Розвиток водневої енергетики в ЄС: від планів до дій

15 лютого Єврокомісія схвалила черговий проєкт спільного європейського інтересу для підтримки водневої інфраструктури (IPCEI Hy2Infra). Проєкт має на меті збільшити постачання “зеленого” водню, тим самим зменшивши залежність від природного газу та сприяючи досягненню цілей Європейського зеленого курсу, плану REPowerEU та Водневої стратегії ЄС.

IPCEI Hy2Infra – уже третій проєкт спільного європейського інтересу щодо водню. Перший проєкт, IPCEI Hy2Tech, зосереджений на розробці водневих технологій, схвалений Єврокомісією 15 липня 2022 року. IPCEI Hy2Use, схвалений 21 вересня 2022 року, зосереджений на застосуванні водню в промисловості. Hy2Infra стосується інвестицій в інфраструктуру, які не охоплюються першими двома проєктами.

У рамках IPCEI Hy2Infra окремі країни ЄС, зокрема Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія та Словаччина нададуть до 6,9 млрд євро державного фінансування. Додатково, очікується залучення ще 5,4 млрд євро приватних інвестицій для 32 компанії цих країн на запуск 33 проєктів, у тому числі:

розгортання 3,2 ГВт потужностей електролізерів для виробництва відновлюваного водню (у період 2026-2028 років);
розгортання нових і перепрофільованих трубопроводів для передачі та розподілу водню протяжністю приблизно 2700 км (у період 2027-2029 років);
розвиток масштабних сховищ водню потужністю не менше 370 ГВт·год;
будівництво перевантажувальних терміналів та відповідної портової інфраструктури для перевезень рідких органічних носіїв водню (liquid organic hydrogen carriers – LOHC) потужністю 6 тис. т на рік.

Завершення реалізації проєктів заплановано на 2029 рік, втім терміни можуть відрізнятись в залежності від проєктів та компаній.

Варто відмітити, що декілька країн ЄС, зокрема Франція, Німеччина, Польща та Португалія включили участь у IPCEI Hy2Infra у власні плани відновлення та стійкості, і таким чином можуть частково отримати фінансування через Фонд відновлення та стійкості ЄС.

Тим часом, ЄС ще до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну мав плани щодо розвитку водневої енергетики і для України. Так, у Водневій стратегії ЄС та в рамках Green Hydrogen Initiative 2×40 GW Україну визначили як стратегічного партнера в розвитку відновлюваного водню та прогнозували будівництво до 10 ГВт електролізерних потужностей до 2030 р. для виробництва відновлюваного водню.

І попри те, що війна дещо змінила пріоритети та скоригувала плани щодо розвитку енергетичного сектору України у бік першочергового забезпечення енергетичної безпеки, плани щодо водневої енергетики не було відкинуто.

Так, у Плані пріоритетних дій Уряду на 2024 рік

схвалення Водневої стратегії України на період до 2050 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у червні 2024 року.

Також, у проєкті Плану відновлення України (2022) передбачалося будівництво близько 15 ГВт електролізерних потужностей, тестування та розвиток транспортної інфраструктури для водню, та будівництво більше 30 ГВт ВДЕ для виробництва зеленого водню. Крім того, у проєкті Плану України (Ukraine Facility) йдеться про розширення виробництва “зеленого” водню, як складова діяльності з розвитку можливостей для приватних інвестицій у зелену металургію України. Додатково, у жовтні 2023 року “Укргідроенерго” підписало меморандум з Andritz Hydro – німецьким постачальником рішень для виробництва “зеленого” водню.

В свою чергу, 28 листопада 2023 року Єврокомісія підтримала проєкт зі створення водневого коридору між Україною, Словаччиною, Чеською Республікою, Австрією та Німеччиною. Зазначається, що коридор відіграє значну роль в зміцненні енергетичної безпеки України та має ключове значення в інтеграції з європейською енергетичною мережею. За процедурою, список проєктів PCI, зокрема щодо водневого коридору, має розглянути Європарламент та Рада ЄС у двомісячний строк (а за потреби – продовжити розгляд ще на 2 місяці), щоб схвалити чи відхилити список.

Альона Корогод,

аналітикиня DiXi Group, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.