Аналітичний документ представляє результати аналізу міжнародних підходів до ідентифікації, оцінки та моніторингу потоків зеленого фінансування і стане основою для розробки рекомендацій щодо відстеження динаміки залучення зеленого фінансування в Україні, зокрема, відстеження зеленого фінансування у банківському секторі України.
Більшість розглянутих підходів базується на двох спільних принципах, дотримання яких необхідне для зарахування фінансових потоків до зеленого фінансування:
- підтвердження позитивного внеску у досягнення довкіллєвих та кліматичних цілей;
- підтвердження відсутності негативного впливу на досягнення інших довкіллєвих та кліматичних цілей.
Формулювання кліматичних та довкіллєвих цілей різниться, але у більшості випадків вони перегукуються із цілями Таксономії ЄС:
- пом’якшення зміни клімату;
- адаптація до наслідків зміни клімату;
- стале використання та охорона водних і морських ресурсів;
- перехід до циркулярної економіки;
- запобігання та контроль забруднення;
- захист і відновлення біорізноманіття та екосистем.
Рівень деталізації та суворості вимог для підтвердження відповідності кожному із принципів може суттєво різнитися між методологіями та інструментами оцінки. Для прикладу, дотримання другого принципу у рамках Таксономії ЄС реалізовано через вимогу підтвердження відповідності принципу “не завдавати значної шкоди” із чіткими критеріями для кожного виду діяльності, тоді як у підході ЄБРР – через підтвердження відповідності цілям Паризької угоди та дотримання вимог Екологічної та соціальної політики ЄБРР на основі детального аналізу окремих проєктів в рамках екологічного та соціального аудиту або інших процедур схвалення фінансування. Іншим важливим елементом системи підтвердження відсутності негативного впливу можуть бути різного роду переліки діяльностей, фінансування яких забороняється включати до кліматичного, зеленого або сталого фінансування.
Проєкти та програми, які відповідають основоположним принципам, повністю або частково зараховуються до кліматичного, зеленого або сталого фінансування, а власне кількісна оцінка частки фінансування, спрямованого на досягнення довкіллєвих цілей, у загальній вартості проєкту може здійснюватися відповідно до додаткових правил.
Для фінансових потоків, які повністю зараховуються до зелених інвестицій, використовуються критерії відповідності. При цьому, здійснюється аналіз відповідності критеріям окремих компонентів проєктів і програм, а не проєкту і програми загалом. Найбільш детальним прикладом таких критеріїв є технічні критерії скринінгу Таксономії ЄС, що використовуються для оцінки фінансування, яке робить суттєвий внесок у досягнення довкіллєвих цілей, та для оцінки дотримання принципу “не завдавати значної шкоди”. При використанні критеріїв відповідності частка зеленого фінансування визначається як частка вартості зелених компонентів від загальної вартості проєкту і може сягати 100%.
Для інших проєктів та програм, які частково спрямовані на досягнення довкіллєвих цілей, використовуються різні підходи.
РІО МАРКЕРИ були запроваджені ще у 1998 році як механізм відстеження внеску міжнародної допомоги у досягнення цілей Ріо конвенцій та продовжують використовуватися для моніторингу фінансування заходів із пом’якшення зміни клімату, адаптації до наслідків зміни клімату, охорони біорізноманіття та боротьби із опустелюванням. При зборі інформації про потоки фінансування на основі Ріо маркерів використовується проста класифікація, за якою внесок до цілей конвенцій оцінюється як ключовий, важливий або відсутній. Підхід на основі Ріо маркерів є достатньо простим і може використовуватися для різних потоків фінансування, але його результатом є скоріше якісна характеристика фінансів, що може бути достатньо суб’єктивною і базуватися лише на загальних даних про діяльність, а не детальний кількісний моніторинг фінансових потоків.
Для переходу від якісних оцінок на основі Ріо маркерів до кількісного обліку фінансових потоків різні країни та організації використовують коефіцієнти для кожної з трьох категорій Ріо маркерів. Зокрема, дані на основі Ріо маркерів є основою для звітності про надану та отриману фінансову допомогу відповідно до зобов’язань за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Паризькою угодою. Для активностей, де кліматичний аспект є ключовою ціллю, у більшості випадків використовується коефіцієнт 100%, а для активностей, де кліматичний аспект є важливою ціллю, більшість країн використовують коефіцієнти від 30% до 50%. Окрім фіксованих коефіцієнтів окремі країни використовують коефіцієнти, що оцінюються для кожної активності або для групи активностей. Розрахований таким чином обсяг кліматичного фінансування буде меншим за загальний обсяг офіційної допомоги розвитку для кліматичних цілей.
СПІЛЬНІ ПІДХОДИ МФО ДО МОНІТОРИНГУ КЛІМАТИЧНОГО ФІНАНСУВАННЯ були розроблені для оцінки прогресу багатосторонніх банків розвитку у підтримці проєктів щодо пом’якшення зміни клімату та адаптації до наслідків зміни клімату. Спільні підходи МФО наводять детальний перелік прийнятних діяльностей і критеріїв для кожного типу діяльності, при дотриманні яких фінансування може зараховуватися як кліматичне фінансування. Такий “позитивний перелік” проєктів та відповідні критерії відповідності кожна фінансова організація може уточнювати додатковими критеріями. Для прикладу, ЄБРР доповнює перелік таксономією проєктів, що сприяють досягненню цілей охорони природи, а також переліком проєктів, що сприяють досягненню інших довкіллєвих цілей. Важливо, що для критеріїв спільні підходи не встановлюють конкретних кількісних вимог або характеристик видів діяльності, а кожна МФО може їх визначати з огляду на окремі стандарти або таксономії сталих видів діяльностей, враховуючи свої потреби та умови роботи в певному регіоні. У частині адаптації до наслідків зміни клімату, спільна методологія МФО розподіляє активності за рівнем ролі адаптаційних компонентів у меті і ключових цілях проєктів. Для активностей, для яких адаптація є основною метою і діяльність сприяє усуненню першопричин вразливості до зміни клімату, 100% фінансування зараховується як кліматичне фінансування. Для діяльностей, де адаптація не є ключовою метою, але наявні заходи адаптації до наслідків зміни клімату, а також для діяльностей, що мають спільні цілі адаптації та розвитку, частка кліматичного фінансування буде менша за 100%. Спільні підходи визначають лише загальні методи оцінки фінансування адаптації у таких випадках, тоді як детальні методології визначаються кожним багатостороннім банком розвитку.
КЛІМАТИЧНЕ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ ДОПОМОГИ РОЗВИТКУ, інформацію про яке збирає ОЕСР у вигляді спеціального набору даних, об’єднує дані про офіційну допомогу розвитку із кліматичними Ріо маркерами і дані про інші офіційні потоки фінансування, в тому числі кліматичне фінансування багатосторонніх банків розвитку. Цей набір даних містить інформацію і про кліматичне фінансування для допомоги розвитку, яке охоплює загальну вартість проєктів і програм, і про фінансування на кліматичні цілі, яке включає лише фінансування компоненту проєкту або частку від загального фінансування, що спрямована виключно на підтримку пом’якшення зміни клімату і адаптації до наслідків зміни клімату.
СТРУКТУРНІ ФОНДИ ЄС зобов’язані спрямовувати частину коштів на довкіллєві та кліматичні ініціативи, тому також мають процедури оцінки зеленого фінансування. Внесок фінансування у досягнення цілей у сфері довкілля та клімату оцінюється за методологією, що ґрунтується на переліку типів активностей, інвестицій та програм фінансування для кожного фонду і вагових коефіцієнтах. При цьому вагові коефіцієнти визначені із урахуванням підходу оцінки фінансових потоків на основі Ріо маркерів і можуть мати значення 0% (відсутній вплив), 40% (важлива ціль) та 100% (ключова ціль). Вагові коефіцієнти встановлюються окремо для кліматичних цілей та інших довкіллєвих цілей. Аналогічний підхід із дещо іншою класифікацією типів активностей використовується і у Механізмі відновлення та стійкості.
ТАКСОНОМІЯ ЄС та інші таксономії сталих видів діяльностей запроваджують чітку систему класифікації економічної діяльності із урахуванням їх впливу на досягнення довкіллєвих цілей. Таксономія ЄС була розроблена як один із ключових інструментів реалізації Європейського зеленого курсу та спрямована на перенаправлення фінансових потоків у діяльність, що відповідає цілям досягнення кліматичної нейтральності, довкіллєвої стійкості, ефективного використання ресурсів і переходу до циркулярної економіки. Відповідно до Таксономії ЄС, економічна діяльність визнається довкіллєво сталою лише за умови одночасного виконання чотирьох базових вимог:
- здійснення суттєвого внеску щонайменше в одну з кліматичних та довкіллєвих цілей; ● недопущення значної шкоди іншим цілям;
- дотримання мінімальних соціальних гарантій;
- відповідність технічним критеріям оцінювання.
Окремим аргументом на користь актуальності використання Таксономії ЄС у фінансовому секторі є наявність запроваджених підходів звітності для релевантних активностей як серед банківського сектору, так і серед інвестиційних компаній. Підприємства фінансового сектору звітують про частку активів в інвестиційному портфелі, які відповідають вимогам Таксономії ЄС, через показник Green Asset Ratio, а також надають додаткову інформацію щодо відповідності Таксономії ЄС. Це створює підґрунтя для детальної системи звітності з об’єктивними параметрами ідентифікації зеленого та сталого фінансування.
Аналізуючи підходи до оцінки зеленого фінансування, можна відзначити поступовий перехід від початкової якісної оцінки на основі Ріо маркерів до більш чітких критеріїв і кількісної оцінки зелених фінансових потоків із використанням вагових коефіцієнтів та таксономій сталих видів діяльностей. Таксономія ЄС та інші таксономії сталих видів діяльностей забезпечують найбільш чіткий спосіб віднесення фінансових потоків до зеленого або сталого фінансування, спираючись на конкретні технічні критерії та кількісні характеристики, які базуються на кращих практиках та вимогах законодавства.
Ефективне відстежування потоків зеленого фінансування вимагатиме поєднання різних підходів до різних сегментів фінансових потоків із урахуванням існуючої архітектури збору і оцінки інформації на міжнародному рівні, а також пріоритетів національної політики у розвитку сталого фінансування.
Відстеження зеленого компоненту серед міжнародного фінансування із державних джерел може базуватися на існуючих механізмах, для яких уже наявні чіткі методологічні підходи. Таке зелене фінансування включатиме частину офіційної допомоги розвитку, оцінену на основі Ріо маркерів, а також кліматичне та інше зелене фінансування багатосторонніх банків розвитку. Для цього сегменту уже доступні дані про обсяги кліматичного фінансування для допомоги розвитку Україні – вони суттєво зросли після 2010 року, а за десятирічний період 2014-2023 років в середньому складали близько 1 млрд доларів. Водночас, через різні методологічні підходи ці цифри включають фінансування на кліматичні цілі через багатосторонні банки розвитку, але для двосторонньої офіційної допомоги розвитку – загальну вартість проєктів із кліматичними Ріо маркерами, а не лише фінансування виключно на кліматичні цілі.
Для відстеження зеленого компоненту серед інших джерел фінансування важливим є запровадження національної таксономії, яка буде відповідати Таксономії ЄС, і поступове запровадження вимог щодо розкриття інформації для окремих типів організацій, а також створення можливостей для використання таксономії на добровільних засадах для будь-яких інших організацій. Міжнародний досвід демонструє, що саме таксономія є центральним елементом системи моніторингу зелених та сталих фінансів, оскільки забезпечує єдину логіку класифікації для банків, інвесторів і державних органів.
Національна таксономія сталого фінансування поруч із відповідними процедурами оцінки, моніторингу та звітності сприятиме залученню сталого, зеленого та кліматичного фінансування для відбудови та економічного відновлення.
DiXi Group — член консорціуму PAABS. PAABS фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та імплементується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. PAABS розшифровується як «Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в Чорноморському регіоні».