Чи достатньо нового Закону для впровадження європейської системи управління відходами в Україні

20 червня Верховна Рада ухвалила Закон (проєкт № 2207-1-д) «Про управління відходами», який має врегулювати і покращити ситуацію в Україні. Попри позитивні аспекти Закону, такі як впровадження європейської ієрархії поводження з відходами та створення умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури, неврегульованими залишаються питання стимулів для розвитку циркулярної економіки. 

В Україні за 2021 рік утворилося понад 51 млн м3 побутових відходів, або понад 10 млн тонн, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 9 тис. га. За інформацією Міністерства розвитку громад та територій України, 230 сміттєзвалищ перенавантажені, а 824 сміттєзвалища не відповідають нормам екологічної безпеки. 

Прийнятий Закон є фундаментом для побудови циркулярної економіки, заснованої на відновленні та раціональному споживанні ресурсів, яка сьогодні є частиною Європейського зеленого курсу. Його було розроблено відповідно до вимог Директиви 2008/98/ЄС про відходи та Директиви Ради 1999/31/ЄС щодо захоронення відходів. 

На сьогодні вирішення питань поводження з побутовими відходами належить до відання виконавчих органів місцевих рад. Основними чинниками, що стримують впровадження сучасних методів та технологій, є недостатність фінансування, яке здійснюється загалом за рахунок коштів споживачів послуг та витрат з місцевих бюджетів на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ.

Новий Закон має впровадити європейську ієрархію поводження із відходами; врегулювати планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях; забезпечити закриття старих сміттєзвалищ та приведення існуючих у відповідність до європейських норм; закріпити класифікацію полігонів захоронення відходів та вимог до їх експлуатації; створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і усунення перешкод для інвесторів; встановити принцип «забруднювач платить»; впровадити розширену відповідальність виробника продукції та створити інформаційну систему управління відходами.

У рамках Закону також удосконалено систему поводження з небезпечними та побутовими відходами, ліцензування діяльності щодо небезпечних відходів та дозвільну систему в цілому, врегульовано розробку та впровадження планів управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні підприємств, організацій та установ.

У той же час прийнятим документом не визначено стимули для розвитку циркулярної економіки та поводження з відходами видобувної промисловості. Відходи видобувної промисловості за замовчуванням пропонується врегулювати рамковим законом, хоча Директива 2008/98/ЄC не розповсюджується на відходи видобувної промисловості і відсилає до окремої Директиви 2006/21/ЄC про управління відходами видобувної промисловості.  

В ЄС рівень використання вторинної сировини – металургійних шлаків, золошлакової продукції, тощо – у будівництві та цементній галузі  сягає 90% та 45%, в Україні  ж – 45% та 8%, відповідно. Стимулами для розвитку циркулярної економіки можуть бути, наприклад, податкові стимули для підприємств, які використовують вторинну сировину та відходи у своїй планованій діяльності.

Прийнятий Закон України «Про управління відходами» на сьогодні є вагомим кроком вперед в українській інтеграції до європейського законодавства. Враховуючи «рамковість» Закону, він окреслює напрями подальшої політики в сфері поводження з відходами та її наближення до європейської. Документ окреслює ключові питання управління відходами, залишаючи широке коло питань на подальше врегулювання підзаконними актами.

Світлана Романко, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу  у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проект реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»  і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.