У першому півріччі 2026 року Україна імпортувала 13 видів паливно-енергетичних товарів* із 61 країни на загальну суму 7,44 млрд дол., що на 53,1% (2,58 млрд дол.) більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Водночас надходження від експорту зросли у 2,4 раза – з 122,38 млн дол. до 293,63 млн дол.
Попри випереджальне зростання експорту, вартість імпорту перевищила у 25,3 раза. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі паливно-енергетичними товарами за підсумками 1 півріччя 2026 року становило 7,15 млрд дол.
Розрахунки виконано на основі набору даних про статистичний імпорт та експорт товарів групи 27 УКТ ЗЕД, сформованого за відповідями Держмитслужби та систематизованого на порталі Energy Map.
ІМПОРТ
Основною статтею імпорту залишалися нафта та нафтопродукти (крім сирих), на які припадало 61,9% загальної вартості купівлі паливно-енергетичних товарів. Частка нафтових газів становила 17,2%, електроенергії – 11,4%, кам’яного вугілля – 6,2%, тоді як решта товарних позицій сукупно забезпечила 3,3%.
Порівняно з 1 півріччям 2025 року перелік основних товарних позицій не змінився. Водночас частка нафти та нафтопродуктів зросла з 57,9% до 61,9%, а електроенергії – з 5,7% до 11,4%. Натомість частка нафтових газів скоротилася з 23,6% до 17,2%, а кам’яного вугілля – з 9,5% до 6,2%.
Вартість імпорту нафти та нафтопродуктів (крім сирих) зросла на 63,5% – до 4,6 млрд дол., а фізичний обсяг – на 28,7%, до 4,5 млн тонн. Найбільші витрати припали на поставки з Польщі (19,6%), Греції (17,6%) та Литви (12,5%).
Зовнішні поставки нафтових газів становили 1,28 млрд дол. та 1,87 млн тонн, що на 11,4% і 14,2% більше відповідно, ніж роком раніше. Найбільші частки у вартості імпорту припадали на Швейцарію** (22,8%), Польщу (16,1%) та Угорщину (12,3%). Водночас фізичні поставки нафтових газів зі Швейцарії до України не здійснюються – їхня поява у статистиці пояснюється особливостями обліку зовнішньої торгівлі.
Найвищі темпи зростання серед основних товарних позицій продемонстрував імпорт електроенергії. Його вартість збільшилася у 3 рази – до 851,58 млн дол. 41,1% витрат на закупівлю електроенергії припали на Угорщину, 16,1% – Словаччину, 13,4% – Польщу, 13,2% – Румунію та 1,6% – Молдову. Частина імпортних операцій відображена за Сербією** та Бельгією**, хоча фактичні поставки електроенергії з цих країн не здійснювалися, що пов’язано з особливостями статистичного обліку.
Оскільки Держмитслужба не оприлюднює фізичні обсяги торгівлі електроенергією, їх можна оцінити за даними ENTSO-E. За січень-червень 2026 року Україна імпортувала 4,35 млн МВт·год електроенергії – у 3,4 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найбільші обсяги імпорту припали на 1 квартал, коли через наслідки російських атак та несприятливі погодні умови потреба в імпорті була найвищою.
Вартість закупівель за кордону кам’яного вугілля залишилася практично незмінною – 462,94 млн дол., тоді як фізичний обсяг зріс на 18,4%, до 2,34 млн тонн. Найбільшими постачальниками були США (39,4%), Австралія (36,4%), Чехія (7,0%), Канада (6,9%) та Польща (6,4%).
На закупівлю інших 9 видів паливно-енергетичних товарів припало 245,53 млн дол., або 3,3% загальної вартості імпорту.
ЕКСПОРТ
У 1 півріччі 2026 року Україна експортувала 11 видів паливно-енергетичних товарів до 80 країн, отримавши 293,63 млн дол. валютних надходжень.
Найбільшу частку вартості експорту забезпечили сира нафта та сирі нафтопродукти – 33,6%. Електроенергія формувала 26,8% експорту, нафта та нафтопродукти (крім сирих) – 15,2%, нафтові гази – 12,5%. Сукупна частка інших товарних позицій становила 12,0%. Експорт кам’яного вугілля, як і роком раніше, був відсутній.
Продаж сирої нафти та нафтопродуктів у 1 півріччі 2026 року становив 98,59 млн дол. при фізичному обсязі 165,05 тис. тонн. Поставки здійснювалися до Словаччини (47,7%), Угорщини (27,0%) та Румунії (25,3%). У відповідному періоді 2025 року експорт цієї товарної позиції не здійснювався.
Вартість експорту електроенергії зросла на 4,7% – до 78,7 млн дол. Найбільші надходження забезпечили операції з Бельгією** (48,0%), Молдовою (29,4%), Сербією** (12,7%) та Польщею (9,5%). При цьому, за даними ENTSO-E, фізичний обсяг поставок скоротився у 2,2 раза – до 312,07 тис. МВт·год. Така різниця між вартісними та фізичними показниками свідчить про суттєве зростання середньої вартості експортованої електроенергії.
Варто зазначити, що після повної зупинки експорту електроенергії 11 листопада 2025 року через масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру постачання за кордон було відновлено лише 5 березня 2026 року.
Продаж нафти та нафтопродуктів (крім сирих) забезпечив 44,52 млн дол., що вдвічі перевищує показник 1 півріччя 2025 року. Поставки здійснювалися до 73 країн; найбільшими покупцями були Словаччина (41,9%), Латвія (16,3%), Угорщина (6,2%) та Туреччина (4,2%).
Експорт нафтових газів зріс з 0,92 млн дол. у 1 півріччі 2025 року до 36,62 млн дол. у відповідному періоді 2026 року. Фізичний обсяг поставок збільшився з 1,22 тис. тонн до 14,58 тис. тонн. Практично весь експорт припав на Німеччину (53,0%) та Угорщину (47,0%), тоді як сукупна частка інших країн становила менше 0,01%.
*До розрахунків включено всі товари, що належать до групи “27” української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), серед яких вугілля (групи 2701, 2702), нафта та нафтопродукти (2709, 2710), гази (2711), електроенергія (2716), торф (2703), кокс (2704), смоли та масла (2706, 2707), пек (2708), а також інші продукти нафтопереробки (групи 2712–2715). Газ кам’яновугільний, водяний, генераторний (група 2705) у 2019–2026 роках не імпортувався / експортувався.
**Формування статистики імпорту здійснюється за країною походження товару; якщо вона невідома – використовуються дані про країну відправлення або торговельну країну (країну реєстрації контрагента). Формування статистики експорту здійснюється за країною призначення; якщо вона невідома – використовується торговельна країна. Водночас у статистиці зовнішньої торгівлі енергетичними товарами як країна–партнер може зазначатися юрисдикція трейдера (за контрактом), а не фактична країна походження, відправлення чи надходження товару.
Проєкт “Прозорість енергетичного сектору” (EST) підтримує ключові пріоритети адміністрації США, просуваючи її інтереси в енергетичній сфері та розширюючи можливості для американських компаній в енергетичному секторі України. Зміцнюючи прозорість та антикорупційні запобіжні заходи, проєкт сприяє створенню більш передбачуваного середовища, заснованого на правилах, яке може підтримувати чесну конкуренцію та заохочувати інвестиції. Завдяки підтримці ринково орієнтованих реформ та вдосконаленню систем обробки даних, EST сприяє економічним інтересам США, одночасно зміцнюючи лідерство США у світовому енергетичному секторі.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки щедрій підтримці Уряду Сполучених Штатів. Зміст звіту є відповідальністю DiXi Group і не обов’язково відображає погляди Уряду Сполучених Штатів Америки.
