В Україні зріс Індекс прозорості енергетики, однак він все ще далекий від показника до повномасштабної війни

28 березня команда DiXi Group презентувала другий воєнний випуск Індексу прозорості енергетики – 2023, який щорічно вимірюється аналітичним центром з 2018.

Упродовж другого року повномасштабної війни прозорість у секторі енергетики почала підвищуватися, хоч і повільними темпами. Остаточний бал України за оцінюванням 2023 року зріс до 41 зі 100 можливих на противагу 39 балам у 2022.

Цей незначний прогрес (+2 пункти, або 5,1%) доводить можливість покращення прозорості сектору навіть попри війну, наголосили експерти під час презентації Індексу.

“Цей незначний прогрес доводить принципову для нас можливість поліпшити інформаційну відкритість енергетичного сектору навіть в умовах війни та воєнного стану. Це один із головних висновків нашого дослідження”, – розповів під час заходу заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

У вітальному слові президентка DiXi Group Олена Павленко зауважила, що діяльність багатьох зацікавлених сторін нині ускладнена тим, що важлива для них інформація є недоступною. Водночас, велику частину даних можна зробити публічною вже зараз, що підтверджує

“Бізнес уже говорить про те, що він не може нормально планувати свою роботу без достатньої кількості даних. Чимало з того, що нині є закритим, можна легко зробити публічним”, – наголосила вона.

А модератор заходу, директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович нагадав, що згідно з дослідженням YouControl, українська економіка втратила близько 36 мільярдів гривень за перші 13 місяців повномасштабного вторгнення через те, що доступ громадян до відкритих даних закрили. Мова про публічні реєстри та можливість користуватися ними.

Індекс-2023 охопив 229 індикаторів, об’єднаних у 8 категорій, базованих на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації.  

Цьогорічне видання Індексу експерти доповнили лише одним новим індикатором, пов’язаним з ухваленою в 2023 році Енергетичною стратегією України до 2050 року. Такі мінімальні зміни в рамці оцінювання експерт Богдан Серебренніков пояснює “метою виміряти “чистий” або ж нетто-прогрес у прозорості під час воєнного стану, аби відповісти, чи можливе підвищення прозорості в умовах війни”.

Про незначний прогрес у підвищенні прозорості свідчить те, що на відміну від 2022 року, коли спостерігалося падіння за всіма категоріями, торік за двома з восьми – енергетична прозорість помітно зросла. Мова про категорії “Постачання”(+6 балів) й “Органи влади” (+18 балів). Натомість в категоріях презентованого дослідження “Баланси” (-4), “Природні монополії” (-5), “Надійність і безпека” (0), “Споживання”(0), “Звітність”(-3) та “Політика”(-1) кількість балів знизилася або ж залишилася без змін.

Оцінювання прозорості по категорії “Органи влади” показало найбільший прогрес серед серед усіх категорій Індексу за рік. Найбільше зростання було зафіксоване в частині звітності про витрачання бюджетних коштів (+21 бал), оцінка прозорості у сфері державного управління покращилася на 14 балів. Покращення оцінки по підкатегорії “Витрачання бюджетних коштів” відбулося, головним чином, за рахунок відновлення публікації актуальних і попередніх документів бюджетного планування і звітності з боку НКРЕКП та АМКУ.

Як розповіли експерти, для третини індикаторів Індексу (це 79 із 229) зберігається законодавче обмеження публічності. При чому, для третини з них (26 індикаторів) – це є наслідок директивної заборони на публікацію, для двох інших третин (53 індикатори) діє ініціативне рішення тих чи інших органів влади обмежити публічний доступ до даних.

“Звідси ми зробили ключовий висновок, що основним драйвером відновлення інформаційної відкритості сектору по завершенню війни і навіть під час дії воєнного стану буде саме законодавчий і регуляторний фактори”, – зауважив Богдан Серебренніков. – Дуже розраховуємо, що Регулятор і Міністерство енергетики, на яких припадають більшість індикаторів, стануть локомотивами реформ і відновлення інформаційної відкритості”.

Також автори Індексу представили сценарні розрахунки, які показують, що прозорість сектору може зрости до 59 балів і таким чином досягти середнього рівня. Таке покращення можливе вже в умовах воєнного стану без зростання ризиків безпеці. Конкретний перелік заходів, необхідних для такого зростання прозорості, експерти Індексу виділили в окремий тип рекомендацій під назвою “на час воєнного стану”. 

Генеральний менеджер у сфері розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста запевнив, що на презентації свого дослідження його творці не зупиняться, натомість уживатимуть заходів із активної адвокації напрацьованих порад.

“Ми будемо вживати заходів з активної адвокації рекомендацій звіту. Зокрема адресні рекомендації будуть розіслані державним органам щодо того, як вони можуть покращити свою прозорість уже зараз”, – наголосив він.

Під час заходу, член НКРЕКП Олександр Формагей висловив подяку команді за системний звіт. І нагадав, що саме завдяки співпраці з DiXi Group торік вдалося знайти компромісний варіант відновити всі реєстри Регулятора та додати два нових уже цього року.

“Пропоную дуже практичне рішення: підготувати план дій за різними індикаторами, аби якнайшвидше почати оприлюднювати ті дані, які не є чутливими з позицій оборони та безпеки, проте важливі для інформування громадськості та прозорості відповідних секторів”, – зазначив представник Регулятора і запевнив у готовності розглядати та враховувати рекомендації представленого дослідження.

За словами Андрія Урсти, методологічна рамка Індексу в подальшому буде вдосконалюватися. І наступні видання  Індексу можуть розширитися – сформовано 20 потенційних індикаторів, яким може бути доповнене дослідження.

Переглянути відеозапис презентації можна за посиланням.

Матеріал підготовлено в рамках Проєкту USAID “Прозорість енергетичного сектору”, який виконує аналітичний центр DiXi Group. Випуск цього дослідження став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Інформація, викладена в цьому дослідженні, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не може розглядатися як такa, що відображає позицію USAID чи Уряду США.