Люди як найцінніший актив: які інвестиції в розвиток людського капіталу шукатиме Україна на URC
21 травня відбулося публічне обговорення: “One Voice for URC: Ключові складові відновлення – інвестиції в людей та знання”, організоване DiXi Group. Представники Уряду, університетів, навчальних центрів, міжнародних програм підтримки та фахові експерти галузі обговорили пріоритети в частині розвитку людського капіталу, які українська делегація представлятиме на Ukraine Recovery Conference (URC) в Берліні 11-12 червня.
Під час вступного слова президентка DiXi Group Олена Павленко зазначила, що в умовах війни перед Україною стоїть завдання не лише зберегти людей, але й інвестувати у розвиток людського капіталу в України для майбутньої відбудови. Опитування Міжнародної організації з міграції, майже половина українських біженців у країнах Східної і Центральної Європи вже мають роботу, і майже 70% з них планують залишатися в ЄС.
“Для тих, хто збирається “піднімати” енергетику в Україні, в тому числі для нас, хто прагне робити з неї зелену енергетику з децентралізованою генерацією, розумними мережами, новими технологіями, завдання із зірочкою – як і з ким це робити. Для цього треба або повертати людей з-за кордону, або швидко навчати нових професіоналів. А це, відповідно, ставить питання – які умови потрібні для того, аби українці повернулися. Або – як дизайнувати майбутню освіту, щоб питання відбудови не затягувалося на десятиліття, і ми мали професіоналів вже зараз і тут”, – наголосила президентка DiXi Group.
Заступник Міністра економіки України Олексій Соболев розповів, що під час берлінської конференції буде презентовано План України – комплексний документ, який стане основою реформ відновлення й економічного розвитку держави, а також інтеграції до ЄС на найближчі 4 роки. Він додав, окремим розділом в Плані представлений напрямок людського капіталу.
“Стратегічні цілі в розділі «Людський капітал» – зміцнення освіти та навичок, повернення до ринку праці людей, виключених з нього в силу різних обставин, зокрема війни, та зростання відсотка фізично, економічно і суспільно активного населення. Так само в Плані України є ключові інвестиційні потреби на 2024-25 роки, і там є проєкти зі створення навчально-практичних центрів на базі закладів професійної освіти, а також створення Центрів професійної досконалості тощо”, – повідомив Олексій Соболев.
Він також зауважив, що державний сектор не може самотужки вирішити всі проблеми, що поставили перед системою освіти. Тому приватному сектору необхідно буде підтримати відновлення не лише шляхом безпосереднього надання освітніх послуг, а й у партнерстві з органами влади.
Серед ключових реформ – удосконалення професійної освіти, якій наразі бракує гнучкості, аби оперативно реагувати на запити від ринку праці. Нині держава акцентує увагу на якості такої освіти, враховуючи катастрофічну нестачу кадрів на ринку праці, зазначила директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік. Та розповіла про основні кроки, які робить Міністерство для того, аби економіка країни отримала більше кваліфікованих кадрів.
Серед них:
- оптимізація закладів професійно-технічної освіти на місцях (під’єднання слабших осередків до більш потужних);
- заохочення до вивчення навичок підприємництва, оскільки деякі професії в контексті відбудови, наприклад, будівельні, можуть бути переведені в мікросегмент. А послуги можуть надавати фізичні особи підприємці;
- удосконалення обладнання в професійно-технічних закладах.
Окремим блоком роботи представниця Міністерства окреслила тренд на освіту для дорослих, що більше пов’язано з повномасштабною війною.
“Ми організовуємо короткі курси від кількох днів до 6 місяців, якщо здобувається повна кваліфікація. Таке перенавчання або навчання проходять ветерани, внутрішньо переміщені особи. Починаємо з вивчення потреб на ринку праці – шукаємо підприємства, на які потрібні ті чи інші фахівці. Потім разом із закладами освіти розробляємо короткі програми. Майже 4 роки ми працюємо в рамках програми енергоефективності з GIZ над розробленням нових професійних кваліфікацій в контексті зеленого переходу. Переважно це стосується енергетичних та будівельних професій з фокусом на застосування зелених технологій”, – наголосила Ірина Шумік.
Та додала, що три роки тому Міністерство запровадило нову професію – монтажника систем відновлювальної енергетики, розуміючи що ця професія найближчим часом буде перспективною.
Баченнями ситуації на рівні вищої освіти та її адаптації, поділився голова управлінської команди Альянсу українських університетів, проректор із зовнішніх зв’язків та суспільного служіння УКУ Дмитро Шеренговський.
“Університети мають до певної міри перетворитися на такого собі “соціального брокера”, який має об’єднувати бізнес, владу, громади та громадські організації. Вони можуть спільно розробляти проєкти задля посилення спроможності регіонів. Ми дуже вітаємо кроки щодо забезпечення гнучкості, наприклад, у тривалості навчання чи надання послуг або ж того, як укомпоновувати програми. Це надаватиме більше переваг університетам на регіональному чи національному рівнях взаємодіяти між собою і породжувати різні цікаві продукти. Адже будь-які втрати в місяцях або роках освітнього процесу є великим викликом”, – сказав представник Альянсу.
В ході виступу радник програми GIZ “Професійна освіта в Україні” Олексій Олексюк представив оцінку дослідження ринку праці. На його думку, проблему “людського капіталу” можливо вирішити, розділивши її на три блоки роботи: як стабілізувати ситуацію, збереження людей в країні та розвиток.
Також в рамках заходу відбулась дискусійна панель, під час якої учасники обговорили, на що варто акцентувати увагу в рамках Конференції в Берліні. Зокрема, маємо шукати нових партнерів та інвестиції. На думку співзасновника Greencubator Романа Зінченка, маємо говорили про те, що Україна є інноваційним партнером для інших країн попри війну. І показати, що ми не просто максимально відкриті до інновацій, але і самі їх генергуємо.
Маємо йти на крок попереду і прогнозувати, яких людей, професій, спеціалістів потребуватиме країна вже завтра, вважає керівниця Київської школи енергетичної політики (KSEP) Мілена Комар. Прогнозувати можливо враховуючи курс країни – європейську інтеграцію, зелений перехід та відбудову. Нові монтажники, проєктуальники, архітектори систем, менеджери, нові регулятори та зелені банкіри – це ті професії, які потрібні Україні в реалізації національних курсів.
Україна зараз – це величезна лабораторія, зазначила експертка з питань розвитку трудового потенціалу та освіти, FHI 360 Сніжана Леу-Севериненко. З одного боку, нам варто переймати кращі міжнародні практики, і на їх основі навчати спеціалістів. З іншого боку, можемо залучати партнерів проводити дослідження країни в умовах війни, зокрема в таких темах як: зелена інженерія, сільське господарство, управління водними ресурсами, поводження з відходами, екологічна освіта. А в процесі знаходити спільні рішення і поширювати цей досвід.
Наприкінці директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович підсумував, що українська делегація на Ukraine Recovery Conference (URC) в Берліні повинна комплексно представити питання людського капіталу, враховуючи виклики. Ресурси держави в цьому обмежені, тому маємо вибудувати партнерство між закладами освіти, бізнесом та громадами. А також – залучитись міжнародною підтримкою, аби люди поверталися в країну, а економіка розвивалась.
Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту “Прозорість енергетичного сектору”, який виконує ГО “ДІКСІ ГРУП”.
