Оновлений Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), який уряд ухвалив у червні 2026 року, Україна представила міжнародним партнерам на засіданні Консультативної групи високого рівня (HLAG) 8 вересня. До зустрічі долучилися Міністерство економіки та довкілля, Міністерство енергетики, Європейська Комісія, Секретаріат Енергетичного Співтовариства, Посольство Великої Британії та інші міжнародні партнери.
Серед договірних сторін Енергетичного Співтовариства Україна лишається унікальним випадком, адже переглянула документ уже після перших років реалізації. За цей час навколо Плану склалася ціла інфраструктура виконання: працює Офіс зеленого переходу, у Мінекономіки діє сектор координації його впровадження, запроваджено цифрову систему моніторингу виконання Плану. Окрім того, Україна однією з перших подала інтегрований звіт про втілення НПЕК. Проте сам документ, як наголошують у Мінекономіки, лишається рамкою, яку ще належить наповнити реальними інвестиціями.
«Ми заклали фундамент для реалізації НПЕК. Наступне завдання – наповнити його конкретними проєктами та інвестиціями, які забезпечать зелений перехід, модернізацію економіки та виконання наших євроінтеграційних цілей», – зазначив заступник Міністра економіки та довкілля Олександр Краснолуцький.
Цілі до 2030 року уточнили фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України на оновленій моделі TIMES-Ukraine, яка врахувала нові припущення щодо ВВП, демографії, воєнних руйнувань і світових цін на енергоносії. Викиди парникових газів мають скоротитися більш ніж на 65% від рівня 1990 року, метану – на 30% від рівня 2020 року. Частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) має сягнути 27% у валовому кінцевому енергоспоживанні та 29,4% у виробництві електроенергії.
У вимірі “Декарбонізація” з’явилося 12 нових заходів зі скорочення викидів, до яких додалися політики справедливої трансформації вугільних регіонів й адаптації до зміни клімату. План передбачає посилення заходів з розвитку офшорної вітроенергетики, виробництва біометану, розгортання зон прискореного розвитку ВДЕ та масштабну термомодернізацію будівель. За виміром “Внутрішній енергетичний ринок” документ охоплює зміни в аукціонах на нові генеруючі потужності, додаткові заходи із розвитку систем накопичення енергії, агрегації та мікромереж, зміни у газовому секторі й посилення незалежності НКРЕКП.
Названа інвестиційна потреба за сценарієм нових політик і заходів (WAM) – 6 млрд євро на рік – знизилася порівняно з попередньою версією Плану через коротший горизонт планування, воєнні пошкодження та оновлені макрофінансові припущення. Але цей рівень лишається співставним із довоєнним рівнем річних капітальних інвестицій в усій економіці. Витрачати ці кошти на відновлення старих систем Україна не планує, наголосив заступник Міністра енергетики з питань європейської інтеграції Анатолій Куцевол. Нові мають бути стійкими та енергоефективними.
Для Європейської Комісії оновлений План важливий передусім як частина переговорного треку зі вступу до ЄС. Представниця Генерального директорату з питань енергетики Єврокомісії Йоланда Гарсія Мескіта відзначила посилення інституційної спроможності України, чіткий розподіл відповідальності, формальні процедури підготовки Плану та прозоріше залучення стейкхолдерів. Документ уже враховує рекомендації, що з’явилися в межах скринінгу, зокрема ширші заходи з відновлюваної енергетики, опалення й охолодження та структурованіші процедури консультацій. Наступним кроком у Комісії бачать перехід від планування до впровадження, а прозорість цієї роботи, за словами Йоланди, дає міжнародним інституціям і приватним інвесторам упевненість, що реформи реальні, а ризики зрозумілі й керовані.
«Україна перетворює зобов’язання на конкретні правила, які будуть впроваджуватися, і цим показує, що не лише керує кризою, а й формує довгострокове європейське майбутнє свого енергетичного сектору», – відзначила вона.
Інструменти такого відстеження вже працюють. Уряд схвалив єдиний порядок підготовки Плану та звітування про прогрес, а усі політики і заходи НПЕК розклали на конкретні завдання із погодженими віхами на п’ять років. Мінекономіки бачить статус кожного завдання через онлайн-платформу, до якої підключені представники профільних органів влади, а частина даних відкрита для всіх зацікавлених сторін. Оновлення даних на платформі відбувається щомісяця. Британські партнери, які підтримують цю роботу, називають саме акцент на моніторингу однією з ключових переваг оновленого Плану.
«Оновлення НПЕК не лише допомагає Україні виконувати “зелені” зобов’язання на шляху до членства в ЄС, а й є важливим для економічної стабільності, стійкості та децентралізації енергосистеми, а отже, і для сталого відновлення країни, яке ми прагнемо підтримати. Особливо важливий наголос на моніторингу, підзвітності та незалежній оцінці: це необхідно для зміцнення публічних політик, інформування партнерів з розвитку й українських громадян, а також для ефективного впровадження рішень у всіх секторах», – зазначив Макс Петрокофскі, голова програм з відновлення, енергетики та розвитку Посольства Великої Британії.
Паралельно з урядовою системою звітності є незалежний моніторинг Плану, який здійснює група експертів DiXi Group. Війна ускладнює його втілення, але окремий аналіз свідчить, що лише 7% політик і заходів не можуть бути впроваджені через неї. Майже половина може бути впроваджена незалежно від ситуації на лінії фронту, оскільки стосується змін у законодавстві та регулюванні. Прогрес видно в усіх п’яти вимірах НПЕК, і саме ця динаміка стала предметом підсумкової оцінки.
«Оновлений НПЕК відповідає на виклики війни, потреби відновлення та євроінтеграції. Окрім нових цілей та заходів, він спирається ще й на досвід виконання: за даними незалежного моніторингу DiXi Group, за два роки інтегрований бал реалізації НПЕК зріс із 48% до 59%. Важливим кроком стало й створення урядом системи звітності, що посилює підзвітність за виконання конкретних заходів. Тепер головне – не втрачати темпу й перетворити НПЕК на дієву дорожню карту інвестицій», – підсумував Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group.
Довідково
Національний план з енергетики та клімату стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України. НПЕК розроблено відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн-членів ЄС, у рамках зобов’язань України як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС.
Розробку й оновлення Плану координувало Мінекономіки у взаємодії з іншими органами виконавчої влади та аналітичним центром DiXi Group. Реалізацію НПЕК допомагає здійснювати Офіс зеленого переходу – незалежний консультативно-дорадчий орган при Мінекономіки, створений DiXi Group для підтримки реформ у сфері зеленої енергетики, кліматичної політики та сталого розвитку.
