DiXi Group Alert: окремі новації «бурштинового» закону можуть нести ризики для прозорості надрокористування

19 грудня 2019 року Верховна Рада України підтримала у другому читанні та в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину» (реєстр. № 2240 від 08.10.2019 р.).

Новим законом, зокрема, передбачається:

• механізм резервування земельних ділянок для потреб користування надрами до початку проведення аукціону;
• єдиний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ) на 5 років, на ділянки до 10 га;
• встановлення початкової ціни продажу на аукціоні спецдозволу на видобуток бурштину на рівні 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів (34 тис. грн) за 1 га ділянки;
• кримінальна відповідальність за незаконне видобування бурштину, збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробку бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами (штраф 51-170 тис. грн або позбавлення волі на 2-3 роки, якщо повторно, у значних розмірах, або на територіях ПЗФ – позбавлення волі на 4-7 років з конфіскацією майна), а також за сприяння службовою особою таким діям (позбавлення волі на 5-8 років з конфіскацією майна);
• кримінальна відповідальність за безгосподарське використання земель (штраф до 4250 грн або обмеження волі до 2 років), умисне ухилення від обов’язкової рекультивації земель, порушених внаслідок розробки родовищ бурштину (штраф 119-170 тис. грн або позбавлення волі до 3 років, якщо повторно або за попередньою змовою – на 3-5 років, якщо спричинили тяжкі наслідки – на 5-7 років).

Разом із тим, цим самим законом внесено низку змін, що стосуються всієї видобувної галузі, зокрема видобутку та розвідки вуглеводнів.

• зміни до Кодексу України про надра, якими скасовані погодження облрадами надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення збережено у віданні сільських, селищних, міських і районних рад, до яких додано ради об’єднаних територіальних громад;
• змінами до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» скасовані погодження проектів УРП з органами місцевого самоврядування, на території яких розташована ділянка надр, що передається в користування, та проведення оцінки впливу на довкілля проектів УРП.

Аналітичний центр DiXi Group вітає реальні кроки із легалізації видобутку бурштину та виведення цієї галузі із «тіні», у тому числі за допомогою нових спеціальних норм закону.

Разом з тим, зміни загального характеру можуть нести певні ризики:

• усунення органів місцевого самоврядування від участі у процесі надання надр у користування (корисних копалин загальнодержавного значення) та укладання угод про розподіл продукції є кроком, що звужує можливості публічного контролю за використанням природних ресурсів

Попри негативну практику окремих облрад, що вдавалися до маніпуляцій задля укладання угод про соціально-економічний розвиток, такий контроль має зберігатися. Відповідно до Конституції України, надра є об’єктами власності українського народу, тому питання використання надр має вирішуватися спільно територіальними громадами, де відбувається таке користування.

Замість повного скасування механізму погодження спецдозволів на місцях, доцільно передати ці функції від обласних рад напряму територіальним громадам, тобто сільським, селищним, міським радам, радам об’єднаних територіальних громад. Механізм консультацій з місцевими громадами відповідно до кращих практик OpenContractingможливий у різних форматах, проте ключовим є отримання «вільної, попередньої та інформованої згоди» на плановану діяльність.

• відміна процедури проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) на етапі укладання УРП може загрожувати Україні санкціями за порушення міжнародно-правових зобов’язань щодо ОВД

Такі зобовʼязання містяться в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС (у т.ч. Директиві 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище), Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства та природоохоронних конвенціях.

Серед іншого, Секретаріатом Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуської конвенції) досі не закрито провадження проти України № ACCC/C/2014/118 щодо укладання УРП на Юзівській та Олеській площах у 2013 році. Серед порушень, на які вказав позивач – МБО «Екологія-Право-Людина» – проведення екологічної експертизи (тодішній «аналог» ОВД) після підписання УРП на Юзівській площі та недотримання зобовʼязань про участь громадськості в оцінці впливу на довкілля в обох проектах.

Аналітичний центр DiXi Group закликає провести додаткові консультації зі стейкхолдерами, наприклад у форматі Багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), аби не допустити порушення Україною своїх зобов’язань та виробити прийнятні, необтяжливі для бізнесу механізми залучення місцевих громад до схвалення планованої діяльності та проведення ОВД.

З проблематики проведення ОВД у видобувних галузях експерти DiXi Group готують окреме дослідження, яке буде представлене на початку 2020 р., та пропонують провести публічне обговорення відповідних рекомендацій.