DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to
IMG

Як триває узгодження енергетичного законодавства з євростандартами – онлайн-обговорення від DiXi Group

Виконання Україною «енергетичного» Додатку до Угоди про асоціацію з ЄС, яким буде подальший план дій та як покращити сам механізм імплементації документу – такі питання обговорили у онлайн-режимі українські урядовці, парламентарі, представники Європейської Комісії, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, українські та закордонні експерти. Дискусію «Імплементація Додатку XXVII до Угоди про асоціацію: прогрес, виклики та можливості» провів 28 квітня аналітичний центр DiXi Group.

Серед основних спікерів заходу – віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко,  голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, т. в. о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець, керівник сектору європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації Юлія Гаряча, голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус,  ексголова НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук, заступник керівника енергетичного відділу Групи Підтримки України в Європейській комісії Йоханнес Баур,  професор, голова Kings Policy Institute, Kings College London Нік Батлер,  Європейська служба зовнішніх справ (European External Action Service) Улла Хаканен, Директорат «Енергетика» Єврокомісії (DG Energy) Адам Цветш. Модерувала дискусію – президент DiXi Group Олена Павленко, яка також надавала слово для реплік та запитань багатьом іншим учасникам заходу.

 Для прогресу необхідна тристороння взаємодія: український уряд, Єврокомісія та Енергетичне Співтовариство. Про це сказала на початку обговорення Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету ВР з питань інтеграції України до Євросоюзу.

“Ми зацікавлені в тому щоб енергетичні ринки у нас функціонували за чіткими, зрозуміли, передбачуваними й прозорими правилами, як це відбувається у країнах ЄС. Саме це дасть нам можливість деолігархізувати й відповідно демонополізувати ці сфери, розвити в них конкуренцію, і ставати стійкішими до зовнішніх впливів”,  –  відмітила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

На її думку, парламенту доведеться змінити процедури для відповідності вимогам “енергетичного” додатку до Угоди про асоціацію з ЄС.

“На джентльменських домовленостях нам не вдасться в парламенті діяти далі. Необхідно змінювати регламент. Ми чекаємо, що у Верховну Раду законопроєкти заходитимуть з таблицями відповідності. Аналітична робота на урядові акти відбувається, на жаль, тільки в головах у експертів. Це не дозволяє реалізувати відповідність урядових ініціатив актам європейського законодавства”, – зауважила вона.

Згідно «енергетичного» Додатку Україна має погоджувати з Єврокомісією нове законодавство, яке стосується сфери енергетики (як відбуватиметься погодження законопроєктів – у інфографіці від DiXi Group по Додатку XXVII).

Серед досягнень учасники відзначили роботи у напрямку сертифікації  НЕК Укренерго та прогрес у інтеграції ОЕС України до енергетичної системи Європи ENTSO-E. Галузеве міністерство навіть планує пришвидшити даний процес.
“Дуже важливий напрямок — це технічна синхронізація з європейською системою ENTSO-E. Є затверджений урядом план заходів, який дозволяє технічно синхронізуватися. Там зафіксована дата – 2023 рік. Ми будемо працювати над тим, щоб цей термін скоротити”,  –  наголосила т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець під час свого онлайн-виступу.

Вона наголосила, що для України важлива не лише технічна, але й ринкова інтеграція.
“Це дозволить нам відкрити кордони та дійсно розвивати конкуренцію”, – сказала Буславець.Також вона відмітила серед «вузьких» місць співпраці – процедури погодження законодавства з європейськими інститутами упродовж трьох місяців.

“Ми маємо нагальні питання у сфері енергетики, які будуть дуже ускладнені таким терміном погодження”, – зазначила Буславець. Необхідно в цих процедурах вибрати пріоритетність деяких проєктів, актів, які потребують негайного ухвалення, або спрощену процедуру ухвалення”,  –  відмітила вона.

Модеруючи онлайн-обговорення, президент DiXi Group Олена Павленко зауважила, що ЄС зобов’язаний інформувати Україну про всі зміни до директив, які стосуються реалізації Додатку XXVII до Угоди про асоціацію. У свою чергу Україна зобов’язана проводити консультації з ЄС щодо тих нормативно-правових актів, які розробляються в рамках Додатку.

“Оновлений додаток Верховна Рада ратифікувала у червні 2019 року. Його імплементація має сприяти повній інтеграції українських ринків газу та електроенергії до ЄС. Додаток як частину Угоди про Асоціацію Верховна Рада ратифікувала, але уряд не поспішає його виконувати. Саме через цей документ ЄС може заблокувати прийняття законів, які не відповідають Угоді про Асоціацію”, – нагадала Олена Павленко.

Захід проведено ГО «ДІКСІ ГРУП» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Інформаційними партнерами стали видання «Українська енергетика» та «Європейська правда».
Пряма трансляція здійснювалась на Facebook-сторінці DiXi Group та на сайті «Українська енергетика».
Запис доступний за лінком https://bit.ly/3bMNHke

Коментарі

Україна повністю розкриватиме видобувні контракти відповідно до Стандарту ІПВГ

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

Україна повністю розкриватиме видобувні контракти відповідно до Стандарту ІПВГ

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях» (колишній законопроєкт № 3790), розроблений для імплементації нових вимог Стандарту ІПВГ

Платіжки в кіловат-годинах: проблемні моменти для споживачів

Вікторія Ткачук

менеджер з роботи зі споживачами

Платіжки в кіловат-годинах: проблемні моменти для споживачів

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає, що кожен споживач газу з травня 2022 року отримуватиме платіжки в кіловат-годинах (кВт*год) на додачу до кубічних метрів.

Чи є межа у збільшенні прозорості видобувних галузей?

Численні скандали та розслідування зробили українські надра привілейованою сферою, а непрозора політика держави додавала цьому процесу ваги

Розкриття видобувних контрактів важливе для дотримання Україною міжнародних природоохоронних конвенцій

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку, експертка НадраМonitor

Розкриття видобувних контрактів важливе для дотримання Україною міжнародних природоохоронних конвенцій

Важливо прискорити прийняття законопроекту №3790, який передбачає повне розкриття не тільки УРП, а й усіх видобувних контрактів, де однією із сторін є держава

Україна обирає шлях, протилежний до «зеленого» відновлення економіки

Юлія Огаренко

експертка проєкту DiXi Group «Сприяння участі України у Європейському зеленому курсі у сферах енергетики та довкілля»

Україна обирає шлях, протилежний до «зеленого» відновлення економіки

Незважаючи на численні політичні заяви щодо підтримки Європейського зеленого курсу та плани створення спільної з ЄС «дорожньої карти» щодо участі у ньому, Україна рухається у протилежному напрямку. Такі результати демонструє моніторинг за методологією Energy Policy Tracker (EPT).

Тижневик

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні