DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to
29.09.2022

Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди

Війна та її економічні наслідки змусили уряд повернутися до жорсткого цінового регулювання на ринку газу. У березні уряд вирішив відмовитись від езопової мови “базових річних пропозицій”, “трирічних контрактів ТКЕ”, і ухвалив нові постанови про покладення спеціальних обов’язків на ринку газу, яким передбачив пільгове постачання газу з боку групи “Нафтогаз” майже всім категоріям споживачів: побутовим споживачам, ТКЕ, облгазам для технологічних потреб, бюджетним установам.

Разом з тим, є сегменти ринку, яких цінове регулювання поки оминуло: (1) продаж газу приватними видобувниками групі “Нафтогаз”; (2) продаж газу приватними видобувниками промисловості; (3) продаж газу групою “Нафтогаз” промисловості. Слід зазначити, що споживання газу бізнесом значно впало – як через війну, так і через дуже велику вартість ресурсу.  До прикладу, є свідчення, що видобутий ресурс приватні компанії, які втратили збут та яким закрили експорт, зараз накопичують у сховищах. 

Щодо операцій за участі групи “Нафтогазу” (як покупця або продавця газу), вони мали би здійснюватись або на основі прозорих та недискримінаційних домовленостей з відповідними контрагентами або з використанням прозорих торгових площадок, на яких контрагенти могли б на рівних позмагатися за відповідний ресурс. В умовах війни та високих цін, коли кожна тисяча кубометрів важлива, державна компанія не може дозволити собі непрозорі купівлю-продаж газу. Більше того, перехідними положеннями Закону “Про ринок природного газу” саме на “Нафтогаз” покладено обов’язки купувати та продавати газ “у прозорий та недискримінаційний спосіб на біржових та/або позабіржових аукціонах”. Проте деякі факти вказують на зворотнє. 

 

Аукціони “Нафтогазу” на УМВБ

 

11 квітня на сайті “Нафтогазу” з’явилося повідомлення про відновлення компанією торгівлі газом на біржових майданчиках, тобто на нерегульованому сегменті ринку. Головним раціо такого кроку стала “мінімізація репутаційних ризиків”, пов’язаних з потенційними звинуваченнями у непрозорому встановленні цін на газ. Компанія заявляла, що направила листи-пропозиції про співпрацю усім товарним біржам, які володіють відповідною ліцензією НКЦПФР, проте врешті вибір впав на “Українську міжбанківську валютну біржу” (УМВБ).

 

З одного боку, це було очікувано – ще в кінці 2021 року ЗМІ повідомляли про те, що “Нафтогаз” готується укласти договір про співробітництво з УМВБ, при чому на умовах ексклюзивності. З іншого боку, такий вибір був сумнівним, бо основним майданчиком для енергетичних товарів була “Українська енергетична біржа” (УЕБ), яка мала певний рівень ліквідності, пропонувала ширший перелік інструментів торгівлі, мала більше учасників. Крім того, Секретаріат Енергетичного Співтовариства, Міненерго, ЄБРР обрали саме УЕБ як майданчик для розвитку торгівлі газом в Україні, підписавши з біржею меморандум про співпрацю в серпні 2020 року.

 

Тим не менш, у квітні-травні 2022 року “Нафтогаз” розпочав торги саме на УМВБ. В ході низки торгових сесій було збуто 91,6 млн куб. м газу вартістю 2,8 млрд грн. Середньозважена ціна всіх операцій – 30 814 грн за тис куб. м, розкид цін незначний – в межах 29-31 тис. грн за тис. куб. м. Оцінити адекватність відповідних цін досить важко, адже немає ліквідного внутрішнього індикативу, з яким можна було б порівняти котирування на УМВБ. Можна зазначити тільки, що коли 15 квітня ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” купувало природний газ на УМВБ за середньозваженою кінцевою ціною 30 283,00 грн за тис. куб. м, інша компанія групи “Нафтогаз” –  АТ “Укргазвидобування” – днем раніше виставляла свій ресурс на УЕБ за стартовою ціною в 50 000 грн за тис. куб. м.  

 

Разом з тим, прозорість торгівлі газом на УМВБ викликає низку запитань. Перш за все, кидається в очі недостатня прозорість оголошення результатів торгів. За їх підсумками на сайті УМВБ публікувалося повідомлення, в якому вказувалась середньозважена ціна та обсяги проданого/купленого ресурсу. Також “зашифровано” вказувались період постачання та базис поставки газу (в сховищах чи у віртуальній торговій точці (ВТТ)) через так звані ”тікери” типу “UGS-M0-PD1”. Розшифрувати відповідну кодифікацію користувач може лише ознайомившись із 35-ю сторінкою Регламенту торгівлі газом на Біржі. На прикладі зазначеного вище тікера, UGS – це базис поставки у ПСГ, M0 – поставка газу в поточному місяці, PD1 – реквізит, який, за нашим припущенням, пов’язаний з порядком оплати газу, проте в Регламенті його не зазначено. 

 

По-друге, не вказані ініціатори торгів, які подали заявку на купівлю чи продаж газу. Так, один з принципів біржові торгівлі – анонімність, проте, до прикладу, на УЕБ сторона, яка ініціювала торги, завжди розкривається (приклад), а також розкривається інформація про її стартову пропозицію (ціна/обсяг/умови оплати) та кінцеву пропозицію, якщо торги успішні (приклад). На УМВБ вся ця інформація недоступна, тому не можна визначити, коли саме та на яких умовах ГК “Нафтогаз Трейдинг” брала участь в торгах. Неможливо визначити, на яких аукціонах ГК “Нафтогаз Трейдинг” купувала, а на яких – продавала газ. 

 

Врешті, у відповідних повідомленнях УМВБ час початку та завершення подачі заявок (і відповідно – початку торгів) не вказаний (що є порушенням правил, які Біржа сама ж і встановила). Зазначена тільки загальна тривалість торгової сесії з 11:00 до 16:00. Така невизначеність у часових рамках різних етапів торгів створює простір для маніпуляцій, які можна використати для обмеження конкуренції. Умовно, правила і повідомлення Біржі не обмежують ініціатора торгів у тому, щоб почати етап прийому заявок об 11:55, а самі торги розпочати о 12:00. 

Також Регламент передбачає, що в оголошенні про торгову сесію має міститись й інша інформація, яка у відповідних оголошеннях відсутня: 

  • рахунки Біржі для зарахування учасниками гарантійного внеску; 
  • електронна адреса та контакти Адміністратора електронної торгової системи (ЕТС), який здійснює всебічну комунікацію з учасниками біржових торгів.

 

Загалом, Ліцензійні умови провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах вимагають від бірж “мати прозорі та недискреційні правила і процедури, які передбачають чесну і впорядковану торгівлю”. 

Чи відповідає торгівля газом таким правилам – питання, на яке має відповідати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) як орган, що здійснює регулювання та ліцензування товарних бірж. 13 травня НКЦПФР вже тимчасово зупиняла дію ліцензії ПрАТ “УМВБ”, проте за недотримання Ліцумов при організації торгівлі деревиною (цікаво, що 25 липня суд скасував відповідне рішення регулятора).

 

 Окрім вказаних вище “білих плям” у правилах біржових торгів, на сайті УМВБ також відсутня фінансова звітність компанії, як того вимагають Ліцензійні умови. 

 

Торгівля не завершилась, а стала ще менш прозорою

 

Але на цьому історія біржових торгів в умовах війни не завершилась. 21 червня на сайті ТОВ “ГК Нафтогаз Трейдинг” з’явилась інформація про початок співпраці з ТОВ “СааС платформа ЮАйСіі” (засновник – все та ж УМВБ) для закупівлі газу, в тому числі внутрішнього видобутку. В повідомленні зазначається, що “така співпраця особливо важлива в умовах воєнного стану, для стабілізації ринку та розвитку конкуренції”. Основна мета початку торгів – “прозорість закупівель та розширення співпраці з різними торговими майданчиками”. Але нова платформа викликає ще більше запитань. 

 

Основна проблема – відсутність у компанії ліцензії товарної біржі, наданої НКЦПФР.  У відповідному Реєстрі ліцензіатів компанія відсутня, рішення НКЦПФР щодо надання такої ліцензії також нема. Разом з тим, постанова уряду № 1433 від 30 грудня 2021 року передбачає, що природний газ є товаром, торгівля яким здійснюється виключно на організованих товарних ринках. В розумінні Закону “Про ринки капіталів та організовані товарні ринки” саме товарні біржі є “професійними учасниками організованих товарних ринків”. Не маючи ліцензії,  ТОВ “СааС платформа ЮАйСіі” не може вважатись ані товарною біржею, ані організованим товарним ринком. А отже – і не може організовувати торги природним газом.

 

Інша проблема – відсутність сайту, де була б розміщена суттєва інформація про діяльність торгової площадки. Є сторінка, на якій можна скачати програмну платформу для аукціонів, але відповідна платформа, очевидно, передбачена лише для учасників торгів, адже користуватись нею можна лише після авторизації. Повноцінний сайт, де мала би бути інформація про правила торгів, реєстр учасників біржі, її фінансова звітність – відсутній. 

 

І наостанок – чи здатна компанія зі статутним капіталом в 1000 грн організовувати та забезпечувати виконання багатомільйонних угод? Ліцензійні умови НКЦПФР вимагають, щоб початковий та власний капітал товарної біржі становив щонайменше 20 млн грн. Чи має товарна біржа, яка була зареєстрована лише 2 червня цього року, в своєму штаті щонайменше 5 фахівців, сертифікованих НКЦПФР? Чи має така біржа систему внутрішнього контролю, яка б виконувала функції комплаєнсу, внутрішнього аудиту, управління ризиками? Всі ці питання риторичні: немає ліцензії – немає і необхідності виконувати ліцензійні умови. 

 

А тим часом, за нашими підрахунками, за червень-вересень 2022 року ТОВ “ГК Нафтогаз-Трейдинг” придбала на ТОВ “СааС платформа ЮАйСіі” 132,7 млн куб. м “блакитного палива” сукупною вартістю 4,04 млрд грн.

Таким чином, попри деклароване “Нафтогазом” прагнення забезпечити більшу прозорість в оптовій торгівлі газом, вихід компанії на біржові майданчики поки що має зворотній ефект. Обидві біржі, обрані групою “Нафтогаз” для купівлі-продажу “блакитного палива”, викликають низку питань в частині законності та прозорості їх діяльності. На це слід звернути увагу не лише державним органам (головним чином, НКЦПФР та АМКУ), а й Кабінету Міністрів, який тимчасово виконує функції наглядової ради “Нафтогазу”. 

Андрій Урста, аналітик DiXi Group

Коментарі

СОР-27: ключові результати кліматичних переговорів у Шарм-ель-Шейху

Зоряна Козак

експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

СОР-27: ключові результати кліматичних переговорів у Шарм-ель-Шейху

Результати міжнародного форуму викликали неоднозначну, а подекуди критичну оцінку досягнутих рішень.

Відновлення будівель – новий старт для Фонду енергоефективності?

Альона Корогод

аналітик DiXi Group

Відновлення будівель – новий старт для Фонду енергоефективності?

Кабмін постановою від 18 жовтня 2022 року №1184 передбачив можливість використання коштів Фонду енергоефективності на фінансування відновлення будівель, що зазнали руйнувань під час війни.

Чи достатньо нового закону для зменшення шкоди від використання азбесту в будівництві

Зоряна Козак

експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Чи достатньо нового закону для зменшення шкоди від використання азбесту в будівництві

Для України виведення азбесту з уже існуючого будівельного фонду стане викликом.

Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди

Андрій Урста

аналітик DiXi Group

Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди

В умовах війни та високих цін, коли кожна тисяча кубометрів важлива, державна компанія не може дозволити собі непрозорі купівлю-продаж газу.

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні