За даними Energy Map, у липні 2026 року імпорт електроенергії скоротився на 40,7% порівняно з червнем – до 175,2 тис. МВт·год, тоді як експорт зріс на 50,5% – до 232,5 тис. МВт·год. У підсумку в липні, вперше за останні 10 місяців, Україна перейшла до статусу нетто-експортера: позитивне сальдо зовнішньої торгівлі електроенергією за місяць склало 57,2 тис. МВт·год.
Протягом липня ключовим чинником, що впливав на обсяги торгівлі електроенергією, залишалися погодні умови, які визначали рівень споживання та виробіток побутових СЕС. На початку місяця спека, що збереглася з кінця червня, підтримувала високий попит на електроенергію через активне використання кондиціонерів. Дефіцит потужності в енергосистемі зумовив запровадження 1 липня графіків погодинних відключень (ГПВ) для населення та обмежень потужності (ГОП) для бізнесу і промисловості. Надалі заходи обмеження споживання не застосовувалися.
За підсумками перших семи днів місяця сукупне від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило 43,3 тис. МВт·год. Основні обсяги імпорту припадали на вечірні години максимального навантаження (18:00-23:00), тоді як експорт здійснювався переважно вночі та вранці. Крім того, 3 липня в окремих областях були запроваджені графіки аварійних відключень (ГАВ), а добовий обсяг імпорту сягнув 17,3 тис. МВт·год – найвищий показник за весь місяць.
Надалі зниження температури сприяло скороченню споживання електроенергії з мережі, зменшуючи потребу в імпорті. Уже 8 липня добовий баланс став позитивним, а з 11 липня до кінця місяця обсяги експорту щодня перевищували імпорт. 31 липня добовий експорт сягнув 15,2 тис. МВт·год, що стало максимальним показником за місяць.
Додатковими факторами зростання експорту стали збільшення попиту на електроенергію в країнах Європи (через спекотну погоду), а також цінова перевага України, оскільки практично впродовж всього липня ціни на ринку “на добу наперед” (РДН) України залишалися нижчими за ціни на РДН сусідніх країн Східної Європи.
Масовані комбіновані атаки росії 2 та 6 липня 2026 року спричинили локальні знеструмлення, проте енергетикам вдалося уникнути масових відключень та забезпечити повернення до графіків обмеження споживання.
Структура імпорту за країнами походження:
- Угорщина – 69,2 тис. МВт·год (39,5%);
- Словаччина – 45,2 тис. МВт·год (25,8%);
- Румунія – 42,0 тис. МВт·год (23,9%);
- Польща – 18,5 тис. МВт·год (10,6%);
- Молдова – 0,3 тис. МВт·год (0,2%).
Порівняно з червнем 2026 року, поставки скоротилися за всіма напрямками. Найбільше скорочення імпорту зафіксовано з Молдови – на 49,3%, Угорщини – на 44,9%, Словаччини – на 39,2% та Румунії – на 38,8%. Обсяг імпорту з Польщі зменшився на 29,2%.
У річному вимірі загальний обсяг імпорту скоротився на 32,0% порівняно з липнем 2025 року, коли Україна імпортувала 257,7 тис. МВт·год.
Експорт електроенергії здійснювався щоденно, а починаючи з 11 липня його добові обсяги стабільно перевищували імпорт до кінця місяця.
Структура експорту за країнами походження:
- Угорщина – 111,5 тис. МВт·год (48,0%);
- Молдова – 68,9 тис. МВт·год (29,6%);
- Румунія – 38,7 тис. МВт·год (16,6%);
- Словаччина – 11,8 тис. МВт·год (5,1%);
- Польща – 1,6 тис. МВт·год (0,7%).
Порівняно з червнем 2026 року, поставки зросли за всіма напрямками. Найбільший приріст зафіксовано у бік Словаччини – у 6,2 раза, Румунії – на 89,2%, Молдови – на 45,1%, Угорщини – на 31,6%. Крім того, з 15 липня відновлено поставки до Польщі, які були відсутні з листопада 2025 року.
У річному вимірі загальний обсяг експорту знизився на 17,6% порівняно з липнем 2025 року (282,3 тис. МВт·год).
Використання дозволеної потужності інтерконекторів для імпорту
За останніми публічно доступними даними станом на зиму 2025/2026 років, номінальна пропускна спроможність для імпорту електроенергії з країн ЄС до України та Молдови становить 2,45 ГВт, з яких близько 2,1 ГВт було доступно для комерційного імпорту в Україну після врахування потреб Молдови. При цьому величина дозволеної потужності імпорту для кожної з країн блоку має динамічний характер і може змінюватися щомісячно і навіть щотижнево – за результатами її перегляду Регіональним координаційним центром TSCNET у співпраці з операторами систем передачі країн, що входять до Східноєвропейського регіону розрахунку пропускної спроможності (EE CCR), залежно від ситуації з операційною безпекою в енергосистемах країн EE CCR.
Виходячи з останньої публічно доступної інформації щодо номінальної величини максимального комерційного імпорту для України (2,1 ГВт), середній рівень її використання у липні становив 11,2%. Максимальне завантаження інтерконекторів – 60,4% було зафіксоване 3 липня в період 18:00-19:00, тоді як мінімальне становило 2,5% – 26 липня (01:00-03:00 та 04:00-06:00).
Проєкт “Прозорість енергетичного сектору” (EST) підтримує ключові пріоритети адміністрації США, просуваючи її інтереси в енергетичній сфері та розширюючи можливості для американських компаній в енергетичному секторі України. Зміцнюючи прозорість та антикорупційні запобіжні заходи, проєкт сприяє створенню більш передбачуваного середовища, заснованого на правилах, яке може підтримувати чесну конкуренцію та заохочувати інвестиції. Завдяки підтримці ринково орієнтованих реформ та вдосконаленню систем обробки даних, EST сприяє економічним інтересам США, одночасно зміцнюючи лідерство США у світовому енергетичному секторі.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки щедрій підтримці Уряду Сполучених Штатів. Зміст звіту є відповідальністю DiXi Group і не обов’язково відображає погляди Уряду Сполучених Штатів Америки.
