DiXi Group розробив і передав Міністерству енергетики законопроєкт щодо прозорості у видобувних галузях

Аналітичний центр DiXi Group розробив зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях» та передав Міністерству енергетики України на подальше опрацювання.

Команда аналітичного центру, спільно з залученими експертами, розробила законопроєкт з метою імплементації у національне законодавство вимог Стандарту ІПВГ, оновлену редакцію якого було затверджено у 2023 році. Після обговорення проєкту із зацікавленими сторонами, документ було передано Міністерству енергетики України для подальшого опрацювання.

Нагадаємо, що торік Україна отримала низку відзнак від Ініціативи, зокрема, за захист демократичних цінностей та демократії у світі, а також за продовження імплементації стандарту ІПВГ, незважаючи на війну. 

“З часу набуття статусу учасника ІПВГ Україна серйозно просунулась у впровадженні стандартів та принципів Ініціативи, і до початку повномасштабного вторгнення вважалась одним із лідерів з імплементації Стандарту. Звісно, війна змусила закрити багато інформації, але навіть попри це співпраця між громадськістю, урядом і компанії з реалізації Стандарту продовжуєтьсяі”, – наголосила Олена Павленко.

Після оновлення Стандарту ІПВГ у 2023 році, на країн-учасниць Ініціативи та компанії, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, тепер розповсюджується перелік нових вимог, зокрема:

• вперше включено вимогу щодо розкриття інформації пов’язаної з процесом енергетичного переходу, що має створити інструмент для діалогу у суспільстві щодо очікуваних змін в енергетичному секторі;
• нові вимоги щодо надання інформації про податки та/або механізми ціноутворення на викиди вуглецю, обсяги викиди парникових газів, собівартість видобутку, запаси корисних копалин;
• розкриття видобувними компаніями не тільки контрактів, що передбачають участь компаній в соціальних проєктах або програмах, а також про участь видобувних компаній в екологічних та інфраструктурних проєктах;
• нові та посилені вимоги до надання інформації в таких ключових сферах, як ґендерні аспекти, соціальний та екологічний моніторинг і вплив, а також консультації з громадськістю;
• забезпечення прозорості під час видачі спеціальних дозволів та/або укладення договорів з метою видобування корисних копалин, зокрема, шляхом розкриття всіх випадків видачі спеціальних дозволів на користування надрами без застосування конкурсних процедур з обов’язковим описом застосованих критеріїв під час видачі таких спеціальних дозволів.

Детальніше з оновленими вимогами можна ознайомитися за посиланням.

Потреба в новому законопроєкті була викликана низкою питань, які потребували врегулювання після оновлення Стандарту. Зокрема новий документ пропонує внести зміни до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про екологічний аудит» з метою приведення у відповідність з вимогами Стандарту ІПВГ 2023 року:

1) доповнити обсяг інформації, яку компанії, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, надають до Міністерства енергетики раз на рік (до 1 вересня) у звіті про платежі на користь держави, з метою подальшого розкриття суспільству інформації про:

• обсяги викидів парникових газів;
• участь в екологічних або інфраструктурних проектах чи програмах;
• прогнозні обсяги видобутку;
• більш детальну інформації про працюючих працівників, а саме, кількість місцевих та іноземних працівників, працівників кожної статі та співвідношення їх середньої заробітної плати; 
• наявність оцінки впливу на довкілля та післяпроєктного моніторингу для кожної проєктної діяльності (діяльність, що здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами); 
• наявність системи управління екологічними та соціальними ризиками (подається за наявності такої системи управління);
• наявність антикорупційної програми у суб’єкта господарювання (подається за наявності такої програми);
• про структуру власності такого суб’єкта господарювання (раніше така вимога стосувалася тільки підприємств державного сектору економіки);

2) доповнити обсяг інформації, яка надається органами державної влади до Міністерства енергетики раз на рік (до 1 травня), з метою подальшого розкриття суспільству такої інформації:

• Державна служба геології та надр України – надає інформацію про   підтверджені запаси корисних копалин загальнодержавного значення;  застосування процедур видачі спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) або конкурсу (якщо така процедура застосовувалася протягом звітного періоду) з описом застосованих критеріїв для визначення суб’єкта, якому наданий спеціальний дозвіл без проведення аукціону (електронних торгів) або конкурсу, порядок надання та результати застосування такої процедури;
• Державна митна служба України – надає інформацію про експорт корисних копалин загальнодержавного значення в обсязі та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України;
• Міністерство фінансів України – надає інформацію щодо прогнозного обсягу надходжень  державного та місцевих бюджетів від видобувних компаній;
• Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України – надає інформацію щодо методології розрахунку ставок податків та/або механізму ціноутворення на викиди вуглецю,  що застосовувалась у звітному періоді;

3) з метою забезпечення доступу громадськості до результатів післяпроєктного моніторингу та екологічного аудиту пропонує внести зміни до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», ЗУ «Про екологічний аудит», які вимагають оприлюднення результатів післяпроєктного моніторингу та екологічного аудиту та визначають порядок такого оприлюднення.

Також задля врегулювання окремих питань, виявлених під час практичної реалізації Закону № 2545-VIII, законопроєкт пропонує:

– удосконалити термінологію попереднього основного Ззакону (визначити новий термін «контрольовані державою суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях», удосконалити термін «отримувач платежів»);

– уточнити склад інформації, що надається отримувачами платежів у звіті про отримані платежі;

– удосконалити порядок підготовки звітів про платежі на користь держави учасниками договорів про спільну діяльність, угод про розподіл продукції та вимагати розкриття інформації про доходи держави від продажу частки державної продукції в межах реалізації угод про розподіл продукції;

– розширити обсяг інформації, яка розкривається щодо ролі держави у видобувній галузі, зокрема, підлягає розкриттю інформація щодо участі держави у видобувних підприємствах з непрямим державним володінням, включаючи умови володіння істотною часткою у статутному капіталі такого суб’єкта господарювання; фінансові відносини видобувних підприємствах з непрямим державним володінням з державою, іншими контрольованими державою видобувними підприємствами, повне розкриття інформації про істотні платежі на користь таких видобувних підприємств.

Україна приєдналась до міжнародної Ініціативи прозорості у видобувних галузях (далі – ІПВГ) у 2013 році. ІПВГ є добровільним об’єднанням держав, яке створене з метою формування принципів та вимог для забезпечення прозорості у сфері видобування нафти, газу та інших корисних копалин. Від кожної країни участь в ІПВГ беруть представники урядів, а також підприємства, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, та неурядові організації, які представляють громадянське суспільство. 

Серед цілей ІПВГ – забезпечення доступної та детальної інформації про отримані державою кошти та інші вигоди від видобувної галузі, їх використання; діяльність, спрямована на покращення ефективності управління державними фінансовими ресурсами у галузі; доведення компаніям переваг від прозорості діяльності у сфері використання природних ресурсів в Україні, що має призвести до покращення середовища для внутрішніх та іноземних інвестицій.