Зростання впливу війни на думку українців та низька поінформованість з актуальних питань – основні тенденції нового соціологічного опитування | DiXi Group
DiXi Group Logo
www.upscalerolex.to
13.03.2024

Зростання впливу війни на думку українців та низька поінформованість з актуальних питань – основні тенденції нового соціологічного опитування

12 березня відбулася презентація результатів соціологічного опитування «Україна майбутнього: вступ до ЄС, повоєнна відбудова, екологічні проблеми та енергетична незалежність очима пересічного українця». Захід організував Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” під модерацією Голови правління центру Наталії Андрусевич.

У вступному слові директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович відзначив, що повномасштабне російське вторгнення продовжує вносити свої корективи в життя людей, тож і думка українців щодо вступу до ЄС та “зеленої” відбудови стрімко змінюється. З цієї причини важливо мати можливість робити регулярні заміри громадської думки.

“В опитуванні присутні різнопланові питання. Це і екологічні проблеми у зв’язку з війною, і питання енергонезалежності, і вступ до ЄС, а також відбудова. Насправді усі ці теми пов’язані. Те, як ми ставимося до серйозності викликів у питаннях довкілля, клімату і енергетики, визначатиме те, яких рішень ми очікуємо від політиків в реформуванні цих секторів, і того, яким чином відбуватиметься відбудова.

На відміну від сусідньої території – автократії, яка з нами воює, для демократії важливим є не тільки процедурний момент ухвалення рішень, а й думка кожного громадянина. Тому закликаю при аналізі результатів звернути увагу не лише на відповіді більшості респондентів, але і меншості, що якісно відрізняється”, – зазначив Роман Ніцович.

Презентуючи висновки аналітичної записки, молодша аналітикиня Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” Тетяна Василюк зазначила, що за результатами соціологічного опитування 2024 року* можна виділити дві основні тенденції, що спостерігаються у відповідях громадян.

“Перша – це значне зростання впливу війни на думку людей, навіть у питаннях, які прямо не пов’язані з війною; та друга – низька поінформованість громадян з багатьох актуальних питань як у контексті повоєнної відбудови, так і майбутнього вступу України до ЄС” – зазначила, презентуючи результати, експертка.

Вона наголосила, що українці розуміють важливість екологічних проблем під час війни. Зокрема, 73,4% респондентів відзначили максимальною оцінкою 10 серйозність шкоди завданої довкіллю України внаслідок повномасштабної російської агресії. 92,2% опитаних обрали оцінку не нижче 8.

У сфері енергетики, на думку громадян, “енергетична незалежність” (50%) та “доступні ціни на газ і тепло” (59%) залишаються пріоритетними завданнями. Також важливою проблемою українці зауважують боротьбу з монополістами (наприклад, можливість обирати в кого купувати електроенергію та газ, 39,1%), перехід на чисті джерела енергії (25,4%). Енергоефективність як пріоритет зауважили поки лише 19,3% опитаних громадян.

Також в опитуванні розглянули популярність державних програм з енергоефективності або відновлення будівель серед українців. Станом на січень 2024 року 90% громадян не користувалися такими програмами з початку повномасштабного вторгнення росії, 6,1% респондентів взагалі не знають про такі програми. 

Водночас, у таких програмах брали участь усього 4,6%, з них цілком та радше задоволені ними 57,1%.

Щодо повоєнного відновлення, то тут основним принципом, на думку українців, має стати жорстка боротьба з корупцією при використанні коштів на відбудову. Водночас, 64,2% українців не знають про жоден з процесів планування відбудови, 4% отримала цифрова екосистема DREAM. Це свідчить про низьку поінформованість громадян щодо процесів та інструментів повоєнного відновлення країни.

Найдоцільнішими напрямками для спрямування коштів від компенсації екологічних збитків українці вважають підтримку та розвиток армії (61,6%), відновлення житла та інфраструктури (57,1%) та компенсації людям, які постраждали від воєнних дій (55,6%). За використання коштів на екологічні цілі висловилось лише 31,8% респондентів, за відновлення енергетики – 29,9%.

Починати повоєнне відновлення та розвиток, на думку респондентів, слід з відбудови будинків та інфраструктурних об’єктів (46,6%), розмінування територій (37,9%), подальшого посилення армії (37,3%), створення робочих місць (33,7%).

На питання щодо бачення України майбутнього, понад 80% голосів отримали такі сфери як розвиток економіки, медицини, армії, верховенства права. У межах 76-78% – сфери довкілля, енергетики та культури.

Крім того, опитування показало, що українці не отримують достатньо інформації з питань майбутнього членства в ЄС. Громадяни сподіваються, що членство в ЄС принесе зміни, спрямовані на подолання корупції та недоліків у владних структурах (35,4%). 39,6% вважають, що в Україні з’явиться більше інвестицій.

Під час заходу народна депутатка, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова підкреслила, що думка українців є надважливою для подальшого розв’язання проблем. 

“Природа є мовчазним свідком цієї жахливої війни. Поруч з іншими міжнародними страшними злочинами, які чинить росія проти України, вона знищує і наше середовище існування. Дійсно, з кожним роком війни увага до проблем захисту довкілля і впливу війни на довкілля збільшується. Це демонструють і результати нового опитування”, – відзначила Юлія Овчиннікова.

Народна депутатка наголосила, що сьогодні найбільш замінованими залишаються Донецька, Харківська та Херсонська області. Серед екологічних проблем саму цю більшість українців відзначає як найбільш значущу (80,5% на противагу 40,4% у 2023 році). Її вирішенням голова профільного підкомітету вбачає продовження реалізації Національної стратегії з питань протимінної діяльності та формування міжнародної коаліції з розмінування.

Утворення відходів війни, що українці відзначили як другу за важливістю екологічну проблему, також є у фокусі держави – наразі їх аналіз. Зокрема, мова йде про велику кількість азбестовмісних матеріалів. 

Основними принципами повоєнної відбудови учасники заходу визначили жорстоку боротьбу з корупцією, зелену відбудову та пріоритетність національної безпеки. Олексій Рябчин, радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроаталантичної інтеграції зазначив, що проведення такого опитування є особливо актуальним напередодні Конференції з відбудови України у Берліні. За його словами, німецька сторона у питанні повоєнної відбудови особливо уважна до екологічних та кліматичних критерії, що, водночас, є і серед найскладніших критеріїв для України з погляду їх виконання.

“На початку повномасштабної війни були переживання, чи ті кошти, які Європейський Союз виділяв на Green Deal та боротьбу з кліматичною кризою і екологічним забрудненням, не перекинуть на захист вразливих споживачів від енергетичного шантажу росії. Але, навпаки, Green Deal став відповіддю на енергетичний шантаж росії і сприяє відмові від викопного палива”, – сказав він.

Дмитро Науменко, старший аналітик Українського центру європейської політики, звернув увагу, що результати опитування демонструють дуже різне розуміння громадянами пріоритетних заходів, які мають відбуватися у сфері енергетики.

“Пріоритетність заходів є складним балансом між поточними дуже короткотерміновими потребами, які існують у секторі, та стійким розвитком сектору, виконанням вимог Європейського зеленого курсу тощо. Наприклад, якщо казати про питання доступних цін – це є результат багаторічної політики і комунікації з населенням. І, як наслідок, населення платить ціну, яка не створює достатнього фінансового ресурсу для розвитку генеруючих потужностей. А також утворюється перекіс на ринку електроенергії. Крім того, питання доступних і субсидованих цін має поганий вплив на енергоефективність”, – сказав експерт.

Дмитро Шульга, Директор програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження” звернув увагу на загальне зниження поінформованості українців щодо вступу до ЄС у 2024 році (в середньому – третина респондентів), особливо щодо тих вигод, які може отримати Україна від приєднання.

Питання державної інформаційної та євроінтеграційної політики є надважливим. І тут може бути значне поле для маніпуляцій, особливо в подальшому процесі переговорів, коли з’являтиметься все більше дискусійних, складних і обтяжливих для певних груп інтересів та суспільства питань. Загальна тенденція каже про те, що в більшості країн-кандидатів суспільна підтримка в процесі вступу, як правило, падала”, – відзначив експерт.

Експерт Національного екологічного центру України Євген Бовсуновський наголосив, що нині існує проблема з залученням громадян до громадських організацій. І це демонструють результати опитування: лише 6,6% респондентів долучилися до громадських або благодійних організацій як члени чи волонтери з початку повномасштабної війни, ще менше – 2,1% є їх учасниками більш ніж 2 роки.

Разом з тим, 14,7% готові долучитися до такої діяльності.

“Часто громадські організації є невідомими, адже вони мало часу приділяють промоції своєї діяльності. З іншого боку, люди не завжди розуміють, що саме вони є власниками своєї території, можуть ухвалювати рішення, а на основі цього рішення щось може змінитися. І в цьому можуть допомогти якраз громадські організації. 

Також часто громадяни хочуть розв’язання проблем тут і зараз, і знецінюють роботу ГО, адже ті не можуть розв’язати проблему негайно”.

На кінець, Наталія Андрусевич закликала учасників заходу активно використовувати результати соціологічного опитування у робочій діяльності. Та анонсувала підсумкове дослідження, яке буде проведене наприкінці року.
 

 

питування було проведено в січні 2024 року серед 2000 мешканців України віком від 18 років. 

Аналітична записка підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу. 

Проведення соціологічного опитування стало можливим завдяки підтримці Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у межах проєкту “Україна в Європі – німецькоукраїнський парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”, що реалізується у партнерстві з Центром ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne). 

Авторські права на цей аналітичний документ належать ГО «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».  

Новини

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні