Експерти закликають доопрацювати урядову Програму дій для успішного виконання Угоди про асоціацію

Експерти коаліції «Енергетичні реформи» представили результати аналізу урядової п’ятирічної Програми дій на відповідність Угоді про асоціацію у секторах енергетики та довкілля.

Про це йшлося під час брифінгу «Відповідність урядового плану вимогам Угоди про Асоціацію в енергетиці», організованого коаліцією експертів «Енергетичні реформи» в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію» за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міжнародного фонду «Відродження».

ГАЗ

Урядова програма містить загалом правильні цілі та розглядає реформу ринку газу з перспективи споживача. Проте бракує деталей – яким чином буде забезпечено зниження цін, які ринкові механізми буде запроваджено.

«Особливу стурбованість з точки зору безпеки викликає відмова від заміщення імпорту як пріоритету, в разі економічної доцільності. Не згадано й анбандлінг (відокремлення оператора ГТС від «Нафтогазу») – ключову зміну на ринку, яка має завершитися 1 січня 2020 року», – наголосив експерт коаліції «Енергетичні реформи», директор з досліджень «ДІКСІ ГРУП» Роман Ніцович.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ ТА БІЗНЕС-КЛІМАТ

У сфері електроенергетики формат енергетичної частини Програми діяльності уряду так само ставить українця-споживача енергетичних ресурсів в центр оцінювання ефективності діяльності уряду, але одночасно з цим не дає до кінця зрозуміти яким саме чином буде досягатись бажаний результат.

«Для прикладу один з пунктів програми про те, що «українські споживачі та український бізнес сплачують справедливу ціну за якісні енергетичні товари», може означати як продовження руху до запровадження ринкових умов в електроенергетиці так і повернення до державного регулювання на зазначеному ринку. Справедлива ціна – поняття, яке може мати дуже широкий спектр значень для різних стейкхолдерів», – зазначила експерт коаліції «Енергетичні реформи» Світлана Голікова.

У сфері бізнес-клімату експерти коаліції відзначили також низку рішень, які не мають однозначної відповіді стосовно відповідності очікуванням інвесторів. Зокрема, мова йде про:

ü  спрощення адміністрування податків;

ü  збільшення частки виробництва економічно пріоритетних джерел енергії;

ü  запровадження податкового стимулу для сприяння чистоті навколишнього природного середовища.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

Експерти  «Енергетичних реформ» вважають, що задекларовані цілі з енергоефективності в урядовій програмі діяльності на наступні роки станом на сьогодні містять лише лозунги та перспективні завдання.

«У представленій програмі відсутні конкретні інструменти та механізми досягнення цілей. Мінрегіон має 7 цілей, які передбачають критерії досягнення та завдання, але чітких заходів та конкретних очікуваних результатів немає. 8 цілей та механізмів їх досягнення новоствореним Міністерством енергетики та захисту довкілля України не містять взагалі конкретних завдань, не кажучи вже про чіткі заходи», – наголосила експертка коаліції, координаторка енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА» Тетяна Бойко.

Водночас серед переваг нинішньої Програми уряду учасники коаліції відзначили ініціативу  розроблення довгострокової стратегії термомодернізації житла та бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.

ДОВКІЛЛЯ

У сфері охорони довкілля урядова програма містить 6 цілей. Проте вони далеко не завжди мають конкретні цільові показники, а про шляхи і методи досягнення доводиться лише здогадуватись.

«Програма могла б бути більш сфокусованою і містити конкретні пріоритети. Із семи загальних цільових показників програми, один екологічний і стосується зменшення рівня забруднення довкілля принаймні на 20%, проте не зрозуміло, про яке саме забруднення йде мова», – зауважила експертка коаліції «Енергетичні реформи», голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Наталія Андрусевич.

Щодо окремих секторальних питань, найбільш предметно викладені завдання щодо промислового забруднення. Мова йде і про впровадження інтегрованого дозволу та використання найкращих доступних технології, і про виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок. В програмі можна знайти окремі положення, що стосуються відкритості даних про суб’єктів господарювання та доступу до геоінформації. Щодо сфер атмосферного повітря та охорони природи, то вони містять лише окремі заходи, за допомогою яких можуть бути імплементовані відповідні директиви. 

 НАФТА

В програмі діяльності нового Кабінету Міністрів реалізації міжнародних зобов’язань України в нафтовій сфері належної уваги також не приділено. Лише в цілі 9.6 згадано про зацікавленість «у максимальному заміщенні імпорту вуглеводнів», а в цілі 9.7 – про «розвиток вітчизняного видобутку нафти і газу та їх переробки», що має створити нові робочі місця і розширити податкову базу за всім ланцюжком задіяних послуг та товарів у суміжних галузях.

«Відтоді як працює новий Кабінет Міністрів, не ухвалено жодного нормативно-правового акту, спрямованого на реалізацію міжнародних зобов’язань України в нафтовій сфері. За відсутності в Україні наступності в діях урядів, це означає фактичний зрив встановлених термінів виконання завдань, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, зокрема, в частині імплементації у вітчизняне законодавство вимог Директив 2009/119/ЄС, 99/32/ЄС, 94/63/ЄС і 94/22/ЄС», – наголосив експерт коаліції «Енергетичні реформи» Геннадій Рябцев.

«На разі якнайшвидшого вирішення потребує питання вибору моделі створення нафтових резервів та ухвалення нормативно-правових актів, що врегулюють механізми формування резервів, умови їх зберігання, розблокування (використання) та оновлення», – додав Геннадій Рябцев.

Експертні висновки ґрунтуються на результатах регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля. Учасники шести робочих груп є відповідальними за експертизу та надають найновішу інформацію про реформи та відповідні аналітичні продукти.

До складу коаліції входять: громадська організація «ДІКСІ ГРУП», громадянська мережа «ОПОРА», всеукраїнська громадська організація «Енергетична Асоціація України», ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» та асоціація «Європейсько-Українське агентство».

Результати регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля, а також аналітичну записку «Створення нафтових резервів: годі зволікати» можна знайти на офіційному сайті коаліції «Енергетичні реформи».