Громадські організації закликали Мінцифру відкоригувати підхід до відкритих даних в Україні
Закликаємо Міністерство цифрової трансформації України відмовитися від ініціативи подальшого обмеження доступу до публічних даних, адже внесення таких змін не лише суперечить законодавству, а й створює певні загрози. Про це йдеться у заяві близько двадцяти громадських організацій, серед яких і аналітичний центр DiXi Group.
“Запропонований підхід Мінцифри щодо врегулювання публікації через Портал відкритих даних потребує коригування, – коментує ситуацію менеджер напрямку відкритих даних DiXi Group Андрій Білоус. – Як варіант, спочатку – розробити певний універсальний підхід для визначення інформації, що може становити загрозу національній безпеці. Наступний крок – визначати ті набори даних, публікацію яких треба або зупинити повністю, або публікувати зі змінами.”
На думку Андрія Білоуса, рішення закрити доступ до даних на початку вторгнення було виправданим. Однак станом на даний момент можна відновити публікацію великої частини даних зі сфери енергетики, і на те є декілька причин.
“По-перше, переважна більшість наборів даних укрупнені до регіонального або загальноукраїнського рівня. “Середня температура по палаті” не дозволяє ворогу за відкритою інформацією визначити “больові точки”, – вважає експерт. – По-друге, посадовці відкрито повідомляють медіа інформацію, яку дійсно можна віднести до чутливої. Так заступник міністра енергетики Микола Колісник повідомив про поточний добовий рівень видобутку газу та очікувані обсяги видобутку за 2022 рік. Також пресслужба Міністерства енергетики повідомила про обсяги надходження вугілля з Австралії на конкретне підприємство – ПАТ “Центренерго”. При цьому, варіантів, на яку із ТЕС прийшло вугілля, – не так багато: 2 з 3 електростанцій підприємства розташовані на підконтрольній території”.
По-третє, на думку експерта, є приклади, коли зведену інформацію закрили, але її першоджерела доступні. Найяскравіший випадок – закрито ліцензійний реєстр НКРЕКП, що містить інформацію про підприємства зі сфери енергетики, які мають ліцензії на виробництво електроенергії та тепла, постачання газу та інші види діяльності. Однак усі ці дані можна бачити у постановах Регулятора, які публікуються на сайті.
Нещодавно Міністерство цифрової трансформації оголосило публічне громадське обговорення змін до проєкту постанови “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. №835 та від 30 листопада 2016 р. №867”. У пояснювальній записці зазначається, що цей проєкт розроблено задля забезпечення реалізації державної політики у сфері відкритих даних в умовах воєнного стану, а також забезпечення сталості реалізації політики відкритих даних.
Натомість у заяві громадських організацій зазначається, що на сьогодні оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних здійснюється за такими принципами: відкритість за замовчуванням, оперативність, доступність використання, інтероперабельність, постійна застосовність та інклюзивність розвитку.
Мінцифра ж пропонує в умовах дії надзвичайного або воєнного стану дати можливість розпорядникам інформації під час оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних відступати від цих принципів. Також дозволити в “ручному режимі” допускати часткове або повне припинення надання доступу до оприлюднених наборів даних за допомогою інтерфейсу прикладного програмування.
“Такі зміни на практиці призведуть до того, що кожен орган зможе без будь-якого пояснення закрити інформацію, посилаючись на воєнний стан, який вже 6 місяців триває в Україні”, – йдеться у заяві.
Автори заяви наголошують на тому, що станом на сьогодні відсутні будь-які дослідження або аналітика, які б підтверджували, що оприлюднення відкритих даних зашкодило життю та здоров’ю українців. Прийняття 835-ої Постанови відбувалось на другий рік після початку російсько-української війни із залученням міжнародних експертів після оцінки готовності України за методологією ODRA та після декількамісячних консультацій з громадськістю. З 2015 року Україна поступово підвищувала свої рейтинги відкритості в Open Data Barometer та Open Data Index.
Міністерство оборони також не надавало інформації, що будь-які воєнні злочини з боку РФ були пов’язані з використанням державних публічних реєстрів. Натомість ГУР Міноборони України визнало, що “бази даних українських громадян потрапляють в руки російських окупантів під час захоплення адміністративних будівель або ж за допомогою колаборантів-зрадників”.
Затверджений перелік наборів публічної інформації у редакції від 11 лютого 2022 не несе жодної загрози, переконані підписанти заяви.
Крім того, внесення таких змін до підзаконних актів не лише суперечить законодавству у сфері публічних даних, а й створює загрозу розвитку відкритих даних в Україні.
Мінцифри у співпраці з органами нацбезпеки може розробити універсальний підхід для визначення інформації, вважає Андрій Білоус. А саме – розробіти чіткий перелік показників, які публікувати не можна, які можна публікувати тільки укрупнено (агреговано), які можна публікувати із запізненням на місяць. Слід визначити можливі ситуації, коли обмеження доступу не має сенсу, бо дані оприлюднюються в інших зовнішніх джерелах.
За оцінкою DiXi Group серед всіх розпорядників зі сфери енергетики продовжують публікувати інформацію лише близько 25% даних. Відсутність офіційної статистики збільшує простір для маніпуляцій та, відповідно, зменшує можливості для фахівців та громадськості аргументовано пояснювати, пропонувати або критикувати певні дії чи рішення. Саме тому аналітичний центр DiXi Group у відповідь на ініціативу публічного обговорення змін до постанови по відкритим даним направив до Міністерства цифрової трансформації свої пропозиції стосовно даних у сфері енергетики .
