Україна досягла історичного прогресу у переглядах програми МВФ – вересневий моніторинг RRR4U
13 серпня Україна отримала €4,2 млрд від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання всіх індикаторів Плану України для другого кварталу. А вже 10 вересня Україна та МВФ досягли домовленості на рівні персоналу про п’ятий перегляд програми. Україна може отримати черговий транш у розмірі близько $1,1 млрд після затвердження перегляду Виконавчою радою, яке очікується в середині жовтня. Такі рішення стали можливими завдяки вчасному виконанню Україною своїх зобов’язань.
Про це йдеться у черговому випуску «Моніторингу виконання програм МВФ та допомоги ЄС», який 30 вересня презентували експерти Консорціуму RRR4U.
“Офіційний дефіцит бюджету на 2023 рік становив $36 млрд. Додатково ми отримали близько $12 млрд грантів і майже $20 млрд – постачання гуманітарної допомоги та зброї, яка пройшла як власні надходження бюджетних установ. Крім цього, Україна виплатила борг приблизно на $12 млрд. Замість офіційного дефіциту загальна потреба України у фінансуванні становила майже $80 млрд. Саме тому програми МВФ та ЄС підтримують Україну у функціонуючому стані. Зараз потреба у фінансуванні, за різними оцінками, становить $40 млрд, проте цифри також можуть збільшитися і на цей, і на наступні роки”, – окреслила Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.
Для п’ятого перегляду Програми МВФ Україна виконала всі кількісні критерії та один структурний маяк, який ми мали виконати до кінця червня (період оцінки) — ухвалення закону про реформу БЕБ. Це дозволить Україні отримати 1,1 млрд дол. США за умови позитивного рішення Ради директорів МВФ, що очікується в середині 2024 року. Шостий перегляд програми МВФ відбудеться у грудні. Тоді оцінюватимуть наш прогрес за кількісними індикаторами та структурними маяками з дедлайном наприкінці вересня 2024 року.
“30 вересня, дедлайн виконання трьох структурних маяків – розробки методології аудиту податкових пільг та втрат від них, визначення найбільш постраждалих від війни держкомпаній і оцінки фіскальних та квазі-фіскальних ризиків, а також завершення зовнішнього аудиту ефективності НАБУ за участі трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом і публікації його звіту. Перші два із них виконані, а третій, ймовірно, перенесуть.”, – зазначив Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії.
У серпні 2024 року Рада ЄС дала «зелене світло» на виділення грантів та позик Україні за виконані 9 індикаторів ІІ кварталу 2024 року і до Державного бюджету України надійшло €4,2 млрд від ЄС (2,7 млрд євро пільгового фінансування та €1,5 млрд грантового).
“Наступний транш Україна може отримати до кінця 2024 року за умови виконання всіх 9 індикаторів ІІІ кварталу. Тоді Україна повинна направити відповідний запит на €4,2 млрд до Єврокомісії, яка разом із Радою ЄС має підтримати рішення про виділення коштів. За оцінкою Консорціуму, станом на 30 вересня, кілька індикаторів не було повністю виконано”, – пояснила Альона Корогод, аналітикиня DiXi Group.
Одним зі структурних маяків Меморандуму з МВФ є реформа Державної митної служби України, яка стала спеціальною темою публічної дискусії.
“Бізнес визначає проблемними митні питання, а роботу Державної митної служби експерти часто називають неефективною. Ефективна робота митниці – це прозорість і передбачуваність, ліпший бізнес-клімат та вищі доходи бюджету. Ефективне митне законодавство – це гармонізація до правил ЄС та зрозумілі правила гри для українського та міжнародного бізнесу. Реформа у цій сфері – завжди була у фокусі міжнародних зобов’язань. Ключові зобов’язання – це реформа ДМС, впровадження нових IT рішень та зміна митного законодавства”, – окреслила Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД. Одним з виконаних маяків в програмі МВФ став ухвалений законопроєкт 6490-д, який передусім стосується реформи ДМС. Так, передбачено прозорий конкурс на голову ДМС, переатестацію працівників, більший контроль за діяльністю митниці.
“Для мене дивно те, що такі важливі реформи, як митниця, ми робимо лише тоді, коли у нас горять дедлайни по програмі МВФ та іншим міжнародним документам. Проте, я сподіваюся, що подальші маяки та зобов’язання перед партнерами передбачатимуть імплементацію рішень, які не блокуватимуться”, – прокоментував Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
“Протягом останнім трьох років ухвалено такі ключові речі, як єдине вікно на митниці, приєднання до Конвенції спільного транзиту, запровадження авторизованих економічних операторів. Ухвалено закони, які суттєво змінили процедури та ландшафт для роботи митниці, що стосуються подальшої європейської інтеграції”, – зауважив Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України.
“Законопроєкт 6490-д, серед іншого, передбачає періодичне підтвердження професійного рівня знань службовців, можливість проведення перевірки доброчесності, створення дисциплінарних комітетів на регіональному та центральному рівнях, до складу яких входитимуть незалежні від митниці особи, можливість використання поліграфа, як один із елементів виявлення ризиків з боку посадових осіб митниці, зокрема корупційних, впровадження принципу ротації. Це ті компоненти, які керівництво Державної митної служби України повністю підтримує. Водночас успіх реформи митниці повністю залежить від більшого фінансування, яке необхідне для підвищення заробітних плат працівників ДМС”, – підсумував Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України.
Переглянути запис презентації Моніторингу умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility можна за посиланням.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
