Війна росії проти України: енергетичний вимір | DiXi Group Alert – тижневик

Огляд за 12 – 18 червня

Резюме 

• В ніч на 6 червня військові рф підірвали Каховську ГЕС. Такі дії кваліфікуються як воєнний злочин, згідно зі статтею 56 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1977 року, яка передбачає заборону нападу на такі споруди, як греблі, дамби та атомні електростанції. Триває ліквідація наслідків підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. За інформацією голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, на ремонт і запуск підтопленої енергоінфраструктури знадобиться щонайменше місяць. Також існує проблема витоку нафтопродуктів, зокрема мастила з машинного залу Каховської ГЕС.
• Через обстріли пошкоджено будівлю Криворізької ТЕЦ, лінію електропередачі Херсонської ТЕЦ, відомо також про влучення в 2 обʼєкти критичної інфраструктури у Нікополі (Дніпропетровська обл.) та 1 об’єкт у місті Світловодськ (Кіровоградська обл.), де розташована Кременчуцька ГЕС.
• Російські окупанти перешкоджають персоналу Запорізької АЕС перевести 5-ий енергоблок у стан “холодний зупин” – Держатомрегулювання. За даними МАГАТЕ, станом на 16 червня 5-ий енергоблок перебував у стані “гарячого зупину”.
• Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі відвідав Київ і Запорізьку АЕС. Президент Зеленський підтримав пропозицію МАГАТЕ відправити групу експертів для оцінки наслідків підриву Каховської ГЕС та підготовки пропозицій щодо конкретних напрямів допомоги. За даними Гроссі, вода з випускного каналу Запорізької ТЕС постачається у бризкальні басейни ЗАЕС, які охолоджують шість зупинених реакторів і відпрацьоване паливо, а також підтримує ставок-охолоджувач, в основному компенсуючи випаровування.
• Потреби споживачів електроенергії протягом тижня покривались власним виробництвом, імпортом та залученням аварійної допомоги від Румунії та Польщі (1 600 МВт·год). Разом з тим, внаслідок підриву Каховської ГЕС гідроагрегати Дніпровської ГЕС працювали з обмеженнями. Фахівці “Укргідроенерго” спільно з експертами Міненерго шукають технічні рішення, які дозволять забезпечувати їх сталу роботу.
• В ослабленій ворожими ударами енергосистемі почастішали технологічні порушення. 16 червня у Полтавській області застосовувались обмеження споживання промисловості через пошкодження мереж. 17 червня внаслідок аварії на підстанції “Укренерго” в Одеській області без електроенергії одночасно залишилися 230 000 споживачів, в ніч на 19 червня ситуація повторилась, хоч і без відключень споживачів. Тимчасові знеструмлення ліній фіксувались і в інших областях.
• Уряд прийняв рішення про створення у 8 міністерствах та 12 регіонах посади заступників із відновлення. Також Кабмін спрямував 6,6 млрд грн з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на реалізацію понад 150-ти проектів у восьми областях, й окремо спрямує ще 4,4 млрд грн у вигляді субвенції місцевим бюджетам.
• Опубліковано текст закону, яким транспонуються положення Регламенту (ЄС) №1227/2011 про доброчесність та прозорість на оптових енергетичних ринках. Для реалізації його вимог Регулятор розробив дворічну “дорожню карту” з підготовки та затвердження основних нормативно-правових актів.
• Серед додаткових нововведень – механізм розподілу коштів ОСП від аукціонів з продажу транскордонної пропускної спроможності, пролонгація технічних умов для будівництва обʼєктів ВДЕ (окрім СЕС) на 2 роки, право на отримання “зеленого” тарифу обʼєктам ВДЕ (окрім СЕС), які уклали pre-PPA і ввели об’єкти в експлуатацію протягом 4-х років, а також понижуючий коефіцієнт до “зеленого” тарифу для вітрових електростанцій, що введені в експлуатацію з 1 липня 2023 року.
• Верховна Рада не підтримала урядовий законопроєкт, який передбачає корпоративну реформу оператора ГТС і перехід до моделі єдиної компанії в управлінні газотранспортною системою. Натомість парламент проголосував за доопрацювання альтернативного законопроєкту №9311-1.
• НКРЕКП схвалила проєкт постанови про тариф для точки входу з Молдови «Олексіївка», що дозволить використовувати ще одну точку з’єднання для транспортування газу в Україну – як для імпорту, та і для
  довгострокового використання сховищ.
• Міненерго та Єврокомісія підписали робочий план на 2023 рік, спрямований на подальшу реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства. Серед іншого, сторони сприятимуть збільшенню потужностей для торгівлі електроенергією та співпрацюватимуть над створенням умов задля підтримки виробництва відновлюваної електроенергії, а також встановлення систем накопичення енергії на об’єктах ВДЕ та модернізації мереж.
• «Укрнафта» та АРМА підписали договори управління активами – корпоративними правами в статутному капіталі компаній, які здійснюють видобувну діяльність на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі та на які раніше було накладено арешт у кримінальному провадженні.
• За оцінками депутата Ярослава Железняка, частка тіньового сегмента на ринку нафтопродуктів складає 10-15%, тоді які орієнтовні втрати для держбюджету – 5-10 млрд грн.