄС дозволять краще знати про енергоефективність товарів та економити на цьому

На шляху до будівель з нульовими викидами: оновлені правила енергоефективності в ЄС

Рада ЄС офіційно схвалила оновлену редакцію Директиви щодо енергетичної ефективності будівель, зміни до якої обговорювались ще з 2021 року в рамках пакету «Готові до 55». Незабаром Директива буде підписана та опублікована в Офіційному журналі ЄС, а країни ЄС матимуть два роки, щоб впровадити її положення у національне законодавство. Детальніше в матеріалі. 

Державна допомога в країнах ЄС все більше орієнтується на цілі зеленого курсу – звіт ЄК

У березні 2024 року Європейська Комісія опублікувала черговий річний звіт з розвитку конкуренції на ринку ЄС у 2023 році. Звіт охоплює всі основні сфери розвитку конкурентного законодавства, діяльність Єврокомісії з розвитку конкурентної політики, найбільші події року та інше. Аналіз документу - у матеріалі експерта.

Гарантії походження в Україні: можливості для торгівлі та експорту «зеленої» енергії

Робота над повноцінним запуском ринку гарантій походження (ГП) електроенергії з відновлюваних джерел розпочалась із прийняття у квітні 2023 року закону щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи. Нині Уряд затвердив постанову, якою передбачено порядок видачі, обігу та погашення ГП. Детальніше - у матеріалі.

Сприяти зеленій відбудові, «наскільки це можливо»: на що будуть спрямовані кошти Ukraine Facility

Програма підтримки України від ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 рокимістить низку положень щодо екологічності використання коштів. Ці положення визначають екологічні та кліматичні цілі, принципи та умови надання коштів. Детальніше про них - у коментарі експерта.

Що зміниться в управлінні відходами видобувної промисловості

В Україні найвищі серед європейських країн обсяги утворення відходів видобувної промисловості. Щоб вирішити проблему їх накопичення та виконати вимоги для вступу в ЄС, Міндовкілля опубліковало проєкт закону «Про управління відходами видобувної промисловості». Що він передбачає - дізнавайтеся у коментарі експертки.

Бюджет ЄС-2024: зелений курс у пріоритеті, але безпека та оборона вимагатимуть додаткових ресурсів

Які напрямки в бюджеті ЄС на 2024 рік стали пріоритетними? А де, навпаки, скоротилися видатки? Та що передбачає Інструмент з відновлення ЄС, де видатки зросли? Читайте у матеріалі.

ЄС запровадив базу даних для “зелених” палив. Як це позначиться на перспективах торгівлі з Україною?

Для чого потрібна UDB? Яким є охоплення бази даних? Та як упровадження UDB впливатиме на торгівлю між ЄС та третіми країнами? Дізнавайтеся у коментарі.

Розвиток водневої енергетики в ЄС: від планів до дій

15 лютого Єврокомісія схвалила черговий проєкт спільного європейського інтересу для підтримки водневої інфраструктури. Що має на меті проєкт, та якими є плани ЄС щодо розвитку водневої енергетики для України? Деталі у коментарі.

Наскільки оновлені Національні плани дій з енергетики та клімату відповідають амбіціям ЄС в сфері декарбонізації?

Єврокомісія оприлюднила комюніке, яке містить загальну оцінку поданих державами-членами ЄС проєктів оновлених Національних планів з енергетики та клімату (НПЕК). Комісія здійснила оцінку цих оновлених планів, поданих 21 державою-членом. Якими ключові висновки Єврокомісії за підсумками оцінки? Дізнавайтеся у матеріалі.

Європейський Союз сформував список найважливіших проєктів енергетичної інфраструктури

Список складається зі 166 інфраструктурних енергетичних проєктів, які мають посприяти розбудові загальноєвропейської мережі, яка відповідатиме цілям декарбонізації. Які напрямки охоплюють проєкти - дізнавайтеся у матеріалі.

Стан Енергетичного Союзу 2023: як “зелений” курс допомагає ЄС протидіяти російській агресії

Як ЄС бореться з російським тиском у сфері енергетики, одночасно трансформуючи економіку відповідно до плану REPowerEU та застосовуючи підходи Європейського зеленого курсу (ЄЗК) - читайте у коментарі.

Оновлені правила для країн ЄС щодо розгортання проєктів ВДЕ

20 листопада 2023 року вступила в дію Директива (ЄС) 2023/2413, якою вносяться зміни до попередніх Директив та Регламенту ЄС щодо сприяння використанню енергії з ВДЕ. У цьому матеріалі ми розбираємо основні положення Директиви та задачі для країн ЄС.

Які цілі для транспорту визначає новий Регламент про інфраструктуру альтернативних палив в ЄС?

Серед основних завдань Регламенту – сприяння декарбонізації транспортного сектору через розгортання зарядної та заправної інфраструктури альтернативних палив – електроенергії, водню, біометану та природного газу як перехідного палива. Які цілі для транспорту визначає новий документ - у коментарі експерта.

ReFuelEU Aviation – ще один крок ЄС до сталого повітряного транспорту

Восени 2023 року Європарламент та Рада ЄС прийняли ReFuelEU Aviation – Регламент про забезпечення рівних умов для сталого повітряного транспорту. Яка його мета, кого стосується регламент та які правила передбачає? Відповіді - у коментарі.

Яке майбутнє міського енергетичного сектора?

Сьогодні малу когенерацію розглядають як ключовий елемент переходу до децентралізованих, повністю кліматично нейтральних енергетичних систем, оскільки вона не лише розширює їхні можливості, але й істотно посилює гнучкість і надійність постачання електроенергії, «підстраховуючи» енергоустановки, що працюють на поновній енергії.

Розвиток ВДЕ до 2030 року: цілі ЄС та плани України

12 вересня у рамках Європейського зеленого курсу, планів REPowerEU та «Готові до 55» Європарламент схвалив оновлення Директиви про відновлювані джерела енергії з метою стимулювання використання ВДЕ в ЄС. Яку цільову частку ВДЕ в кінцевому споживанні енергії до 2030 року встановлює Директива? Які цілі для транспортного, будівельного, промислового сектору? Читайте у матеріалі

Як у ЄС будуть скорочувати споживання енергії? Огляд оновленої Директиви з енергоефективності

ЄС слідом за Європарламентом ухвалила нові правила для підвищення енергозбереження в ЄС. Цього разу розберемо policy частину оновленої Директиви, а саме, загальнополітичні цілі зі скорочення споживання енергії.

Нові цілі енергозбереження в ЄС – орієнтир для України

Рада ЄС ухвалила нові правила для підвищення енергозбереження в ЄС. Оновлена Директива передбачає, що до 2030 року країни-члени ЄС повинні колективно забезпечити скорочення споживання енергії щонайменше на 11,7% (порівняно з 2020 роком). Цілі ЄС вже можна вважати новим орієнтиром і для нашої країни. Як планує скорочувати споживання Україна? Читайте в матеріалі.

«Пакет сталих фінансів ЄС»: крок до посилення інвестицій на шляху до кліматичної нейтральності

В червні 2023 року Єврокомісія запропонувала новий пакет змін до законодавства, спрямований на посилення контролю за рейтингуванням ESG та  розширення Таксономії ЄС. Обидва елементи мають ключове значення для зменшення ризиків та невизначеності, з якими інвестор стикається при фінансуванні проєктів. Як це відобразиться на підходах до інвестування у проєктах з країнами-партнерами ЄС, зокрема, з Україною?

Як працюватиме механізм вуглецевого коригування імпорту

Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) – новий інструмент Європейського Союзу, метою якого є запобігання ризику витоку вуглецю та заохочення чистішого промислового виробництва в країнах, що не входять до ЄС. СВАМ вирівнює ціноутворення за викиди парникових газів під час виробництва вуглецевоємних товарів, які імпортуються до ЄС.

Для чого ЄС створив Соціальний кліматичний фонд, і як він працюватиме

Серед іншого, діяльність Фонду передбачатиме фінансування заходів та інвестицій, спрямованих на підвищення енергоефективності будівель, декарбонізацію опалення та охолодження будівель, зокрема, шляхом інтеграції в будівлі ВДЕ.

ЄС Global Gateway: які можливості для України відкриває європейський «шовковий шлях»?

Країни-партнери ЄС матимуть змогу отримати 18 млрд євро нового фінансування для кліматичних та енергетичних проєктів в рамках стратегії ЄС Global Gateway. Як це допоможе Україні?

ЄС ввів новий регламент проти знеліснення: як це вплине на експорт з України

16 травня 2023 року Європейська Рада остаточно затвердила регламент про обмеження імпорту товарів, пов'язаних із вирубкою лісів. Регламент має на меті зменшити ризик знищення лісів від товарів, що розміщуються на ринку ЄС або експортуються з ЄС.

Що дасть Україні запровадження нових вимог до вмісту небезпечних речовин в електронному та електричному обладнанні

Уряд обмежив вміст ртуті, свинцю та інших небезпечних для здоров’я і довкілля речовин у побутових та промислових приладах: лампах, друкарських фарбах, апаратах МРТ, вимикачах тощо. Цей крок наближає Україну до вступу в ЄС та сприяє реалізації засад Європейського зеленого курсу в Україні.

Європейська Комісія пропонує нові правила для сприяння ремонту товарів

Викидання товарів, що підлягають ремонту, і заміна їх новими призводить до збільшення кількості відходів і викидів парникових газів, а також до зайвого використання ресурсів. Щоб вирішити цю проблему і наблизити виконання цілей Європейського зеленого курсу, Європейська Комісія пропонує нові правила для сприяння ремонту товарів .

Досвід Венесуели: як не допустити краху в енергетиці України

Енергосистема Венесуели за структурою схожа з українською. Вона заснована на класичній моделі централізованої генерації, від якої підстанції перетворюють напругу, щоб електроенергію можна було передати високовольтними мережами, а потім знову понизити для розподілу споживачам. Проте незважаючи на схожість та величезні енергетичні ресурси, блекаути у Венесуелі - звичне явище. 

Як Україні успішно «спіймати» промінь надії

Від початку масованих атак росії на енергетичний сектор України, Європейський Союз продемонстрував надзвичайну солідарність. Країни ЄС та органи у Брюсселі працюють, щоб надавати все необхідне для того, щоб Україна могла пройти складну зиму. Зокрема, має надійти 5400 генераторів та 35 млн світлодіодних ламп…і це не все.

СОР-27: ключові результати кліматичних переговорів у Шарм-ель-Шейху

Результати міжнародного форуму викликали неоднозначну, а подекуди критичну оцінку досягнутих рішень.

Відновлення будівель – новий старт для Фонду енергоефективності?

Кабмін постановою від 18 жовтня 2022 року №1184 передбачив можливість використання коштів Фонду енергоефективності на фінансування відновлення будівель, що зазнали руйнувань під час війни.

Чи достатньо нового закону для зменшення шкоди від використання азбесту в будівництві

Для України виведення азбесту з уже існуючого будівельного фонду стане викликом.

«Зелені» банки – стимул для інвестицій у стійкі кліматичні рішення та «зелене» відновлення

Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди

В умовах війни та високих цін, коли кожна тисяча кубометрів важлива, державна компанія не може дозволити собі непрозорі купівлю-продаж газу.

Енергоефективність в Україні: що змінилося?

На початку липня Верховна Рада України прийняла Закон на посилення енергоефективних заходів та термомодернізації будівель. Документом вносяться зміни до Законів «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деяких інших, які регулюють сферу енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог та досвіду країн ЄС.

Між виживанням і сталим розвитком: який досвід «зеленого» відновлення може взяти Україна

Одне із питань, яке все більше обговорюється, - чи буде це відновлення «зеленим». Існує ризик того, що «стратегія виживання» буде превалювати над «зеленими» принципами відновлення та елементами захисту довкілля, принаймні у перші роки.

Розвиток ринку біометану в Україні допоможе реалізувати пріоритети енергетичної політики 

Значно вирізняються останні рішення щодо розвитку ринку біометану, які були прийняті “на перспективу”.

Чи достатньо нового Закону для впровадження європейської системи управління відходами в Україні

Попри позитивні аспекти ухваленого Закону «Про управління відходами», такі як впровадження європейської ієрархії поводження з відходами та створення умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури, неврегульованими залишаються питання стимулів для розвитку циркулярної економіки. 

Кандидатський статус України і пріоритет “зеленого” переходу в енергетиці

У питаннях енергетики ключовим є успішний “зелений” перехід України, який вимагатиме як подальшої синхронізації з європейським законодавством, так і забезпечення необхідного адміністративного, фінансового та організаційного ресурсу для втілення законодавчих змін та стратегічних цілей. В цьому сенсі важливим завданням для громадського сектору є утримання теми “зеленого” переходу як у публічному дискурсі, так і в політичному порядку денному України.

“Газовий фронт” російської агресії: відповідь ЄС та наслідки для України

Зараз ЄС шукає оптимальні шляхи оперативної заміни більш ніж 40% власного імпорту газу. Ця стратегічна ціль змін вже призводить до змін в регулюванні ЄС в сфері безпеки постачання “блакитного палива”. 

Фінансова «реанімація» ТКЕ має йти далі вирішення старих боргів

Втратило чинність положення про ПСО на ринку газу. Це черговий крок до формування ринків газу та теплопостачання за європейськими правилами. Але фактично підприємства комунальної теплоенергетики, а також ОСББ й інші управителі багатоквартирних будинків залишилися без гарантованого постачальника, яким виступав «Нафтогаз»

Ціни на електроенергію: що буде далі?

Які перспективи відміни ПСО та впровадження ринкових цін на електроенергія для населення? Тут можуть бути сценарії від “поки нічого не міняти” (високо ймовірний) до впровадження ринкових цін (наразі малоймовірний).

Наміри уряду вкотре відтермінувати введення екологічних вимог ЄС навряд чи отримають підтримку зарубіжних партнерів

Міністерство енергетики відновило роботу над впровадженням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), однак незабаром запропонувало перенести його впровадження.

Для розділення платіжок за електроенергію поки немає передумов

Поточний тариф, навіть верхня його ставка, не відображає реальні витрати, понесені на виробництво, закупівлю та доставку електроенергії домогосподарствам, оскільки в країні застосовується приховане перехресне субсидіювання населення через механізм ПСО. Нині тариф у платіжках подається без розділення на товарний та транспортний компоненти електроенергії.