Експерти закликають збільшити фінансування енергоефективності в держбюджеті 2018 року

Проект державного бюджету на 2018 рік, опублікований 15 вересня на сайті Верховної Ради, не відображає реальної потреби у державній фінансовій підтримці впровадження заходів з енергоефективності. Уряд планує виділити на державну підтримку енергоефективності всього 800 млн. грн.

Очікується, що половиною цих коштів наповнять Фонд енергоефективності, який має бути незабаром створений, а інша половина піде на фінансування державної програми “теплі кредити”. Але цей обсяг є критично недостатнім. Про це заявили експерти аналітичного центру DiXi Group, Громадської мережі «ОПОРА» та Центру екологічних ініціатив  “Екодія” під час брифінгу «Фінансування енергоефективності. Чи варто очікувати на покращення?»

Експерти зазначають, що фінансування програми “теплі кредити” вже зараз є гострою проблемою через значні перебої із відшкодуванням. За останній рік попит на держану підтримку з боку населення на утеплення будинків та інші енергоефективні заходи різко збільшився. Це призвело до браку коштів у бюджеті на компенсацію частки енергоефективних кредитів державою. Як результат, банки декілька разів призупиняти видачу коштів громадянам, чекаючи місяцями на відновлення програми. Особливо необхідні кошти для ОСББ, які здатні реалізовувати проекти з модернізації будинків і вже сьогодні демонструють економію від 25 до 60-и відсотків тепла. На жаль, із серпня місяця, вони опинилися без державної підтримки взагалі, а наступного року передбачено лише 23 млн. грн. для ОСББ.

«Бюджетування на наступний рік свідчить про те, що програма явно поза пріоритетами уряду,» – вважає координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Щодо фінансування Фонду енергоефективності – уряд додатково розраховує на 50 млн євро (1,7 млрд грн), які пообіцяла виділити Єврокомісія у 2018 році.

«Така підтримка є надзвичайно важливою, але водночас не може бути єдиним та найбільшим джерелом надходження коштів у фонд,» – вважає експертка ГО “Екодія”Анна Аккерман.

Крім того, зі слів експертів, Фонд енергоефективності, на який покладаються значні сподівання щодо переведення державного фінансування заході з підвищення енергоефективності на системні і масштабні рейки, досі не має проектів базових документів.

«Досі не створено статуту та положення про наглядову раду. Цю роботу очевидно необхідно прискорити, а також зробити більш публічною,» – наголосив аналітик DiXi Group Денис Назаренко.

Аналогічно важка ситуація і з субсидіями – хоча коштів виділяється все більше, в умовах нереформованої системи надання підтримки їх все одно не вистачає. З урахуванням двох збільшень, цього року уряд виділив більш ніж 71  млрд грн, а результати бюджетного процесу явно свідчать про високу ймовірність повторення ситуації у наступному році.

Окремою небезпекою для реформ у сфері енергоефективності може стати неможливість НКРЕКП приймати рішення через відсутність кворуму. Від комісії, зокрема, залежить прийняття ряду підзаконних актів, у тому числі, у сфері енергетики.

Зазначимо, що згідно експертних розрахунків, щоб оновити лише багатоквартирний житловий фонд України за 20 років (а це 19 мільйонів помешкань), необхідні інвестиції в обсязі 140 млрд гривень щороку.

Брифінг проведено в рамках проекту “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію”, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міжнародного фонду «Відродження».