Аналітичний звіт «Енергоефективність у “зеленому” відновленні: найкращі практики та можливості для України»Аналітичний звіт
Енергоефективність як головний шлях до післявоєнної відбудови та зміцнення національної економіки, стає надзвичайно актуальною темою для України. Впровадження новітніх технологій під час відбудови не лише зменшить витрати на оплату комунальних послуг, але й сприятиме збереженню дорогих енергоресурсів та скороченню шкідливих викидів в атмосферу. Крім того, Україна сподівається на прискорений вступ до Європейського Союзу, а тому післявоєнну відбудову країни необхідно здійснювати за європейськими стандартами, докорінно перебудувати економіку, знизити її енергоємність та підвищити рівень енергоефективності в усіх галузях. Для того, щоб покращити та модернізувати житловий фонд України, слід визнати, що існує багато поточних та майбутніх викликів.
Серед них:
- забезпечення екологічної відбудови одночасно швидко забезпечуючи житлом людей,
- вдосконалення загальної правової бази для відновлення,
- зміщення акценту на будівлі з найгіршими експлуатаційними характеристиками,
- зменшення енергетичної бідності,
- створення енергетичної безпеки та усталеної енергетичної системи за допомогою рішень, що забезпечують сталий попит та пропозицію.
Для подолання цих викликів Україна повинна шукати різні рішення та можливості. Нормативно-правову базу з енергоефективності будівель в Україні можна вдосконалити та розширити за допомогою національних планів, принципу «насамперед енергоефективність» та правильної імплементації інших інструментів політики Європейського Союзу.
Європейські країни мають багато ефективних практик та тематичних досліджень, які можуть бути використані для підтримки цієї роботи. Крім того, можливості фінансування та технічної допомоги стають все більш доступними через багатосторонні фінансові організації, що мають програми відновлення. Забезпечення включення вимог щодо енергоефективності до критеріїв прийнятності та доступу до цих коштів має бути пріоритетом для всіх зацікавлених сторін, особливо з огляду на майбутній вступ України до Європейського Союзу. Належне використання згаданих інструментів може забезпечити цінну підтримку прогресу в досягненні довгострокових результатів.
Україна, ймовірно, приєднається до Європейського Союзу у короткостроковій перспективі, що робить вкрай важливим інтегрування розбудови потенціалу будівництва у програми з відбудови та фінансові механізми. Наголос на вдосконаленні та зміцненні системи сертифікації енергоефективності, яка слугує основою для прийняття та імплементації acquis communautaire, є кращим варіантом, ніж інвестування в міжнародні добровільні системи сертифікації. Такий підхід дозволяє виявляти будівлі з високими показниками енергоефективності, охоплюючи при цьому аспекти сталого розвитку, які виходять за рамки лише енергетичних вимог.
Звіт презентує ключові рекомендації з енергоефективності у “зеленому” відновленні:
- зосередитись на міжнародному досвіді та прикладах Європейського Союзу у розробці механізмів підтримки та залученні фінансування для енергоефективних проектів;
- встановити критерії енергоефективності для потоків фінансування та інших ініціатив з відновлення для зацікавлених сторін;
- розробити національні програми підвищення кваліфікації спеціалістів будівельної сфери, це має бути обов’язковим елементом програм підтримки та передумовою для запуску проектів з відновлення;
- з огляду на зростаючі європейські амбіції щодо енергетики та клімату, а також значну шкоду, завдану українському житловому фонду, українські плани мають бути переглянуті та доповнені з більшою точністю та вищими амбіціями і об’єднані в єдину надійну стратегію/план термомодернізації;
- NECP та Довгострокова стратегія термомодернізації маюит бути головними політичними документами для забезпечення енергоефективності як першочергового принципу для стимулювання рішень щодо відновлення та впровадження найкращих практик на регіональному та місцевому рівнях – це паралельні пріоритетні рішення, які мають потенціал істотно просунутися у впровадженні заходів з термомодернізації в будівельному фонді України;
- принцип «насамперед енергоефективність» має бути юридично визначений в українському законодавстві, спираючись на досвід Європейського Союзу;
- врахувати кращі практики країн Європейського Союзу (наприклад, проекти KfW «Енергоефективне будівництво та термомодернізація», RenoWatt, EOL) для покращення діяльності Фонду енергоефективності України та розширення програм з енергоефективності на національному, регіональному та місцевому рівнях;
- врахувати важливість сертифікації будівель, а також міжнародних добровільних систем сертифікації, що використовуються для визначення будівель з високим рівнем ефективності (наприклад, LEED, BREEAM, DGNB, EDGE та ін.).
