Відповіддю на руйнування енергетики має бути збільшення швидкості її відновлення – Олена Павленко на URC 2024
Відповіддю на руйнування росіянами енергетичної інфраструктури України має стане збільшення швидкості відновлення через спрощення закупівель та процедур імпорту обладнання, прискорення цифровізації в організації гуманітарної допомоги енергокомпаніям, а також розширення можливостей для міст та громад у пошуку автономних рішень.
Про це президентка DiXi Group Олена Павленко розповіла під час панелі «Зелений перехід як бізнес-кейс» на Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) 12 червня у Берліні.
Під час дискусії відбулася презентація Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року.
Заступник Міністра економіки України Олексій Соболев розповів, що НПЕК став результатом зобов’язань, взятих Урядом України торік на конференції з відновлення у Лондоні у 2023 році. Незважаючи на те, що більшість країн-членів ЄС розробляють аналогічні Плани протягом 1,5-2 років, Україна виконала це завдання менше, ніж за рік.
“Вперше ми зібрали наші національні енергетичні та кліматичні зобов’язання в одному документі. Відтепер ці політики будуть синхронізовані та узгоджені з політикою та цілями Європейського зеленого курсу. Незважаючи на війну та всі пошкодження енергетичної інфраструктури, Україна прагне рухатися до зеленого відновлення та декарбонізації. Україна дотримуватиметься принципу “Енергоефективність понад усе”, а енергетична безпека буде невід’ємною частиною як нашої енергетичної, так і кліматичної політики”, – наголосив Олексій Соболев під час свого виступу.
Заступник Міністра економіки відзначив, що впровадження політики з НПЕК у всіх секторах потребуватиме значних витрат, які не можна мобілізувати лише в Україні. Для цього потрібні зобов’язання від наших міжнародних партнерів щодо підтримки цього підходу.
За словами Олени Павленко, регулярні відключення світла, які почалися вже влітку, дуже вдаряють по українській економіці. А кошти, призначені для розвитку, декарбонізації, зеленої відбудови та Національного плану енергетики та клімату (НПЕК), можуть бути спрямовані до Державного бюджету, на виплату заробітної плати вчителям, лікарям та підтримку армії.
“Допомога та інвестиції не будуть узгоджені з політиками та заходами Національного плану з енергетики та клімату, якщо ми не захистимо наш енергетичний сектор системами ППО і не знайдемо рішення, як реагувати на руйнування енергетичної системи. Я вірю, що відповіддю на руйнування має бути збільшення швидкості відновлення. Чим більше росіяни руйнують інфраструктуру, тим швидше ми повинні її відновлювати”, – наголосила Павленко.
Експертка також висловила думку, що прискорити відновлення можуть три ключові елементи:
- зменшення бюрократії через спрощення закупівель для деяких донорів та міжнародних фінансових інститутів, спрощення процедур імпорту обладнання, але з більшою прозорістю у звітності;
- зменшення ручного управління, збільшення цифровізації. Прикладом є система AidEnergy, яка вже працює для розподілу міжнародної гуманітарної допомоги енергокомпаніям. За словами Павленко, уряд та міжнародні партнери повинні обговорити, які інші елементи співпраці можливо цифровізувати, щоб збільшити швидкість обміну інформацією між попитом та відповіддю;
- зменшення ієрархії, зростання координації через дозвіл місцевим громадам та бізнесам знаходити рішення для себе без очікування централізованого прийняття рішень, а також через надання інструментів для інформування уряду, операторів систем передачі та розподілу про їхню діяльність та можливість реагувати.
Заступниця Генерального директора DG Energy Мехтільд Вьорсдьорфер зазначила те, що НПЕК знаходиться на завершальній стадії розробки є визначним досягненням, особливо в умовах війни. Вона відмітила, що директорат визначив чотири аспекти, які мають бути включені в НПЕК:
- Заміну зруйнованих потужностей з виробництва електроенергії, з акцентом на відновлюваних джерелах енергії.
- Визначення ролі власного газу в майбутній енергетичній системі.
- Підвищення енергоефективності житлових будинків.
- Допомогу енергоємним виробництвам у декарбонізації.
Крім того, необхідно продовжувати реформи ринку електроенергії та газу, зокрема, працювати над інтеграцією з ринками ЄС та країн-партнерів Енергетичного Співтовариства.
“Наша робоча група зосередиться на реформах газового ринку, щоб він був сумісний з європейським. Це важливий крок для реалізації НПЕК. Ми будемо консультувати український уряд протягом шести років, щоб допомогти втілити ці амбітні плани, враховуючи воєнну ситуацію. Це забезпечить передбачуваність і залучить необхідні інвестиції” – розповіла Мехтільд Вьорсдьорфер.
Помічник державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів Джефрі Пайєтт висловив захоплення непохитною рішучістю України здобути перемогу в енергетичній війні та побудувати більш сталу та декарбонізовану енергетичну систему. Він підкреслив готовність США надати Україні всю необхідну підтримку та інструменти для досягнення цієї мети.
“Настав час змінити парадигму сприйняття енергетичного майбутнього України. Замість фокусу на допомозі, ми маємо розглядати Україну як потужну бізнес-можливість. Європа вже ніколи не покладатиметься на росію як на надійного постачальника енергії, і це відкриває для України нові перспективи стати ключовим гравцем на енергетичній арені”, – акцентував Джефрі Пайєтт.
Нусрат Гані, державна міністерка Великої Британії, впевнена у великому енергетичному потенціалі України та її прагненні до переходу на екологічно чисті джерела енергії. Вона наголошує на готовності Британії співпрацювати з Україною, зокрема через державно-приватне партнерство, та підкреслює важливість створення Офісу зеленого переходу в Україні за підтримки Британії. Цей офіс, консультований Комітетом кліматичних змін Великої Британії та Міжнародною кліматичною радою, розроблятиме та впроваджуватиме політику, спрямовану на досягнення цілей переходу до зеленої енергетики.
“НПЕК існує, і ми повинні зробити все, щоб він спрацював. Ми готові надавати керівництво та лідерство у сферах оборони, гуманітарної допомоги, соціальних програм та енергетики. Ми будемо працювати в тісному контакті з українцями, щоб забезпечити їм нові перспективи в енергетичному секторі. Україна може знову стати сьомою, шостою чи навіть п’ятою найбільшою країною Європи за виробництвом енергії”, – поінформувала Нусрат Гані.
Віцепрезидент IFC у Європі Альфонсо Гарсіа Мора підкреслив важливість залучення приватного сектору до відбудови України та виділяє три ключові сектори: житло, енергетику та транспорт. Спікер вважає, що ці сектори мають найбільший потенціал для залучення інвестицій та трансформації країни. Він також згадує про важливість зеленого будівництва та енергетики для майбутнього України. Незважаючи на війну, Альфонсо Гарсіа Мора висловлює оптимізм щодо перспектив відбудови та розвитку країни, зокрема завдяки реформам та плануванню.
Олена Павленко заявила, що якщо Україна припинить боротьбу, вона перестане існувати. Єдиний спосіб зупинити росію – це позбавити її ресурсів, припинивши купувати російський газ, нафту та інші товари. Спікерка також закликала припинити співпрацю з рф у сфері енергетики, зокрема, відмовитися від будівництва нового заводу з виробництва ядерного палива в Лінгені в Нижній Саксонії (Німеччина). Вона наголосила, що Україна довела можливість відмови від російського палива, тому немає сенсу зберігати залежність від нього в Східній Європі.
