Second Ukrainian Energy Security Dialogue: майбутнє енергобезпеки в Україні та ЄС
У конференції “Second Ukrainian Energy Security Dialogue”, яку провів DiXi Group 1 грудня у Києві, взяли участь урядовці, фахівці галузі, експерти з України, країн ЄС та США. Учасники обговорили першочергові кроки щодо подолання енергетичної кризи в Україні, зміни та виклики у зовнішній енергетичній політиці ЄС, забезпечення стабільності енергетичних ринків, зменшення залежності від викопного палива, подальшу інтенсивну співпрацю між Україною, ЄС та США.
Яка ситуація у енергетичному секторі?
Енергетичний сектор України демонструє стійкість та здатність до відновлення в умовах війни за допомоги західних партнерів. Українська енергосистема вже пережила вісім масованих атак і близько 10 менших. Про це повідомив учасників конференції голова правління ПрАТ НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
Голова Комітету з експлуатації системи ENTSO-E Тахір Капетановіч під час виступу зазначив, що без під’єднаності до ENTSO-E, навряд чи вдалось би стабілізувати українську енергосистему так швидко. Він висловив своє захоплення ефективними діями українських енергетиків.
“Я задоволений тим, як ми стежимо за стабільністю частоти і все це автоматично регулюється між “Укренерго” та іншими ділянками мережі. Це дуже ефективно працює і дає нам певну впевненість у майбутньому, що ми зможемо один одного підтримати”, – сказав він.
Представник ENTSO-E також вказав на якість роботи українських IT-фахівців по подоланню кібератак енергетичних підприємств.
Стійкість України в постачанні палива відмітив Тарас Качка, заступник міністра економіки України, торговий представник України. Ринок пального тепер є прикладом найбільш децентралізованої ділянки в енергетичному секторі. “Сприяння чесній справедливій конкуренції і чесна лібералізація у цій галузі збільшила можливість постачати пальне”, – наголосив він.
Міські голови Житомира та Миколаєва Сергій Сухомлин та Олександр Сєнкевич розповіли про стан критичної інфраструктури та заходи із енергетичної стійкості. Так у Житомирі першими в Україні підписали угоду щодо переходу на 100% ВДЕ, перевели місто на LED, і наразі це дозволяє вимикати мінімальну кількість вуличного освітлення. Представники регіонів навели приклади найперших потреб для відновлення енергетичної інфраструктури.
Європейські партнери під час виступів запевнили, що і надалі допомагатимуть Україні обладнанням, необхідним для підтримки і відновлення енергосистеми на даний момент (трансформатори, генератори).
“Це є пріоритетом найвищого рівня. На базі Європейської комісії та за підтримки наших колег у нас діє кризовий центр, що фокусується на передачі Україні усіх необхідних матеріалів. Ми регулярно отримуємо перелік запитів, ми намагаємось їх виконувати і доставляти, хоч це і не просто через розмір деякого обладнання. Щоб знайти обладнання, ми звертаємось напряму до компаній -виробників”, – зазначила заступниця голови директорату з енергетики Європейської комісії Мехтільд Версдорфер.
Що далі з енергетичною безпекою?
Про нові аспекти спільної політики енергетичної безпеки ЄС, США та України говорив у своєму виступі Бенджамін Шмітт з Гарвардський університету/CEPA. В останнє десятиліття європейська енергетична безпека стала не лише нішевою сферою, але й центром національної безпеки. На його думку, агресивні санкції – це найменше, що можуть зробити глобальні демократії. Зокрема він згадав у виступі введення обмеження ціни на російську нафту. Не лише уряди, а й громадянське суспільство, експерти, наукові кола повинні допомогти відстежити виконання санкцій та можливі варіанти їх уникнення.
“Не секрет, що російська війна фінансується з надходжень, отриманих від продажу викопного та ядерного палива. Тож зупинити це можна лише за умови спільної координованої відповіді Заходу у вигляді санкцій проти росії, – відмітив під час виступу Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики України. – Вони мають бути зрозумілими та відчутними. Викопні ресурси та ядерне паливо з росії мають бути заборонені на ринках цивілізованих країн. У іншому випадку все це рано чи пізно буде використано не лише проти України, але й проти західного світу”, – наголосив він.
Крістін Берзіна, старша наукова співробітниця відділу безпеки та оборонної політики Німецького фонду Маршалла (США) вважає, що у найближчій перспективі – забезпечення потреби в енергетичному обладнанні, фінансування. Середньострокова перспектива – заміщення російського газу на європейському ринку. Роль США у постачанні СПГ на європейський ринок стає дедалі важливішою. По-третє, це роль дипломатії – тристороння взаємодія між Центрально-Східною Європою, Вашингтоном і західноєвропейськими столицями. Дипломатія цього трикутника є важливою, відмітила вона.
Дірк Бушле, заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства, наголосив, що безпосередня підтримка України стосується не лише логістики з боку ЄС, щоб пришвидшити доставку обладання. Засновано спеціальний фонд, що збирає фінансові пожертви. Важливо мати різні канали використання цих коштів і закупівлі обладнання.
На його думку, аби Україна стала частиною Європи необхідна синхронізація не лише в технічних заходах, а й у правилах та кращих практиках. Рівень реформ був значним до повномасштабного вторгнення, тепер важливо пройти повний шлях реформування енергетичного ринку.
Варіанти подолання енергетичної кризи в ЄС запропонувала Сурія Джаянті, старший науковий співробітник Atlantic Council, керуючий директор Eney, американо-української компанії з декарбонізації.
“Україна має сфокусуватись на своїх конкурентних перевагах. До війни ви зробили фантастичну роботу з презентації себе Європі та США як майбутній потенційний регіональний хаб з виробництва чистої енергії. Одна зі сфер, яка може допомогти реалізувати такий підхід, це атомна енергетика. У вас уже є досвід роботи з нею – це фантастична перевага. Все це потрібно продумувати та презентувати уже зараз, адже залучити вже заплановані у бюджетних циклах компаній інвестиції буде значно легше”, – переконана Cурія Джаянті.
Експерти відзначили, що Європа та Україна потребують поглибленої комунікації у питаннях, що таке енергетична безпека та як вона пов’язана із глобальною ціллю здійснити “зелений” енергетичний перехід.
Відповідаючи на питання, як “Укренерго” глибше залучатись в європейські енергетичні ринки, представник ENTSO-E Тахір Капетановіч підкреслив необхідність продовжувати узгодження українського законодавства з європейським.
На правових принципах, які дозволять змусити росію заплатити за завдані збитки, зупинився у своєму виступі Алан Райлі, старший науковий співробітник Atlantic Council, член консультативного комітету Енергетичного співтовариства. Ключовим моментом є не просто порушення міжнародного права, а екстремістське масове порушення – загарбницька війна з наміром геноциду. Чудовим прецедентом є Паризька угода 1946 року, яка визначає репарації та дозволяє конфіскувати активи за кордоном. Більшість цих активів фактично знаходяться в Лондоні та Нью-Йорку, наприклад комерційна нерухомість, інвестиційні фонди. Крім арешту активів можна оподатковувати російську нафту. Тут прецедентом може бути компенсаційна комісія ООН для Кувейту і податок на іракську нафту для відшкодування збитків. На його думку, потрібно рухатися до укладення репараційної угоди, використовувати активи олігархів, а також доходи від нафти та газу.
Ukrainian Energy Security Dialogue − щорічний формат зустрічей, що об’єднує українських, європейських та американських стейкхолдерів навколо актуальних питань енергетичної безпеки України та регіону.
Відеотрансляція заходу
Захід організовано аналітичним центром DiXi Group під патронатом Міністерства енергетики України за фінансової підтримки МФ «Відродження» та Фонду Конрада Аденауера (Україна).
