Стан Енергетичного Союзу 2023: як “зелений” курс допомагає ЄС протидіяти російській агресії

На початку листопада 2023 року Європейська Комісія опублікувала матеріали звіту «Стан Енергетичного Союзу» за 2023 рік. Експерти DiXi Group проаналізували документ та пропонують основні тези, що яскраво демонструють спроможність ЄС ефективно боротися з російським тиском в сфері енергетики одночасно трансформуючи економіку відповідно до плану REPowerEU та застосовуючи підходи Європейського зеленого курсу (ЄЗК).

Стан постачань газу

Як відомо, ЄС у значній мірі залежав від поставок російського газу до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, зокрема частка російського ресурсу складала близько 40% серед усіх поставок до ЄС у 2021 році.

Станом на 2023 рік частка російського газу скоротилась на понад 55% та прогнозується на рівні близько 40-45 млрд куб. м порівняно із 150 млрд куб. м у 2021 році. 

Як відомо, ЄС планує поступово відмовитися від закупівель російського газу в рамках реалізації плану REPowerEU. Наразі попри великий прогрес у скороченні поставок газу російського походження, країни ЄС досі імпортують обмежені обсяги скрапленого газу (на рівні 15% від загальних поставок СПГ) та незначні обсяги трубопровідних поставок. Очікуване значне збільшення потужностей для експорту СПГ в інших країнах світу (США, Канада, Катар тощо), а також трансформація енергетичного сектору ЄС із застосуванням зелених технологій дозволять відмовитися від будь-яких закупівель російського газу уже в перспективі кількох наступних років.

Так само не очікується значних кризових ситуацій на ринку газу, враховуючи заповнення європейських сховищ на понад 98% потужності.

Стрибок у переході на чисту енергію

Звіт також відзначає, що 2023 рік стане першим роком, коли в ЄС частка відновлюваної енергії перевищить частку енергії з викопних палив у загальній структурі генерації.

Очікується, що встановлена потужність вітрової та сонячної генерації в ЄС у 2023 році становитиме близько 100 ГВт (відповідно, близько 500 ГВт загальної потужності ВЕС та СЕС).

Подальшому посиленню зеленої трансформації енергетичного сектору також сприятимуть оновлені цілі із декарбонізації на рівні ЄС: скорочення викидів парникових газів на 55% від рівня 1990 року; досягнення частки ВДЕ у кінцевому споживанні енергії на рівні 42,5% (із амбіцією досягти 45%) та скорочення споживання енергії на 11% до 2030 року.

Нові виклики та домашня робота

Звіт також зауважує, що досягнення амбітних цілей можливе лише за умови системного проведення реформ та залучення потужного інвестування в енергетичний сектор у майбутні роки (на рівні 254 млрд євро до 2030 року).

Так очікується повноцінне оновлення законодавства ЄС у відповідності до пакету “Готові до 55”; підвищення конкурентоздатності промисловості та розроблення зелених технологій відповідно до Промислового плану ЄС ухваленого в цьому році; забезпечення інвестицій з боку фінансових інструментів ЄС; розбудова енергетичної інфраструктури; забезпечення захисту вразливих споживачів та забезпечення постачання критично важливої сировини.

Оригінал розміщено на сайті видання “Хмарочос”.

Микола Яковенко,

Генеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору DiXi Group,

Експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу  у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП”  і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.