Наскільки оновлені Національні плани дій з енергетики та клімату відповідають амбіціям ЄС в сфері декарбонізації?
18 грудня Єврокомісія оприлюднила комюніке, яке містить загальну оцінку поданих державами-членами ЄС проєктів оновлених Національних планів з енергетики та клімату (НПЕК). НПЕК – це інструмент стратегічного планування, який містить галузеві цілі, політики та заходи, які мають бути досягнуті/вжиті державами-членами до 2030 року для досягнення загальноєвропейських цілей з декарбонізації. НПЕК передбачає інтегрований підхід до планування та охоплює п’ять вимірів: декарбонізація, енергоефективність, енергетична безпека, внутрішній енергетичний ринок та дослідження, інновації та конкурентоспоможність.
Перші НПЕК були подані до кінця 2019 року. Проте через суттєві зміни в загальноєвропейських зелених цілях, які, серед іншого, пов’язані і з наслідками російської повномасштабної агресії проти України, виникла потреба оновити НПЕК. Комісія здійснила оцінку цих оновлених планів, поданих 21 державою-членом. Кінцеві версії оновлених планів мають бути надані Комісії до кінця червня 2024 року. Нижче подано ключові висновки Єврокомісії за підсумками оцінки по кожному з вимірів НПЕК.
Джерело: https://commission.europa.eu/events/stakeholder-workshop-updates-national-energy-and-climate-plans-2022-09-08_en
Декарбонізація
Скорочення викидів:
1) за оновленими НПЕК сукупна амбіція держав-членів ЄС у скороченні викидів до 2030 року складає 51% у порівнянні з 1990 роком, що на 4% менше за загальноєвропейську ціль, передбачену Кліматичним законом. Для досягнення цілі до 2030 року щорічні скорочення викидів мають зрости втричі в порівнянні із середнім показником за останні 10 років;
2) скорочення викидів в секторах, охоплених Effort Sharing Regulation, яке передбачене оновленими планами, становить 33,8% в порівнянні із 2005 роком, що на 6,2% менше за ціль, передбачену Регламентом;
3) лише деякі держави (Естонія, Нідерланди, Швеція) включили в плани загальну ціль зі скорочення викидів в транспорті. Всі держави передбачили плани з розвитку електричного транспорту, при чому деякі (Іспанія, Нідерланди) встановили конкретні цілі з розгортання електромобілів;
4) скорочення викидів в сільськогосподарському секторі стагнує, саме тому Єврокомісія закликає до додаткових заходів в цій сфері.
Поглинання парникових газів: Сукупні цілі держав-членів щодо поглинання парникових газів в сферах землекористування, зміни землекористування та лісового господарства (ЗЗЗЛГ) на 40-50 млн т CO2 -еквіваленту менші за загальноєвропейську ціль в 310 млн т CO2 еквіваленту. Єврокомісія відзначає, що небагато держав-членів ЄС вказали конкретні шляхи досягнення запланованих показників абсорбції.
Розвиток технологій уловлювання та зберігання вуглецю: Згідно з планами, держави-члени ЄС мають на меті досягти уловлення 34,1 млн т СO2 щорічно до 2030 року. 8 держав-членів у своїх прогнозах передбачають певні обсяги уловлювання вуглецю вже із 2025 року (агрегований показник 15,2 млн т СO2 на рік).
Тверді викопні палива: Деякі держави-члени ЄС вже відмовились від вугілля, деякі – планують це зробити до 2030 року. Проте є країни (Німеччина, Хорватія, Румунія), які планують використовувати вугілля і після 2030 року.
Адаптація до змін клімату: Лише Фінляндія, Люксембург та Іспанія проаналізували у своїх планах найрелевантніші кліматичні вразливості та ризики і запропонували пов’язані з адаптацією політики та заходи. Тому Єврокомісія закликає інші держави забезпечити такий аналіз в кінцевих НПЕК.
Розвиток відновлюваних джерел енергії
Досягнення цілей з ВДЕ: Згідно з оновленою Директивою про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (RED III) поточна загальноєвропейська ціль з частки ВДЕ в кінцевому споживанні становить 42,5% до 2030 року. Водночас в проєктах оновлених НПЕК сукупні амбіції держав-членів ЄС становлять 38,6-39,3%.
Вдосконалення дозвільних процедур для проєктів ВДЕ: Декілька держав передбачили в планах створення цифрового “єдиного вікна” (англ. digital single contact point) для отримання дозволів (до прикладу, Кіпр), об’єднання окремих дозволів в єдиний документ (Нідерланди), збільшення ресурсів для дозвільних органів (Фінляндія).
ВДЕ в секторах опалення та охолодження: Близько половини держав передбачили або цілі, або прогнози зростання ВДЕ в секторах опалення та охолодження, які відповідають загальноєвропейським амбіціям RED III. Шість проєктів НПЕК містять окрему ціль для централізованих систем опалення та охолодження, ще шість – для будівель, лише п’ять – для промисловості.
ВДЕ в транспорті: Більшість держав надали проєкції щодо частки ВДЕ в транспорті, і лише декілька (до прикладу, Чехія та Франція) надали прогнози щодо скорочення вуглецевої інтенсивності транспортного сектору. Дуже невелика кількість держав (до прикладу, Італія) узгодили свої плани з цілями, викладеними в RED III.
Електролізери та виробництво водню: Єврокомісія констатує, що досі існує недосліджений потенціал для використання електролізерів та відновлюваного водню, зокрема в межах міжнародних партнерств. Проте деякі кроки в цьому напрямку робляться: Данія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та Португалія сукупно націлені на розгортання 38-40 ГВт потужності електролізерів для сприяння виробництву відновлюваного водню. Водночас Єврокомісія відзначає відсутність в більшості планів інформації про розгортання потужностей виробництва водню та пов’язаних сценаріїв адаптації, зокрема в частині забезпечення доступності водних ресурсів.
Використання біомаси: Більшість держав чітко не вказали національні заходи із забезпечення сталості біоенергії. В своїх прогнозах вони вказали очікуваний попит на біомасу за секторами, та її постачання за походженням та сировиною. Принцип каскаду біомаси згадувався в дуже невеликій кількості планів. Більшість держав не сформували прогнози постачання та використання лісової біомаси для енергетичних цілей на 2021-2030 роки.
Біометан: Майже всі держави ЄС згадали в планах біометан, але менше ніж половина з них сформували кількісну національну ціль до 2030 року, яка в сумі становить 15 млрд куб. м для всього ЄС (нагадаємо, планом REPowerEU передбачено зростання виробництва біометану до 2030 року до 35 млрд куб. м).
Енергоефективність
Цілі з енергоефективності: Оновлена Директива (ЄС) 2023/1791 про енергоефективність встановлює ціль зі скорочення споживання енергії в 2030 році на 11,7% в порівнянні з прогнозами споживання, передбаченими референтним сценарієм ЄС 2020 року. Сукупні національні внески в енергоефективність, передбачені оновленими НПЕК, забезпечують скорочення споживання лише на 5,8%. Згідно з планами, сукупне кінцеве споживання в 2030 році має становити 814,3 млн т нафтового еквіваленту, тоді як за оновленою Директивою ця ціль становить 763 млн т н. е. Для первинного споживання енергії розрив між сукупними національними цілями за оновленими НПЕК та індикативною ціллю в Директиві cтановить 75 млн т н.е.
Політична рамка в сфері енергоефективності: Єврокомісія закликає держави-члени ЄС краще визначити загальну політичну рамку в сфері енергоефективності для забезпечення надійного планування у досягненні загальноєвропейських амбіцій.
Принцип “енергоефективність передусім”: Єврокомісія закликає держави-члени ЄС більш детально описувати у НПЕК те, як вони планують застосовувати принцип “енергоефективність передусім”. Декілька держав (Греція, Іспанія, Кіпр, Литва, Люксембург та Румунія) передбачили застосування принципу в окремих сферах політики. Проте в деяких оновлених НПЕК принцип не згадується взагалі.
Довгострокові стратегії реновації будівель: Єврокомісія вбачає в поточному циклі оновлення НПЕК можливість для оновлення довгострокових стратегій реновації будівель, якою поки скористалися лише 4 країни ЄС. Також Комісія рекомендує передбачити в кінцевих оновлених НПЕК більш чіткий опис та кількісну оцінку політик та заходів в цій сфері, зокрема в частині необхідного фінансування, витрат та впливу на скорочення викидів та споживання енергії.
Енергетична безпека
Підхід до розгляду питань енергетичної безпеки: Держави ЄС дуже по-різному розглядають питання енергетичної безпеки в межах НПЕК, що перешкоджає комплексній та агрегованій оцінці цього аспекту.
Розвиток газового сектору: Згідно з проєктами оновлених НПЕК, Хорватія, Італія та Словаччина планують наростити видобуток газу. Ці ж країни, а також Румунія, планують наростити потужність підземних сховищ газу або газових інтерконекторів з метою зміцнення безпеки постачання газу. Лише деякі держави (до прикладу, Італія, Фінляндія, Португалія) вказали у НПЕК детальні плани з диверсифікації свого портфоліо постачальників газу.
Готовність до ризиків в газовому секторі: Єврокомісія констатувала, що деякі держави досі не подали спільну та національну оцінку ризиків, а також Плани превентивних дій та Плани дій у випадку надзвичайних ситуацій, передбачених Регламентом (ЄС) 2017/1938 про заходи для гарантування безпеки постачання газу.
Стабільна робота енергосистем: На думку Єврокомісії, більшість держав ЄС має надати у НПЕК більше деталей щодо впливу поступової заміни електростанцій на викопному паливі потужностями ВДЕ. Йдеться, головним чином, про впливи на стабільність їх енергосистем та впливи на сусідні держави-члени ЄС.
Потенціал гнучкості та управління попитом: Єврокомісія констатує, що в більшості планів не достатньо детально оцінений потенціал гнучкості та управління попитом, які важливі для інтеграції стохастичних ВДЕ в енергосистему. Як приклад кращої практики наводиться Іспанія, яка у своєму оновленому плані передбачає чітку дорожню карту та цілі для розвитку систем накопичення енергії.
Ядерна енергетика: 9 держав-членів ЄС в оновлених НПЕК розглядають можливість або планують продовжити строк експлуатації існуючих потужностей АЕС, 11 – розглядають можливість побудови нових станцій. 10 держав висловлюють інтерес в розгортанні технологій малих модульних реакторів. Чехія, Словаччина та Фінляндія забезпечили альтернативні джерела поставок ядерного пального і таким чином суттєво зменшили залежність від росії.
Внутрішній енергетичний ринок
Лібералізація та усунення ринкових бар’єрів: В кількох планах є стратегії усунення цінових викривлень та подолання перешкод для недискримінаційної участі в ринку нових гравців. Водночас, ці плани не містять чітких цілей та часових рамок для досягнення конкуренції та повної лібералізації енергетичних ринків.
Гнучкість енергосистеми: У більшості оновлених НПЕК відсутні чіткі національні цілі із забезпечення гнучкості енергосистем, хоча самі держави пріоритезують заходи з підвищення гнучкості. Так, частина заходів Данії та Португалії в межах оновлених НПЕК спрямовані на сприяння “розумній” зарядці електромобілів.
Самоспоживання, енергетичні об’єднання громадян (англ. citizen energy communities) та ВДЕ-громади (англ. renewable energy communities): Більшість оновлених планів не містить достатніх деталей (зокрема, очікуваних впливів та кількісних цілей) щодо заходів зі сприяння самоспоживанню, розвитку енергетичних об’єднань громадян та ВДЕ-громад.
Енергетична бідність: Більшість держав-членів ЄС не мають чіткого визначення енергетичної бідності або ще не здійснили оцінку кількості енергетично бідних домогосподарств та не встановити відповідну ціль з їх зменшення. Хорошими практиками є Франція, де визначення енергетичної бідності закріплено законодавчо, та Словаччини, де напрацьовується окрема методика для визначення енергетичної бідності. Більшість оновлених НПЕК містять недостатньо структурних політик та заходів для зменшення енергетичної бідності, зокрема заходів з енергоефективності та декарбонізації для підтримки вразливих груп та пов’язаних джерел фінансування, включаючи Соціальний кліматичний фонд ЄС.
Регіональне співробітництво: На момент здійснення оцінки, між державами-членами ЄС було укладено лише 8 із 40 необхідних двосторонніх угод щодо заходів в сфері безпеки постачання газу. Єврокомісія вважає це структурною вразливістю в архітектурі безпеки постачання енергії в ЄС. Проєкти оновлених НПЕК не містять деталей щодо статусу таких двосторонніх угод. Водночас Єврокомісія закликає держави, які ще не уклали такі угоди, розпочати відповідні переговори.
Дослідження, інновації та конкурентоспроможність
Загальна політична рамка: Більшість держав ЄС зазначають у НПЕК загальні національні стратегії та заходи підтримки досліджень, інновацій та конкурентоспроможності. Проте більшість оновлених планів не містить завдань та цілей з фінансування для розгортання конкретних технологій зеленої енергетики. За винятком Данії, Німеччини, Естонії, Франції та Литви, проєкти оновлених НПЕК не містять конкретних заходів, які би сприяли нарощенню виробництва обладнання та компонентів зеленої енергетики.
Регіональне співробітництво: Більшість планів містять опис регіонального співробітництва в межах програми Horizon Europe та Стратегічного плану енергетичних технологій (SET Plan), але не встановлюють вимірюваних цілей, які мають бути досягнуті через спільні проєкти.
Зміцнення кадрового потенціалу: Декілька країн ЄС – Данія, Іспанія, Естонія, Португалія та Словаччина – чітко визначили в планах сектори, в яких мають бути сфокусовані заходи з перекваліфікації та підвищення кваліфікації працівників. Проте більшість держав не передбачили цілей, заходів та фінансування, спрямованих на подолання прогалин у кваліфікації (англ. skills gap) в стратегічних галузях енергетики.
Слід зазначити, що частина виявлених Єврокомісією прогалин та невідповідностей загальноєвропейським цілям пов’язані з тим, що деякі держави ЄС поки не подали проєкти оновлених НПЕК, і таким чином їх внесок у виконання цілей рахувався за старими версіями планів. Крім того, низка нових цілей були офіційно встановлені недавно: так, нова Директива з енергоефективності була ухвалена у вересні 2023 року, нова Директива про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел – в листопаді 2023 року.
Чому це важливо для України?
Україна зараз готує свій перший НПЕК і на неї очікує схожий технічний аналіз, але з боку Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Вивчення досвіду підготовки та імплементації НПЕК у країнах ЄС може стати як джерелом кращих практик, так і можливістю уникнути подібних прогалин при підготовці власного плану.