Єврореформи в енергетиці: з чим починаємо 2017 рік?
На брифінгу 23 грудня 2016 року експерти назвали головні «здобутки» і «провали» реалізації Україною європейських реформ в енергетиці та питаннях захисту довкілля станом на кінець року, а також окреслили пріоритетні секторальні завдання на 2017 рік.
Захід відбувся в рамках проекту “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію” за підтримки Європейського Союзу
Організатори: аналітичний центр DiXiGroup, громадянська мережа «ОПОРА», ВГО «Енергетична Асоціація України», РАЦ «Суспільство і довкілля» та асоціація «Європейсько-Українське агентство».
Учасники:
Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг»
Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXiGroup
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів НТЦ «Психея»
Наталія Андрусевич, голова правління РАЦ «Суспільство і довкілля»
Юлія Чеберяк, експерт Громадянської мережі ОПОРА
Андрій Білоус, аналітик DiXi Group
ГАЗ
Успіхом року для реформи газового ринку стало формування привабливих умов для оптової торгівлі. Зокрема, встановлено нульовий розмір страхового запасу газу (за умови відсутності надзвичайних ситуацій), прийнято закон щодо посилення незалежності регулятора, на ринок почали заходити європейські постачальники.
На жаль, новий 2017 рік Україна почне зі старими ставками ренти на видобуток газу. Пропозиція щодо їх зниження до 12% для нових свердловин не була підтримана у парламенті. Це ускладнить досягнення цілей з нарощування видобутку газу, які задекларував уряд.
Викликом наступного року стане реалізація плану реструктуризації НАК “Нафтогаз України”, а також питання, повʼязані із відкриттям ринку газу для населення і ТКЕ, яке відбудеться після 1 квітня 2017 року. Україна має отримати незалежного оператора ГТС, а вказані споживачі – право на вільний вибір постачальників.
НАФТА
Попри зрозумілі цілі, розроблені плани й підтримку з боку європейських партнерів, міжнародні зобов’язання України в нафтовій сфері займають низькі позиції щодо пріоритетності. Через відсутність вимогливості й низьку дисципліну виконати завдання 2016 року в установлені раніше терміни, скоріше за все, не вдасться.
Ідеться про ухвалення нормативних актів для формування мінімальних запасів нафти; установлення гармонізованих вимог до зберігання й транспортування моторного палива; забезпечення рівних умов надання й використання дозволів на розвідування й розроблення вуглеводнів; створення системи моніторингу якості нафтопродуктів.
Окрім негативного послання міжнародним партнерам, це означає, що в подальшому українському урядові слід буде виконати більший обсяг зобов’язань, тоді як ресурси на це вже не виділятимуться.
БІЗНЕС-КЛІМАТ
Одним з найбільших досягнень цього року є набуття чинності закону про незалежного регулятора. Зважаючи, що цей орган відповідає за регулювання енергоринків, – утвердження його фінансової і політичної незалежності має вирішальний вплив на формування привабливості українських ринків.
Важко оминути тему приватизації державних підприємств. Протягом 2016 року планувалось продати Одеський припортовий завод та 6 обленерго і за рахунок цього заробити 17 млрд грн.. Втім ні ОПЗ, ні обленерго так і не були приватизовані. З тими ж задачами, що і на початку 2016, на початку 2017 року почне свою роботу Фонд держмайна.
Влітку 2017 року вступить в дію Закон «Про надання державної допомоги суб’єктам господарювання». До цього моменту відповідальним завданням Антимонопольного комітету України буде створити реєстр допустимої державної допомоги, яка не спотворюватиме конкуренції на енергоринках. Окрім того, необхідно буде розробити механізми повернення незаконної держдопомоги та критерії згідно яких її надаватимуть компаніям.
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
В частині імплементації європейських норм з підвищення енергоефективності є затримка з прийняттям рішень. Зокрема, законопроект про енергоефективність будівель не був прийнятий Верховною Радою у першому читанні, а законопроект про Фонд енергоефективності досі не внесений до Парламенту. Також майже рік немає прогресу у прийнятті кількох технічних регламентів з енергетичного маркування.
Зважаючи на певне соціальне напруження, Уряд приділяє велику увагу соціальній сфері, в тому числі, виділяючи надзвичайно великі кошти на соціальну підтримку, але такі дії не є ані системними, ані достатньо ефективними.
Головним чином це відбувається через нездатність відповідальних міністерств оптимізувати систему субсидій шляхом верифікації отримувачів та монетизації принаймні залишків коштів, невикористаних на оплату комунальних рахунків.
ДОВКІЛЛЯ
На законодавчому рівні єдиною прогресивною реформою у сфері охорони довкілля у 2016 році стало прийняття закону щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом. Позитивним також є той факто, що у 2016 році, зокрема, із приходом нового уряду, спостерігаємо активізацію політичної діяльності у сфері охорони довкілля.
На жаль, щодо директив у сфері охорони довкілля встановлені Угодою про асоціацію дедлайни не дотримані, і ми знову, як і рік тому, говоримо більше про процес, аніж про результат імплементації Угоди у сфері довкілля. Серед найбільших провалів року однозначно можна назвати сумнозвісні законопроекти про ОВД і СЕО, які після довгих розглядів, були проголосовані 4 жовтня 2016 року Верховою Радою, проте ветовані Президентом України.
У 2017 році хотілось би бачити публічний діалог щодо ініціатив, які плануються до впровадження, перезавантаження процесу щодо впровадження ОВД та СЕО, оновлення заходів на виконання Угоди та конкретних планів імплементації директив, а також завершення розпочатих чи анонсованих у 2016 році реформ.
Матеріал “Української енергетики”
