Біржова торгівля під час війни: хто і за якими цінами торгував газом у січні-вересні 2023 року
Експерти DiXi Group підготували аналітичний огляд «Біржова торгівля під час війни: хто і за якими цінами торгував газом у січні-вересні 2023 року».
Надмірне регулювання ринку природного газу стало «новою нормальністю» з початком повномасштабної війни. Якщо до цього ціна газу обмежувалася спеціальними контрактами для окремих категорій споживачів, зокрема населення, тепер майже на всіх сегментах ринку – для теплопостачального сектору, побутових споживачів, бюджетних установ, операторів ГРМ – ціна закупівлі визначається ледь не директивно постановами Уряду про покладення спеціальних обов’язків на «Нафтогаз» та його дочірні компанії. Разом з тим, на ринку ще залишаються окремі «острівки» вільного ціноутворення – промислові споживачі досі закуповують газ за нерегульованими цінами, і є повідомлення про поступове відновлення попиту.
Крім того, із забороною експорту газу українського видобутку, приватні видобувники накопичили значний ресурс у сховищах, який в 2022-2023 рр. поступово збували «Нафтогазу» на різних торгових платформах.
В 2022 році «Нафтогаз» купував газ за нерегульованою ціною на непрозорих позабіржових майданчиках, про що у DiXi Group писали раніше. Проте навесні 2023 року український «маркет-мейкер» повернувся на «Українську енергетичну біржу» – товарну біржу, яка є однією з чотирьох компаній, яка володіє відповідною ліцензією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та оприлюднює досить детальну інформацію про результати торгів. Це дещо привідкриває завісу нерегульованого сегменту ринку, дає змогу зробити деякі припущення щодо ціноутворення та конкуренції.
За словами аналітика DiXi Group Андрія Урсти, аналіз даних про торги на «Українській енергетичній біржі» дає змогу «підсвітити» деякі проблеми нерегульованого сегменту ринку газу, який попри війну продовжує функціонувати. Головна з них – ціноутворення.
Як виявили автори огляду, в перших трьох кварталах 2023 року торгівля газом на «УЕБ» була висококонцентрованою і суттєво залежала від волі великих гравців – «Нафтогазу», «ОГТСУ», «Укрнафти». Саме їх операції з купівлі-продажу значною мірою визначили ціну, обсяги та умови на яких «блакитне паливо» закуповувалось та продавалось на «УЕБ». Разом з тим, далеко не всім гравцям, які хотіли придбати або збути ресурс, це вдалося: із 44 компаній, які виставляли свої позиції на біржі, лише 18 змогли купити або продати газ.
«В умовах, коли майже всі сегменти ринку зарегульовані, експорт заборонений, імпорт – мінімізований, а основна ринкова влада сконцентрована в досить невеликої кількості гравців, визначення «ринкової» ціни на газ як результату балансу попиту та пропозиції стає проблематичним.
Водночас, поточний вплив зовнішніх цінових індикативів на внутрішнє ціноутворення є незрозумілим, адже, з одного боку, постулюються плани вже зараз вийти на самодостаність в забезпеченні газом, з іншого – імпорт газу з ЄС поки не припиняється. В умовах такої невизначеності, важливо запобігти потенційним маніпулюванням з цінами, і прозорість інформації є ключовим запобіжником», – наголосив він.
Як стверджується у висновках аналітичного матеріалу, якщо Україна дійсно хоче в майбутньому лібералізувати свій газовий ринок, основними пріоритетами на цьому шляху має стати підвищення рівня конкуренції та зростання прозорості на всіх сегментах. Основні «рецепти» для втілення цих пріоритетів вже відомі – це впровадження вимог REMIT, gas release program (або ж добровільне взяття одним із суб’єктів ринку функції маркет-мейкера).
Для лібералізації роздрібного ринку важливим буде завершення функціонального анбандлінгу операторів ГРМ. Всі ці реформи можуть здаватись «не на часі» і бути відкладеними на період «після перемоги». Проте у майбутньому ми можемо опинитись в ситуації, коли задля відновлення ринку газу треба буде дуже швидко і одночасно запроваджувати велику кількість реформ. Варто вже зараз розробляти та впроваджувати інструменти, які б уможливили прозоре функціонування нерегульованого сегменту ринку, який, попри війну, продовжує працювати і мірою відновлення України буде лише розширюватись.
Ознайомитися з аналітичним оглядом можна
