Energy Security Talks: підсумки другої “воєнної” зими та стан енергосистеми обговорили в рамках першої серії заходів
6 березня 2024 року відбувся перший онлайн-захід «Energy Security Talks. Чергова “воєнна” зима позаду. Стан енергосиcтеми», організований DiXi Group в рамках проекту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Учасниками цього заходу, який модерувала президентка DiXi Group Олена Павленко, стали представники влади, енергокомпаній та енергетичної спільноти, серед яких Світлана Гринчук, заступниця Міністра енергетики України, Віталій Зайченко, директор з управління ОЕС України – головний диспетчер НЕК «УКРЕНЕРГО», Ільдар Салєєв, генеральний директор ДТЕК Енерго, Вадим Данилків, очільник Миколаївобленерго, Андрій Конеченков, голова правління Українська Вітроенергетична Асоціація – УВЕА і Артем Некрасов, керівник Держпідприємство «Гарантований покупець».
Під час заходу учасники розповіли про те, як як проходить цьогорічний опалювальний сезон. Також обговорили, якими були виклики другої зими в умовах повномасштабної війни, в якому стані перебуває енергосистема зараз, та чи вистачає їй потужностей. Поділилися також інформацією про заходи, що здійснюються для підготовки до наступної зими та зміцнення енергетичної безпеки в країні. Серед основних трендів цього опалювального сезону, як відзначили спікери, стало зменшення кількості масованих обстрілів енергетики України.
На початку зустрічі генеральна менеджерка з питань енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко
Теплова генерація
Найскладніша ситуація склалась на об’єктах теплової генерації. На кінець квітня 2023 року понад 11 ГВт із 17 ГВт доступної потужності були пошкоджені або перебували під окупацією. На кінець літа відремонтовано або перебувало у ремонті 24 енергоблоки. Близько 70% ТЕЦ було вже відремонтовано та інші 30% доступних потужностей завершували власні ремонтні роботи.
«Через значну потребу в регулюванні при дефіциті електроенергії і в поточному ОЗП енергоблоки ТЕС/ТЕЦ сумарно працювали більшу кількість годин, ніж у попередніх періодах. Звісно це позначилося на використанні вугілля, яке зменшувалося на складах, особливо, у грудні-січні. Відносно тепла погода внесла корективи, що дало змогу пройти зиму стабільно. Водночас, зазнала втрат вугільна генерація», – зазначила Олена Лапенко.
Атомна енергетика
Найстабільнішою складовою енергосистеми лишається атомна генерація, усі енергоблоки якої на підконтрольній Україні території, працювали всю зиму. Основне навантаження покриття споживання припало саме на них. Дев’ять атомних енергоблоків в минулому році збільшили на 12,8% відпуск електроенергії. Також за даними Енергоатома, коєфіцієнт використання встановленої потужності атомних блоків досяг 100%.
Олена Лапенко відзначила, що найбільшим досягненням є ремонтна кампанія, проведена із значним випередженням графіку. А цього року планується ще скоротити час планово-попереджувальних робіт у порівнянні з минулими періодами.
Мережі
За приблизними оцінками DiXi Group, наявна потужність трансформаторів склала більше 65% від доступної потужності до початку російських атак на енергетичні об’єкти. Вже влітку 2023 року, у розпал літньої ремонтної кампанії, Укренерго повідомляло про відновлення 56 трансформаторних одиниць на підстанціях при загальному плані відновлення – 63 одиниць. Окрім цього реалізується програма Агентства відновлення із фізичного захисту енергооб’єктів, яка включає 3 рівні захисту. Очікується що будівництво третього рівня захисту відбудеться на 22 підстанціях до кінця 2024 року.
Після загального огляду стану енергетичної сфери заступниця Міністра енергетики Світлана Гринчук розповіла про стратегічні заходи та ініціативи Міністерства для забезпечення надійності енергопостачання під час опалювального сезону. Вона акцентувала увагу на тому, що цього осінньо-зимового періоду, на відміну від попереднього, ми не мали планових знеструмлень. Адже вдалося здійснити наймасштабнішу ремонтну кампанію значної частини доступних генерувальних потужностей і мереж.
Значним внеском у дієві ремонти, за словами Світлани Гринчук, стала гуманітарна допомога енергетичним обладнанням від наших партнерів, якої вже прийняли й розподілили 14 тис. тонн. Також закуповувати найнеобхідніше устаткування допомагає Фонд підтримки енергетики, завдяки якому можемо скористатися більш ніж 400 млн євро.
Успіхи мали й із додатковими генерувальними потужностями: до зими як і планувалося було додано до енергосистеми 1,7 ГВт, на її кінець мали 2,2 ГВт. На сьогодні мова вже про близько 3 ГВт. Це дає нам змогу цілком покривати все споживання, яке зросло порівняно з минулою зимою – й у населення, й у промисловості, що свідчить про економічне зростання.
“Для нас це додатковий виклик і водночас додатковий стимул, адже всі ми зацікавлені в тому, щоби наша економіка розвивалася, – наголошує Світлана Гринчук. – Маємо забезпечити для цього необхідні ресурси, насамперед – електричну енергію”.
Віталій Зайченко, директор з управління ОЕС України – головний диспетчер “Укренерго” погодився, що нинішній осінньо-зимовий сезон був легший за минулий, коли росіяни били по всьому, окрім АЕС. Попри втрату більше 17 ГВт встановленої потужності за 2 роки повномасштабної війни, цього сезону всі споживачі, як побутові, так і промислові, могли споживати достатні обсяги електроенергії, яких потребували, щоби забезпечувати свою життєдіяльність. Жодних обмежень не було.
Він додав, що було навіть зафіксоване рекордне з початку повномасштабного вторгнення споживання, яке покривали всім наявним парком генерувального обладнання. Хоч зимою і був тривалий період низьких температур близько 15 градусів морозу, атомна енергетика працювала на повну потужність 7,5 ГВт, теплова генерація також працювала на максимальній потужності.
«Можна сказати, що збалансуватися вдалося завдяки гідроелектростанціям, які працювали на повну потужність і забезпечили покриття балансу між попитом і генерацією. Завдяки великій водності по Дніпру й Десні виробництво електричної енергії на ГЕС перевищувало аналогічні показники за більшість років, довоєнного періоду зокрема», – зауважує директор із управління ОЕС України.
Він також відмітив, що зараз має починатися планова ремонтна кампанія по НАЕК “Енергоатом, а наявних потужностей нам буде достатньо у літні пікові періоди.
«Дефіциту електроенергії у цей період у нас не планується“, – додав Віталій Зайченко.
Інтеграція з енергосистемою ЄС
За словами заступниці Міністра енергетики, Україна працює над розширенням можливостей України в частині імпорту і експорту. За останні декілька місяців нам підвищували можливості імпорту – 1,7 ГВт. З березня також було збільшено можливості експорту до 550 мвт, що відбулось вчасно, оскільки фіксується зростання експорту до сусідніх країн. Це додатковий позитивний інструмент, який допомагає тримати систему в стабільному режимі роботи. За словами заступниці Міністра, Україна продовжує вести переговори та здійснювати заходи щодо збільшення пропускних спроможностей між нашою енергосистемою та країнами-сусідами.
Плани України щодо відмови від вугілля до 2035 року не змінювалися. Наразі ми маємо достатньо часу для пошуку шляхів заміни або перепрофілювання об’єктів генерації які досі використовують вугілля, на інші види палива.
“У першу чергу, будемо працювати над підготовкою до ремонтної кампанії – пошук нових можливостей щодо ремонтів, відновлення і будівництво нових об’єктів генерації. Великим викликом є відновлення об’єктів оператора систем передачі. А також забезпечення фізичного захисту. Попереду дуже багато роботи”, – резюмувала Світлана Гринчук.
Виклики опалювального сезону
Про виклики та наслідки руйнувань енергоінфраструктури, відновлення та заходи з мінімізації ризиків розповів Ільдар Салєєв, генеральний директор ДТЕК Енерго. Він зазначив, що наприкінці минулої зими через пошкодження від масованих обстрілів 1,4 ГВт теплової генерації ДТЕК залишалися не в роботі.
Водночас, завдяки зусиллям енергетиків вдалося відновити 10 енергоблоків і додатково розконсервувати 2 енергоблоки. Цього опалювального сезону, за його словами, все доступе обладнання працювало на максимумі.
Окрім того, майже 4 млрд грн було витрачено на планові ремонти по всім електростанціям.
“ У 2023 році їх було реалізовано 26. Роботи по відновленню продовжились і під час осінньо-зимового періоду”, – додав він. Також він зауважив, що попри зниження інтенсивності обстрілів, енергоінфраструктура продовжує бути ціллю ворога і цього опалювального сезону зокрема.
«У лютому від обстрілів постраждало три ТЕС ДТЕК. Є об’єкти, які під обстрілами постійно. Це прифронтова Курахівська ТЕС на Донеччині. Її регулярно обстрілюють, починаючи з листопада. Усього маємо майже 40 атак впродовж зими. Посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів. Це те, над чим будемо працювати впродовж усього часу до наступного опалювального сезону. Минула зима показала, що завдяки командній роботі ми змогли впоратись з головною задачею – забезпечити світло і тепло в домівках українців», – додав він.
Окрему увагу учасників дискусії Ільдар Салєєв звернув на необхідність валютної лібералізації та зняття обмежень на обслуговування компаніями міжнародних зобовʼязань, без яких Україна не зможе отримати іноземні інвестиції в генерувальні потужності. Також він акцентував увагу на проблемі зростання боргів перед виробниками е/е на балансуючому ринку. Він відмітив, що кошти, які заборгувало НЕК Укренерго необхідні для ремонтів ТЕС, відновлення і підготовки до наступної зими.
Доповнюючи тему наслідків руйнувань в.о. генерального директора АТ “Миколаївобленерго” Вадим Данилків розповів про виклики, які наразі стоять перед товариством. Хоч і більша частина області була звільнена від окупантів, енергетичне обладнання перебуває під постійними обстрілами. Вже цього року було пошкоджено 2 підстанції 150 і 35 кВ. Загалом він відзначив, що на більшості території області пройдено мінімальний процес відновлення.
«Ми вже отримали багато обладнання від наших партнерів. Але далі стоїть питання щодо ресурсів фінансування для справжнього відновлення мереж, оскільки рівень ураження від бойових дій складає близько 80%. І виклик цього року відрізнятиметься від попереднього. В першу чергу, це стосується проєктування побудови енергетичної інфраструктури і встановлення надійного електропостачання у кожному населеному пункті, до кожного споживача. Для того щоб повністю відновити Миколаївобленерго, нам потрібно 23 млрд грн. Це надзвичайний виклик» – зазначив Вадим Данилків.
Він також розповів про реалізацію амбітного проєкту з реновації енергетичної інфраструктури – перехід на клас напруги 20/04 на території області, яка найбільш постраждала від бойових дій, де рівень знищення енергоінфраструктури найвищий. Успішна реалізація цього проєкту дасть змогу масштабувати його на інших територіях.
Дискусія видалася динамічною та справді оптимістичною. На цьому наголошує Олена Павленко.
«Думаю, що найгірше позаду: сподіваюся, що ми більше ніколи не зазнаємо того, чому довелося давати раду торік, і говоритимемо про збільшення споживання, генерації та частки відновлюваних джерел у ній», – підкреслила президентка DiXi Group.
Відновлювальна енергетика
Попри виклики, сектор ВДЕ розвивається. У 2023 році було введено додатково більше 146 МВт вітрової та близько 500 МВт сонячної генерації. Тобто протягом двох років приріст в секторі ВДЕ склав трохи більше 6%.
На початку 2024 року встановлена потужність ВДЕ хоч і перетнула позначку у 10 ГВт, проте близько 2,5 ГВт, що орієнтовно 24% потужності перебувають на окупованих територіях. 13% сонячних електростанцій та 70% вітроенергетичних об’єктів досі знаходяться на окупованих територіях.
«Загальний тренд з урахуванням окупованих потужностей має позитивну динаміку. У січні 2023 року відновив роботу перший деокупований об’єкт – Трифонівська СЕС потужністю 10 МВт. Введено в експлуатацію Орівську, Дністровську ВЕС. Цього року очікується розширення Тилігульської ВЕС сумарною потужність 500 МВт», – зауважує Олена Лапенко.
Андрій Конеченков, голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), наголосив на важливості оптимізації використання ВДЕ для забезпечення стійкості енергосистеми в найближчі опалювальні сезони та зосередився на питаннях, які потребують уваги на державному рівні.
За даними асоціації, станом на сьогодні, Україна має 36 ВЕС загальною встановленою потужністю 1,9 ГВт. Вітрові електростанції (ВЕС), за винятком одного учасника ринку, з жовтня 2023 року повністю вийшли на вільний ринок і тепер продають самостійно електроенергію на різних його сегментах.
«Держава підтримує широке впровадження в Україні відновлюваних джерел та накопичувачів енергії. Проте дозвольте мені підкреслити, що наш стратегічний фокус має бути зосереджений на вітровій енергетиці. Вітроелектростанції стійкі до російських повітряних атак, оскільки вітрові турбіни розташовані на великій відстані одна від одної і тому знищити цілу ВЕС одним ударом неможливо, чого не скажеш, наприклад, про великі енергооб’єкти на викопному паливі. Наразі вітроенергетичний сектор України привертає увагу міжнародних інвесторів, зацікавлених працювати на нашому ринку після масштабної війни, чи не найбільше», – заявив Андрій Конеченков.
Про роль потужностей ВДЕ під час опалювального сезону розповів Артем Некрасов, в.о. директора ДП “Гарантований покупець”. Він зазначив, що об’єкти зеленої генерації наразі є найбільш розподіленими по всій території нашої країни з усіх видів генерації, що в значній мірі дає змогу забезпечити стійкість енергетичної системи. І з перших днів повномасштабної війни зелена генерація дозволила забезпечити наявність електричної енергії навіть для тієї частини споживачів, які попри обстріли енергетичної інфраструктури та виведення з ладу чи пошкодження ліній підстанцій електропередач, могли залишитися без неї.
«Ми побачили, що в опалювальному сезоні 2023-2024 вже в значній мірі вдалося запобігти застосуванню віялових відключень у порівнянні з попереднім опалювальним. І не останню роль у цьому зіграли виробники електричної енергії з відновлювальних джерел енергії. Специфіка роботи традиційної генерації не дозволила у повній мірі покрити потреби споживання, і нам довелося залучати аварійну допомогу в окремі години зими. Проте завдяки, в тому числі, генерації СЕС у денні години здебільшого вдалося уникнути дефіциту електричної енергії», – сказав Артем Некрасов.
Переглянути відеозапис події можна за посиланням.
Захід організовано Dixi Group у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
