DiXi Group Summer Outlooks: власного газу достатньо, а в електропостачанні очікується дефіцит | DiXi Group
DiXi Group Logo
www.upscalerolex.to
29.05.2024

DiXi Group Summer Outlooks: власного газу достатньо, а в електропостачанні очікується дефіцит

 

28 травня відбувся другий онлайн-захід Energy Security Talks, під час якого аналітичний центр презентував «Summer Outlooks: оцінка готовності до ризиків в електроенергетиці та газовому секторі». Аналітичні документи розроблені на основі методології ENTSO-E та ENTSO-G та охопили інформацію з відкритих джерел.  

Відповідно до регламенту (ЄС) 2019/941 Європейського Парламенту та Ради щодо готовності до ризиків у секторі електроенергетики компетентний орган повинен координувати проведення оцінки короткострокової та сезонної адекватності. Такі оцінки передбачають прогноз доступності генеруючого обладнання, прогноз споживання, моделювання різних ситуацій.

«Ми хочемо популяризувати цю практику в Україні. І, зважаючи на ті обставини, в яких ми перебуваємо, коли розкриття чутливої інформації може нашкодити, ми озвучимо виключно наші оцінки та припущення на основі аналізу вже оприлюдненої інформації. Звичайно, ми виступаємо за відкриття даних. Наші дослідження, у тому числі Індекс прозорості енергетики, показують, що це можна робити під час війни. З урахуванням певних підходів до самого розкриття від цього не буде страждати обороноздатність країни», – зауважив модератор заходу, директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

SUMMER OUTLOOK 2024 electricity 

У своїй презентації про електроенергетику генеральна менеджерка з організації консультативних послуг в сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко розповіла, що за оцінками DiXi Group втрати теплової генерації (ТЕС та ТЕЦ) з початку повномасштабного вторгнення можуть сягати 85%, а доступна потужність у найближчі місяці не перевищить 2,5 ГВт. 

При оцінках стану мережі видно, що найскладніша ситуація залишається на прифронтових територіях: Донецька, Харківська, Запорізька області. Постійні обстріли з боку країни-агресора призводять до виводу з ладу мережевого обладнання та знеструмлень споживачів. 

«Через пошкодження значної кількості генерації будь-яка аварійна ситуація не енергоблоках, які є в роботі, значно посилює кризу. Після останнього удару 8 травня в Укргідроенерго повідомили про те, що у них два об’єкти виведено з ладу. Тобто ми залишаємося у нашому енергоміксі з базовою атомною генерацією і мінливою генерацією з ВДЕ, яка залежить від погоди», – зазначила експертка.  

В українській енергосистемі влітку 2024 року зберігатиметься дефіцит електроенергії. Експерти DiXi Group назвали три потенційні сценарії на цей період, в яких орієнтувалися на різні температурні режими, а також обстріли з боку рф.

  •   За базовим сценарієм, який не включає нові обстріли енергосистеми та враховує помірний температурний режим, дефіцит потужності у пікові години не перевищуватиме 1,3 Гвт, а у години мінімальних навантажень він може бути відсутній. За оцінкою DiXi Group для таких періодів показник ймовірності втрати навантаження (loss of low probability – LOLP) не перевищуватиме 21% — це відсоток кількості годин, коли попит може перевищувати пропозицію, по відношенню до всього літнього періоду. 
  •   За сценарієм підвищеного попиту на е/е через підвищення середньодобових температур, але без нових обстрілів енергосистеми, дефіцит за оцінкою DiXi Group у пікові години споживання може перевищувати 2,5 ГВт, частка дефіцитних годин становитиме 28% (LOLP), тобто близько 6,7 год на добу
  •   У разі подальшого руйнування маневрової генерації при помірному температурному режимі дефіцит у пікові години споживання становитиме близько 2,8 ГВт, частка дефіцитних годин може становити 35% (LOLP) – близько 8,4 годин на добу.

Коментуючи представлене дослідження, Роман Грабчак, начальник департаменту балансової надійності НЕК “Укренерго” високо оцінив аналіз проведений експертами DiXi Group та підтвердив релевантність аналізу за відсутності відкритих даних. За його словами, конкретні оцінки щодо стану енергосистеми на цей сезон оператор не публікує з огляду на воєнний час. 

Водночас, даючи короткостроковий прогноз, він також припустив, що влітку дефіцит в енергосистемі спричинятиме сезонний приріст споживання, пік якого може припасти на липень.

«Мабуть, найважчим місяцем поки що вважається липень – це коли вже немає достатньо води, і добре, якщо вона буде за середніми багаторічними показниками. Але в цей час вже також багато ремонтів, і ще не встигнуть відновити достатньо обладнання теплових станцій, яке було пошкоджено останніми атаками», – припустив представник оператора.

Енергообʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів, що спричинило запровадження графіків відключень електрики навіть за теплої погоди, коли споживання є приблизно у півтора раза меншим, ніж узимку.

За словами представника “Укренерго”, в літній сезон падають спроможності гідрогенерації, яка є основним джерелом гнучкості енергосистеми, і доступних резервів потужності, що також збільшує дефіцит в системі. Ці чинники збільшили роль атомної енергетики, але й вона змушена влітку зупиняти енергоблоки для планового ремонту та перевантаження палива, щоб максимально стабільно і надійно працювати взимку.

З позитивних зрушень він відмітив технічний аудит на ТЕЦ для вивчення можливості залучати їх також і в літній період. 

«Ми ще не повністю використовуємо можливості наявної генерації. Зрозуміло, що це буде не настільки економічно ефективно. Але можливо нам вдасться частково вирішити проблему дефіциту електроенергії і це буде швидше і дешевше, ніж будувати нову генерацію», – додав він.

Він висловив сподівання, що підвищення так званих “прайс-кепів” – граничних цін на ринку електроенергії – збільшить привабливість нашого внутрішнього ринку з точки зору ціни для тих гравців на ринку, хто купує електроенергію в Європі і заводить її в Україну. Втім, у середньостроковій перспективі постійне підвищення цін не вирішить проблеми і не призведе до бажаних результатів.

Богдан Сухецький, заступник генерального директора з комерційної діяльності “Укргідроенерго”, відмітив, що гідрогенерація теж зазнала руйнувань внаслідок російських обстрілів. Через це енергетики не можуть в повній мірі використовувати наявний гідроресурс, що особливо сильно впливає на баланс потужності під час весняного водопілля.

Він вімітив, що ті станції, які знаходяться ближче до фронту, перебувають під постійним тиском, адже кожного разу очікуються нові атаки. В свою чергу, він також утримався від оцінок щодо відновлення. 

«Через значні руйнування ми знаходимося у ситуації, коли нам довелося багато води злити, і ми не можемо генерувати. Вперше працюємо в ситуації, коли немає підпірної води. Потрібно було тримати більше води, щоб агрегати знаходилися під певним тиском. Тобто нам доводиться  спрацьовувати більше води, ніж потрібно. Фактично, зараз ми майже не можемо планувати, адже орієнтуємось на потреби енергосистеми і, водночас, намагаємось максимально зберегти воду – ресурс. Ми постійно перебуваємо у дилемі – генерувати електроенергію зараз чи накопичити ресурс на зиму, але зазнати можливих обстрілів», – додав він.  

На завершення Богдан Сухецький акцентував увагу на тому, що у літній період, коли громадяни менш чутливі до відключень світла пріоритет у енергопостачанні має надаватися промисловості, яка має тримати економічну базу. 

У підсумку обговорень спікери зазначили, що населення також має допомогти енергетикам, економлячи електроенергію. Готуючись до зимового періоду 2024-25 рр, потрібно готуватися до найгірших сценаріїв. Той обсяг пошкоджень, який зазнала енергосистема країни, неможливо швидко відновити, тому кожен громадянин має продумати свій побут. Порушити безпосередньо з ОСББ питання безперебійного забезпечення опалення, насосного обладнання, щоб воно не відключалося та ін.

SUMMER OUTLOOK 2024 GAS 

Презентуючи Summer Outlook gas Олена Лапенко, генеральний менеджер з організації консультативних послуг в сфері безпеки та стійкості, DiXi Group зазначила, що основним джерелом даних аналізу стали результати моніторингу, які публікує НКРЕКП. 

«Накопичення і видобуток власного газу – це стратегічно важливо не тільки для проходження літнього сезону, але й для осінньо-зимового періоду. Саме тому при прогнозуванні сценаріїв головною задачею є саме накопичення газу у сховищах і стабільний видобуток українського газу», – зазначила Олена Лапенко.

  • Згідно з результатами моніторингу, обсяг валового споживання природного газу у 2023 році становив 21,4 млрд куб м, що на 5% більше ніж у попередньому 2022 році — 20, 3 млрд куб м.

  •   Імпорт газу становив 1,2 млрд куб, з яких більша частина – 0,93 млрд куб м – були завезені в режимі імпорту, інші 0,28 млрд куб були переведені з митного режиму в режим імпорту українських газових сховищ. З цього обсягу 96% було імпортовано ще в першому кварталі 2023 року, коли Нафтогаз здійснював закупівлю природного газу за кошти донорів. 

Цільовим показником з накопичення газу минулої зими стало 14 млрд куб. Його вдалось досягти у вересні 2023 року. 

Постраждали газові сховища в районі бойових дій — щонайменше два сховища, загальна робоча газова потужність яких становить 1,92 млрд кубометрів (6% від загальної). Також про пошкодження Олишівського сховища (0,31 млрд кубометрів робочого газу) повідомив Укртрансгаз. 

З 24 березня 2024 року росія почала атакувати газосховища у західній частині України. Метою таких ударів, очевидно, є наміри підірвати енергетичну безпеку України. Потужність сховищ, розташованих в західних регіонах, складає понад 80% від загальної робочої потужності всіх сховищ України.

  • Газовий баланс

На кінець ОЗП 2023/2024 Україна мала запаси газу в сховищах на рівні 7.5 млрд куб.м, при цьому протягом ОЗП критичних порушень безпеки постачання газу, без врахування військових ризиків та загроз, не фіксувалось. 

  • Прогнозний базовий баланс на 2024 рік

Україна має достатньо власного видобутку, щоб покрити власний попит. Тому найбільшими ризиками в сфері безпеки газопостачання залишаються військові ризики. Руйнування інфраструктурних об’єктів потенційно може збільшити кількість споживачів без газопостачання до рівнів початку повномасштабної війни. Ще один потенційний негативний фактор – зменшення обсягів видобутку газу приватними компаніями. Головною задачею для сектору газу є саме виконання плану накопичення газу у сховищах. 

За п’ять місяців 2024 року АТ “Укргазвидобування” перевищив минулорічні показники видобутку газу на 10% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це заявила начальниця департаменту управління комерційною діяльністю НАК “Нафтогаз України” Світлана Іванчук на презентації дослідження “Summer Outlooks: оцінка готовності до ризиків в газовому секторі”.

Динаміка по видобутку хороша. Ми плануємо наростити видобуток у 2024 році, в цілому на 4%. Однак уже по факту п’яти місяців приріст складає 10%. За поточної ситуації ми зможемо досягти наші цілі зі збільшення видобутку”, – сказала Світлана Іванчук.

У Нафтогазі очікують рівень заповнення газових сховищ на рівні 8,6 млрд кубометрів станом на 1 червня, що відповідає мінімальним рівням заповненості 2014-2019 років.

Ми йдемо по нижній межі історичних значень. При цьому споживання в цілому по Україні зменшилося приблизно на 30%, тому це доволі хороший показник в частині загальної характеристики загального газового балансу“, – зауважила представниця Нафтогазу.

Вона також повідомила, що Україна виконує вимоги Єврокомісії за рівнем накопичення газу і на початок травня цей показник перевиконано на 17%.  

У свою чергу, оцінюючи баланс видобутку та споживання газу в Україні на літній сезон, Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, відмітив, що попри війну вдалося зберегти видобуток газу.

«Тепер працюємо над його збільшенням. Наш видобуток до повномасштабної війни був на рівні 19,8 млрд куб. Попри те, що він знизився до 18,5 млрд куб у 2022 році, протягом останніх двох років він продовжує зростати», – додав Артем Петренко.

Він відмітив, що незважаючи на війну, галузь продовжує демонструвати ріст.

«Гроші у видобувну галузь вкладаються. До повномасштабної війни було 20 бурових верстатів, які задіяні у бурінні нових свердловин. Зараз їхня кількість збільшилася у понад два рази. За шість років в Україні закладено 582 нових газових свердловин, з яких 38% закладено під час повномасштабної війни», – сказав Артем.

Водночас, у секторі залишаються проблеми, пов’язані з постійними обстрілами, забороною експорту газу, зниженням споживання промисловістю, відсутністю іноземних підрядників та недостатній доступ до технологій.

«Для пом’якшення наслідків російської агресії важливими є два механізми: збереження касового методу і викуп газу групою “Нафтогаз”, що є одним із механізмів, який дає змогу реалізовувати продукцію за відсутності експорту», – резюмував Артем Петренко.  

 Захід організовано DiXi Group у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Новини

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні