Коли банк або міжнародний донор заявляє, що фінансує зелені проєкти, виникає питання: як визначити, що ці кошти дійсно працюють на кліматичні та екологічні цілі? Саме цьому присвячене нове дослідження DiXi Group, яке аналізує міжнародні підходи до класифікації та моніторингу зеленого фінансування. Документ може стати основою для формування української системи відстеження зелених інвестицій відповідно до європейських практик.
Що таке зелене фінансування?
Попри поширене використання цього терміна, «зелене», «кліматичне» та «стале» фінансування – різні поняття.
У дослідженні пояснюється:
кліматичне фінансування підтримує проєкти, які допомагають скоротити викиди або адаптуватися до зміни клімату;
зелене фінансування охоплює ширші екологічні цілі – від захисту водних ресурсів до боротьби із забрудненням;
стале фінансування поєднує екологічні цілі із соціальними критеріями та принципами відповідального управління.
Чому цього вже недостатньо просто «назвати проєкт зеленим»
Світ переходить від декларацій до чітких правил. Фінансові установи дедалі частіше оцінюють перш за все реальний вплив на довкілля. Майже всі міжнародні підходи базуються на двох принципах:
- проєкт повинен робити позитивний внесок у досягнення кліматичних або екологічних цілей;
- він не повинен завдавати суттєвої шкоди іншим довкіллєвим цілям (принцип Do No Significant Harm).
Чому всі говорять про Таксономію ЄС
Одним із головних міжнародних орієнтирів стала Таксономія Європейського Союзу.
Фактично це система класифікації, яка визначає, які види економічної діяльності можуть вважатися довкіллєво сталими. Саме на неї дедалі частіше орієнтуються банки, інвестори та міжнародні фінансові організації під час ухвалення інвестиційних рішень.
Чому це важливо для України
У процесі повоєнного відновлення наша країна дедалі активніше працюватиме з міжнародними фінансовими установами, тож питання полягає вже не лише у пошуку фінансування, а й у тому, щоб українські правила були сумісними з європейськими. Експерти DiXi Group наголошують: впровадження таксономії сталого фінансування, узгодженої з підходами ЄС, допоможе підвищити прозорість фінансового сектору, спростити взаємодію з інвесторами та залучати більше коштів на зелену відбудову країни.
Що ще показує міжнародний досвід
Дослідження аналізує практики міжнародних фінансових організацій, Європейського інвестиційного банку, ЄБРР, програм InvestEU, а також досвід інших країн. Попри відмінності між моделями, усі вони мають спільну мету – зробити використання зелених коштів прозорим, вимірюваним і зрозумілим як для інвесторів, так і для держави.
Що маємо у підсумку?
Світ поступово переходить від поняття «зелені інвестиції» до чітких критеріїв їх оцінки. Саме тому Україні важливо думати на крок вперед: не лише залучати фінансування на відновлення, а й формувати систему класифікації, моніторингу та звітності, сумісну з європейськими стандартами. На думку експертів DiXi Group, це стане одним із ключових кроків для інтеграції українського фінансового сектору до європейського простору та залучення більшого обсягу інвестицій у сталий розвиток.
Ознайомитися із дослідженням Огляд систем класифікації зеленого та сталого фінансування у фінансовому секторі можна за посиланням.
DiXi Group – член консорціуму PAABS. PAABS фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та імплементується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. PAABS розшифровується як «Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в Чорноморському регіоні».
