Індекс прозорості енергетики – 2023

2-й ВОЄННИЙ ВИПУСК

РЕЗЮМЕ

• Індекс прозорості енергетики розроблено з метою оцінювання реального стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі України, здійснення багатовимірного аналізу прозорості, діагностики прогалин та відстеження прогресу.
• Особливістю Індексу-2023, як і попереднього випуску, є оцінювання прозорості під час воєнного стану (ВС) в Україні. Серед головних цілей другого воєнного випуску Індексу: 1) об’єктивне відображення та аналіз впливу війни і режиму ВС на інформаційну відкритість сектору та 2) визначення потенціалу відновлення прозорості впродовж дії режиму ВС.
• Індекс-2023 охоплює 229 індикаторів, об’єднаних у 8 категорій і базованих на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації. Цьогорічне видання Індексу доповнене лише одним новим індикатором, пов’язаним з ухваленою в 2023 році Енергетичною стратегією України до 2050 року. Такі мінімальні зміни в рамці оцінювання були застосовані з метою відстеження “чистого” прогресу у прозорості порівняно з 2022 роком і отримання відповіді на питання чи можливе покращення інформаційної відкритості сектору в умовах війни. Разом з тим, були оновлені зміст і підстави індикаторів Індексу на основі сучасного законодавства ЄС, кращих європейських та світових практик розкриття даних й звітування. Оцінки, отримані в рамках Індексу, є результатом опрацювання даних відкритих джерел про функціонування й розвиток енергетичного сектору за ланцюжком “від виробника до споживача”.
• Остаточний бал України за оцінюванням 2023 року зріс до 41 (порівняно із 39 балами у 2022 році). Цей незначний прогрес (+2 пункти, або 5,1%) доводить можливість покращення прозорості сектору навіть в умовах війни і режиму ВС. Повномасштабна війна з рф та запровадження режиму ВС спричинили стрімке падіння інформаційної відкритості енергетики – показник у 2022 році упав на 24 пункти і за шкалою Індексу спустився до зони “неприйнятної” прозорості. У 2023 році, незважаючи на різносторонню динаміку по окремим вимірам і складовим Індексу, загальна оцінка перейшла у зону “недостатньої” прозорості, проте так і не досягла базового рівня 2018 року (43 бали), оскільки фундаментальні фактори впливу залишилися незмінними.
• Незважаючи на незначний загальний прогрес у прозорості, визначений в рамках дослідження, кількість “чорних скриньок” у секторі продовжила зростати. Індекс “чорних скриньок” збільшився на 2 п.п. – із 34% до 36%. Таким чином, більш ніж за третиною індикаторів інформація залишається закритою або повністю відсутня.

• Серед фундаментальних факторів збереження низького рівня прозорості залишаються: директивна заборона оприлюднювати дані та ініціативні рішення розпорядників даних чи суб’єктів звітування обмежити обсяг публічних даних або припинити їх публікацію під час ВС. Обидва фактори мають нормативну природу і викликані змінами до законодавства та регулювання, через які держава заборонила публікувати конкретні дані або дозволила обмежити їх оприлюднення. Третім фактором, що має синтетичний характер і прямо не пов’язаний із законодавчими змінами, є сукупність дестабілізуючих зрушень, викликаних війною, які спричинили втрату спроможності розпорядників даних (органів влади, суб’єктів господарювання тощо) збирати, опрацьовувати та оприлюднювати інформацію (“туман” війни).
• Для понад третини індикаторів Індексу-2023 (79 із 229) зберігається законодавче обмеження публічності. Зокрема, по 26 індикаторам (11,4%) застосована директивна заборона на оприлюднення даних, а по 53 індикаторам (23,1%) – ініціативне рішення розпорядників на основі наданих їм на період ВС відповідних дискреційних повноважень. Таким чином, ключовими факторами відновлення інформаційної відкритості сектору по завершенню і навіть під час дії режиму ВС будуть саме законодавчий і регуляторний.

• Оцінювання продемонструвало різносторонню динаміку прозорості за категоріями Індексу. По двом категоріям – “Постачання” (+6 балів) та “Органи влади” (+18 балів) – відбувся прогрес. Ще у двох категоріях (“Надійність і безпека” та “Споживання”) загальна оцінка залишилася без змін. У решті категорій (“Баланси”, “Природні монополії”, “Звітність” та “Політика”) продовжився спадний тренд із зниженням оцінок у межах 1-5 пунктів. У результаті всі категорії залишилися у двох нижніх зонах шкали Індексу із найгіршою прозорістю – по 4 категорії, відповідно, у зонах “недостатньої” та “неприйнятної” прозорості. Також, інформаційна відкритість знизилася у 9 із 24 підкатегорій Індексу, у 7 – залишилася на минулорічному рівні та у 8 – покращилася. Така різнонаправлена динаміка свідчить про доцільність застосування вибіркового/точкового підходу для відновлення прозорості сектору з урахуванням потенційних загроз від розкриття даних.