Війна росії проти України: енергетичний вимір | DiXi Group Alert – тижневик

Огляд за 5 – 11 червня

Резюме 

• В ніч на 6 червня військові рф підірвали Каховську ГЕС. Такі дії кваліфікуються як воєнний злочин, згідно зі статтею 56 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1977 року, яка передбачає заборону нападу на такі споруди, як греблі, дамби та атомні електростанції. 
• За оцінкою Мінекономіки, в результаті знищення Каховської ГЕС підтоплені 80 населених пунктів, знищено частину флори та фауни Херсонщини, кілька мільйонів людей можуть залишитися без питної води, під загрозою продовольча безпека та інші катастрофічні наслідки.
• Міжнародні гуманітарні організації, зокрема ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста, зустріли критику через неспроможність допомогти з подоланням наслідків на окупованих територіях. 
• “Укргідроенерго” вже планує будівництво нової станції після деокупації. Для цього, за попередніми підрахунками, необхідно щонайменше 5 років і близько 1 млрд євро.
• Прямої загрози для ядерної безпеки Запорізької АЕС немає – “Енергоатом”. Рівень води на ставку-охолоджувачу (16,6 м станом на 11 червня) достатній, він має альтернативні джерела наповнення. В.о. голови Держатомрегулювання Олег Коріков назвав необхідною умовою перехід усіх блоків ЗАЕС до “холодного зупину”. За даними МАГАТЕ, окупанти не перевели 5-ий
  блок у цей стан. 
• Головна проблема – стале забезпечення питною водою. Уряд виділив 120 млн грн Держагентству водних ресурсів для потреб Миколаєва та 845 млн грн для потреб Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Ще 1,5 млрд грн виділено для будівництва нових водогонів, щоб забезпечити питною водою Кривий Ріг, Нікополь та Марганець.
• 9 та 10 червня зафіксовано удари по об’єктами газовидобутку, а також влучання в один з об’єктів оператора ГТС у Запорізькій області. 
• Україні вдалося збалансувати енергосистему. ГЕС вище по Дніпру знизили потужність виробництва для обмеження надходження води у Каховське водосховище та зменшення затоплення. Через ремонтну кампанію на енергоблоках ТЕС та АЕС у вечірні години в окремі дні виникав дефіцит потужності.
• Імпорт електроенергії відбувався зі Словаччини та Молдови, переважно у вихідні дні, коли цінові індекси в країнах ЄС були нижчі за український на 1-42%. За тиждень двічі використано аварійну допомогу: 7 червня з Румунії (обсяг не зазначено), 8 червня з Румунії та Польщі (1 200 МВт·год). 11 червня на запит від Польщі було прийнято надлишки електроенергії в обсязі 1 800 МВт·год.
• 10 червня Верховна Рада прийняла закон про запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках, спрямований на виконання Регламенту (ЄС) №1227/2011 (REMIT).
• 8 червня НКРЕКП схвалила та винесла на обговорення проєкт рішення про встановлення нових граничних цін (прайс-кепів) на РДН, ВДР та балансуючому ринку електроенергії. Зокрема, пропонується підвищити максимальні прайс-кепи на РДН та ВДР на 35,3%, а мінімальні – встановити на рівні 10 грн/МВт·год. Ймовірно, з очікуванням на це рішення пов’язане істотне
  скорочення торгів на ринку двосторонніх договорів (-91,6% порівняно з попереднім тижнем). 
• Уряд вніс зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з російської федерації. Передбачено винятки для природного газу – для обсягів, які ввозяться в режимах транзиту, митного складу та віртуального реверсу, а також які поставлено через точки входу з країнами ЄC та Молдовою.
• НКРЕКП прийняла зміни до кодексу ГТС та інших актів щодо стимулювання біометанової галузі. Стимули включають надання можливості оператору ГТС встановлювати реверсні компресорні станції, через які надлишок біометану може надходити із розподільних мереж.
• Також Регулятор видав першу ліцензію на провадження господарської діяльності зі зберігання енергії.
• Транзит російської нафти через Україну у червні зросте на 16% (до 1 130 тис т) – ЗМІ.