Процес розкриття істотних умов УРП потребує доопрацювання
Ситуацію із розкриття даних видобувних контрактів обговорили експерти під час заходу DiXi Group за підтримки Publish What You Pay (PWYP).
“Коли війна закінчиться, країна повинна буде швидко шукати можливості для відновлення. У тому числі, треба буде шукати варіанти для забезпечення видобутку власного газу. Наростити власний видобуток буде неможливо без інвестицій. А бізнес та інвестори хочуть бачити стабільне регуляторне середовище, чесні правила гри і доступ до інформації. Як швидко і яку інформацію потрібно буде відкривати, це варто обговорити вже зараз”, – сказала, відкриваючи захід, президентка DiXi Group Олена Павленко.
Наразі вимога розкриття контрактів видобувного сектору в Україні закріплена на законодавчому рівні у Законі “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”.
Як зазначила регіональний офіцер у Міжнародному секретаріаті Ініціативи прозорості видобувних галузей Олеся Нехорошко, прийняття Україною законодавства щодо повного розкриття контрактів, увійшло до переліку кращих практик у червневому звіті організації.
Відповідно до вимог закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, Міністерство енергетики у травні 2021 року частково розкрило інформацію про істотні умови дев’яти УРП, підписаних у 2020-2021 роках. Втім, як показав проведений DiXi Group аналіз, процес розкриття істотних умов угодах про розподіл продукції (УРП) поки що далекий від досконалого та потребує доопрацювання. Це відзначила менеджерка DiXi Group з питань сталого розвитку Ольга Полуніна, презентуючи дослідження “Досвід України із розкриття видобувних контрактів: основні етапи, приховані загрози та ризики”.
“Закон набув чинності 15 січня 2022 року і з цієї дати йде розмежування. До цього публікуються істотні умови всіх укладених видобувних контрактів, після цієї дати мають публікуватися повні тексти. Але так сталося, що більшість угод було укладено саме до 15 січня. А ще так сталося, що після прийняття цього закону ми попрацювали у мирний час тільки місяць і мусили вже наприкінці лютого зіткнутись з викликами війни”, – наголосила Ольга Полуніна.
На час воєнного стану, введеного внаслідок повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, держава тимчасово обмежила доступ до інформаційних ресурсів, у тому числі таких, що стосуються сектору видобутку.
У дослідженні проаналізований досвід у просуванні прозорості контрактів, пов’язаних із розвідкою та видобуванням корисних копалин. Український приклад, а також отримані висновки та рекомендації можуть стати в нагоді іншим країнам, які продовжують чи лише розпочинають свій шлях до прозорих контрактів у видобувній сфері. Аналітики відзначили особливості адвокації законодавчих змін, які передбачали спочатку розкриття істотних умов, а потім – повних текстів видобувних контрактів в Україні, а також складнощам, з якими зіткнулися представники Багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи прозорості видобувних галузей (БГЗО).
“Прозорість в індустрії означає зростання довіри у трикутнику “громада – держава – бізнес”. Це також шлях до залучення інвестицій у розробку українських надр”, – відзначив під час виступу виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
Загалом учасники обговорення висловили думку, що після переможного завершення війни є усі передумови, аби прозорості у галузі стало більше.
Захід відбувся в рамках проєкту PWYP «Посилення умов для відкриття контрактів у видобувних галузях в Євразії через посилення співпраці між ОГС у регіоні».
