Як змінила повномасштабна війна український енергосектор: дані аналітиків | DiXi Group
DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to

за період

logo
Головна » Новини » Як змінила повномасштабна війна український енергосектор: дані аналітиків
27.02.2024

Як змінила повномасштабна війна український енергосектор: дані аналітиків

Матеріал підготовлено на основі інформації з офіційного порталу відкритих даних про енергетику Energy map, засновником якого є аналітичний центр DiXi Group.

Електроенергія

У 2023 році Україна експортувала 366,5 тис. МВт·год електроенергії вартістю 99,3 млн дол. Обсяг експортних надходжень зменшився у 6 разів порівняно з 2022 роком та майже в 3 рази – порівняно з 2021 роком. Основна причина – російські ракетні обстріли енергетичних об’єктів, внаслідок яких Україна призупинила експорт електроенергії з жовтня 2022 року та відновила його в значно менших обсягах у квітні 2023 року.

У 2023 році 41% експортованих обсягів було поставлено до Словаччини (150,1 тис. МВт*год), 40% – Молдови (148,4 тис. МВт*год), 15% – Польщі (53,4 тис. МВт*год) та 4% – до Румунії (14,7 тис. МВт*год).

Загальний обсяг імпорту електроенергії за 2023 рік склав 806,4 тис. МВт·год, що коштувало Україні 154,7 млн дол. Порівняно з 2022 роком вартість купленого ресурсу знизилась на 10%, з 2021 роком – зросла на 77%.

У 2022 році Україна імпортувала 820,4 тис. МВт*год електроенергії, з яких 99,4% були закуплені до 24 лютого 2022 року: 814,9 тис. МВт*год у Білорусі та 0,6 тис. МВт*год – у Словаччини та Угорщини. Імпорт з Білорусі застосовувався як один з інструментів для проходження осінньо-зимового періоду 2021-2022 років.

У 2023 році імпорт здійснювався з європейських країн: Словаччини (558,6 тис. МВт*год або 69% у загальному обсязі), Румунії (103,1 тис. МВт*год або 13%), Молдови (84,1 тис. МВт*год або 10%) та Польщі (60,7 тис. МВт*год або 8%).

Вугілля

З початку війни Україна істотно збільшила обсяги експорту кам’яного вугілля. У 2022 році (після 24 лютого) було експортовано 708,5 тис. тонн коксівного, бітумінозного та іншого кам’яного вугілля на суму 215,8 млн дол., у 2023 році – 670,7 тис. тонн коксівного вугілля на суму 172,7 млн дол. Інше вугілля кам’яне, антрацит та тверде кам’яновугільне паливо (брикети, котуни, тощо) експортувати у 2023 році було заборонено. У 2021 році експорт здійснювався у несуттєвих обсягах – близько 5 тис. тонн вартістю 0,8 млн дол.

У 2023 році Україна поставляла вугілля до 8 країн, найбільше – до Індії (33% від загального обсягу), Словаччини (27%), Італії (16%) та Угорщини (13%).

Імпорт кам’яного вугілля у 2023 році було суттєво зменшено: 0,7 млн тонн проти 4,6 млн тонн у 2022 році та 19,6 млн тонн у 2021 році. Витрати на закупівлю вугілля склали 185,4 млн дол., що нижче у понад 6 разів порівняно із 2022 роком та у понад 13 разів – з 2021 роком. Імпорт здійснювався з 13 країн, три з яких – Польща, США та Австралія – забезпечили 82% ресурсу. 

До 2023 року основним постачальником кам’яного вугілля була росія – у 2022 році було поставлено 42% від загальних обсягів вугілля, у 2021 – 67%. Витрати на російську сировину у 2023 році становили 148 тис. дол, у 2022 – 0,43 млрд дол., у 2021 – 1,55 млрд дол.

Нафта та нафтопродукти

У 2023 році Україна зменшила практично до нуля імпорт сирих нафти та нафтопродуктів: обсяг закупівель склав 26 тонн на суму 22 тис. дол., тоді як протягом двох попередніх 2022 та 2021 років вартість імпорту становила 346,4 та 827,6 млн дол., відповідно.

У 2023 році нафтопродуктів не сирих (переважно дизелю та бензинів) було імпортовано 7,6 млн тонн загальною вартістю 7,8 млрд дол. У 2022 році обсяг імпортованого палива був менший – 7,3 млн тонн при більших витратах – 8,8 млрд дол. У 2021 році було імпортовано 8,8 млн тонн нафтопродуктів вартістю 5,6 млрд дол.

Основними постачальниками нафтопродуктів (крім сирих) у 2023 році були Греція, Індія, Литва, Польща та Туреччина, які сукупно забезпечили 57% палива для України. До 2023 року найбільші обсяги Україна купувала у білорусі та росії: частка закупівель у 2022 році – 25%, 2021 році – 68%, у 2019-2020 роках – 75-76%.

Експорт нафти та нафтопродуктів суттєво просів у 2022-2023 роках: обсяг заробітку від продажу сирої сировини впав на 91% та 65% порівняно з 2021 роком. Від продажу нафти та нафтопродуктів не сирих (переважно моторних олив, масел та інших мастильних матеріалів) Україна заробила 72 млн дол. у 2022 та 40,1 млн дол. у 2023 роках, що нижче доходів 2021 року на 63% та 79% відповідно.

Газ природний, скраплений та інші гази

У 2023 році Україна суттєво скоротила обсяги закупівель газу природного, скрапленого (пропану або суміші пропану з бутаном) та інших газів, закупивши 1,8 млн тонн за ціною 1,9 млрд дол., що на 81% менше ніж у 2022 році (9,5 млн тонн) та на 80% – ніж у 2021 році (9,1 млн тонн). 

У 2023 році Україна закуповувала газ у понад 30 країн, найбільше – у європейських сусідів: Польщі (21% від обсягу), Словаччини (15%) та Угорщини (14%). У 2021-2022 роках основним постачальником була росія, яка поставила у 2022 році 79% ресурсу (7,5 млн тонн природного газу та 0,1 млн тонн скраплених пропану та бутанів), у 2021 році – 26% (1,7 млн тонн природного газу та 0,7 млн тонн скраплених газів). 

У квітні 2022 року Уряд України заборонив ввезення усіх товарів з росії у режимі імпорту. Разом з тим, ввезення природного газу та інших вуглеводнів російського походження можливе в митних режимах транзиту і митного складу трубопровідним транспортом; через точки входу на міждержавних з’єднаннях з державами – членами ЄС і Молдовою та за операціями із заміщення природного газу (бекхол). Таким чином, у 2023 році до України було ввезено 452 тонни газів російського походження вартістю 276 тис. дол.

Експорт газу, переважно природного та скраплених етилену, пропілену, бутилену і бутадієну, у 2022 році (44,6 тис. тонн) знизився на 65% порівняно з 2021 роком (128,8 тис. тонн). У 2023 році продаж газу практично не здійснювався – поставлено 22 тонни пропану, бутанів та інших скраплених газів вартістю 23 тис. дол. Зниження обсягів поставок пов’язано з забороною експорту природного газу з березня 2022 року та подальшому встановленні квот в нульовому обсязі, які діють і дотепер.

Підготовка даного аналітичного продукту стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту «Прозорість Енергетичного Сектору», який виконує ГО «ДІКСІ ГРУП». Інформація, викладена в цьому дослідженні, є виключною відповідальністю ГО «ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин не може розданглядатися як такa, що відображає позицію USAID чи Уряду США.

Новини

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні