Принципи енергоефективності мають бути в основі «зеленого» відновлення – звіт DiXi Group та BPIE
12 вересня відбулася презентація Аналітичного звіту «Енергоефективність у «зеленому» відновленні: найкращі практики та можливості для України», підготовленого аналітиками DiXi Group спільно з командою Buildings Performance Institute Europe (BPIE).
Менеджерка зі сталого розвитку DiXi Group Вікторія Коваленко під час презентації зазначила, що «з початком повномасштабного вторгнення питання енергоефективності набуло стратегічної важливості не тільки для низьковуглецевого розвитку та надійного енергопостачання, а й для суверенітету та енергонезалежності нашої країни».
Серед основних викликів перед Україною постали: забезпечення екологічної відбудови, одночасно швидко забезпечуючи житлом людей; вдосконалення загальної правової бази для відновлення, зміщення акценту на будівлі з найгіршими експлуатаційними характеристиками; зменшення енергетичної бідності; створення енергетичної безпеки та усталеної енергетичної системи за допомогою рішень, що забезпечують сталий попит та пропозицію.
«З огляду на зростаючі європейські амбіції щодо енергетики та клімату, а також значну шкоду, завдану українському житловому фонду, українські плани мають бути переглянуті та доповнені з більшою точністю та вищими амбіціями і об’єднані в єдину надійну стратегію/план термомодернізації», – додала вона.
Так, як і в країнах ЄС, в Україні мають бути стратегічно взаємопов’язані два ключових документи: Національний енергетичний і кліматичний план (NECP) та Довгострокова стратегія термомодернізації. «Крім того, обидва мають акцентуватися на вимогах сьогодення у “зеленій” відбудові України».
Зокрема, сертифікація енергетичної ефективності будівель має стати додатковим механізмом, який дозволяє здійснювати ретельний моніторинг програм з енергоефективності, а встановлення критеріїв прийнятності енергоефективності охопить не лише аспекти енергоефективності, але й сталого розвитку. Зокрема призведе до збільшення довготривалості будівель та підвищення комфорту перебування людей в будівлях.
Маріанджіола Фаббрі, керівник відділу досліджень BPIE, під час свого виступу звернула увагу на те, що рівень енергоефективності та енергетичних характеристик українського житлового фонду є нижчим і був нижчим, ніж середньоєвропейський. Але, за її словами, це є також передумовою для виконання принципу «відбудувати краще, ніж було» (build back better).
Вона зауважила, що під час підготовки звіту, команда Інституту розглянула принципи та основні елементи, які існують в європейському регулюванні та можуть бути корисними орієнтирами для України. Одним з них є прийняття та впровадження принципу «Енергоефективність насамперед».
«Принцип «Енергоефективність насамперед» встановлює, що при прийнятті рішень про збільшення енергопостачання необхідно проаналізувати, чи може це постачання бути покрите за рахунок інвестицій в енергоефективність таким чином, щоб зниження попиту на енергію було інтегровано в будь-яке рішення, пов’язане з майбутніми інвестиціями.
Це означає врахування потенційної цінності інвестування в ефективність у всіх рішеннях щодо розвитку енергетичної системи. Це відносно новий принцип, визначений у регламенті ЄС щодо управління енергетикою під час ухвалення пакету чистої енергії для всіх європейців», – розповіла експертка.
Під час обговорення Андрій Шиян, директор Департаменту розвитку енергоефективності Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності), закцентував:
«Кожний відсоток підвищення ефективності споживання енергії – це відсоток, на який зміцнюється енергонезалежність родини, громади, бізнесу і держави. Тому європейський принцип «Енергоефективність передусім» та новітні технології мають бути в основі усіх процесів відбудови», – наголосив він.
Андрій Шиян також зазначив, що для реалізації зазначеного принципу важливо запровадити дієві інструменти підтримки енергоефективної трансформації країни, економіки і громад. Це зокрема і створений Фонд декарбонізації, а також майбутня Національна платформа декарбонізації.
Олександр Бойкул, начальник відділу стратегічного розвитку в енергоефективності Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, під час презентації поінформував про те, що один з пріоритетних документів у напрямку енергоефективності – Довгострокова стратегія термомодернізації – вже за тиждень має бути відправлена на розгляд Уряду.
«Зараз увага Європи до відновлення України дуже висока. І коли реконструкція піде масштабними темпами, питання “зелених” проектів та виконання принципів енергоефективності буде дуже важливим. Від успішної практичної імплементації всього закладеного в Енергетичну стратегію, Національний план з енергоефективності, Стратегію з термомодернізації, залежатиме, чи Україна зробить великий крок уперед, або залишиться далеко позаду. Дуже хочеться, аби через рік-два інформація про нашу країну подавалася в регулярних оглядах ЄС з погляду успішної імплементації і кращих практик».
В.о. технічного директора Фонду енергоефективності Дмитро Сирих поділився концепцією майбутньої програми «ГрінДім», яка стимулюватиме заходи з енергоефективності у житловому секторі через надання грантів для ОСББ та приватним домогосподарствам на встановлення теплових насосів та сонячних електростанцій.
«Зараз є певна прогалина у доступі мешканців будинків як приватних так і багатоквартирних до заохочувальних інструментів для впровадження заходів з відновлювальних джерел енергії. Тож ми працюємо над тим, щоб запустити пілотну програму, яка зможе підвищити попит до впровадження таких заходів. Мова йде про теплові насоси та сонячні станції», – зазначив Дмитро Сирих.
Переглянути повний звіт можна за посиланням.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Підтримка декарбонізації економіки України через розробку нових моделей фінансування за рахунок використання боргових зобов’язань. Стадія 2». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
