Чому Україна розширила санкції проти “Лукойлу”? І до чого це призведе?
Наслідки та причини аналізує генменеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко в публікації для Європейської правди: https://bit.ly/4c2V8SI.
Олена Лапенко, убачає рішення заборонити транзит тієї нафти, яку продає згадана російська компанія, цілком логічним, адже наша країна має на меті зменшити доходи, якими держава-терористка фінансує війну.
Експертка підкреслює: “У ситуації, коли ми вимагаємо повного нафтового та газового ембарго від ЄС, наша готовність забезпечувати транзит російської нафти має дивний вигляд”.
Заборона викликала гостру реакцію Угорщини та Словаччини, що досі залежать від трубопровідного постачання цього ресурсу та є винятками із загальноєвропейського ембарго.
А втім обидві ці країни мають технічну змогу послуговуватися нафтою середземноморського ринку, наприклад, через хорватський термінал Adria. Тим паче їм не бракувало часу підготуватися до нових реалій.
Іще позаторік потребу диверсифікувати постачання енергетичних ресурсів зафіксував план REPowerEU, який узгодили всі держави ЄС, а деякі, як-от Чехія, уже встигли позбутися залежності від російської нафти.
Та й Україна не раз попереджала про наміри посилити санкції, хоча належної уваги інформаційному супроводові такого кроку не надала.
“Звернення зі скаргою ані в арбітраж ЄС, ані в орган вирішення суперечок СОТ не видається надійним сценарієм для Угорщини та Словаччини”, – запевняє Олена Лапенко.
Натомість вони найімовірніше покладатимуться на політичний тиск. Навіть у разі, якщо він таки спрацює, потужним результатом для нас буде встановлення чіткого кінцевого терміну остаточної відмови від російської трубопровідної нафти.
А як щодо відверто некоректних угорських погроз припинити постачати нам електроенергію? Фахівчиня нагадує: з огляду на значний дефіцит, ми не тільки імпортуємо її, а й залучаємо аварійну допомогу.
Олена Лапенко наголошує: “І якщо питання комерційного імпорту – це здебільшого суто технічна робота ринків, то надання аварійної допомоги – це добра воля оператора сусідньої країни”.
“Угорщина не є тією країною, яка надає нам найбільше такої допомоги, – зауважує генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group. – Радше відмовляє”.
