Консорціум #RRR4U 30 квітня представив новий випуск моніторингу виконання умов програми співпраці з МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility. Попри фомально успішне виконання зобов’язань перед ключовими міжнародними донорами, Україна демонструє тенденцію до несвоєчасного виконання низки структурних маяків та індикаторів. Це в свою чергу може призвести до потенційних затримок у фінансуванні.
Україна отримала черговий транш позики розміром близько 400 млн дол. від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Це гроші, які надходять в державний бюджет для фінансування всіх важливих цивільних видатків. Незважаючи на проходження сьомого перегляду програми МВФ, консорціум RRR4U не може назвати результати України позитивними, адже не виконано один маяк (підготовка стратегії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку), ще один маяк виконали із затримкою (створення нового адміністративного суду), зазначив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк. При цьому, маяк про скасування правок Лозового перенесено на пізніше, але формально також не виконано.
Щоб ситуація з невиконанням чи затримкою структурних маяків не повторилась, Україна домовилась із МВФ про перенесення термінів виконання ще для чотирьох структурних маяків на наступні місяці.
“Зараз ми увійшли у відносно спокійний період виконання програми МВФ. Під час наступного, восьмого перегляду, який відбудеться в червні, оцінюватимуть лише два структурні маяки – і ми виконали обидва. Ця кількість зменшилась суттєво порівняно з попереднім планом, оскільки декілька маяків перенесли на майбутнє, щоб ми встигли їх виконати”, – наголосив Максим Самойлюк.
Водночас Україна не дотримується вчасного виконання індикаторів і за Планом України. Якщо з четвертим кварталом 2024 року ми впоралися на відмінно і отримали 3,5 млрд євро, то ситуація з першим кварталом 2025 року виглядає вже не так оптимістично. Із 16 індикаторів 4 є невиконаними станом на кінець квітня (реформа оплати праці на державній службі, збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), набрання чинності законом щодо реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та реформування територіальної організації виконавчої влади), наголосив аналітик Інституту аналітики та адвокації (ІАА) Вячеслав Курило.
“Це фактично відбулось на тлі затвердження Єврокомісією методології часткових платежів у межах Плану України. Ця методологія дозволяє робити платежі не за всі індикатори у кварталі, а за фактично виконані. Відповідно, це створює ризик недоотримати частину коштів, що в сьогоднішніх умовах є достатньо критичним. Однак це залежить від тлумачення та висновків Єврокомісії, оскільки окремі індикатори можуть визнати як виконані за чисто формальним принципом”, – закцентував аналітик ІАА.
Разом з цим, Україна поки виконала 2 з 11 індикаторів другого кварталу поточного року. Тож усі відповідальні сторони мають пришвидшитися, аби не потрапити в ту ж ситуацію, яка сталася за підсумками реалізації Плану України в першому кварталі, додають експерти.
Спецтемою квітневої презентації моніторингу став інвестиційний компонент Ukraine Facility – Ukraine Investment Framework (UIF) – із сукупним бюджетом у 9,3 млрд євро, який передбачає різні підходи та типи фінансування, зокрема кредити, позики, гарантії, страхування. Його мета — залучити державні та приватні інвестиції для відновлення та реконструкції України.
“Другий компонент Ukraine Facility насправді дуже цікавий, оскільки вбудовується в екосистему, яку уряд України, наші партнери та донори розвивають, щоб забезпечити бізнес доступним капіталом”, – зазначив модератор заходу, директор із досліджень DiXi Group Роман Ніцович.
Пріоритети для фінансування за UIF визначаються Україною. Серед секторальних пріоритетів – енергетика, транспорт, агросектор, цифровізація, критичні матеріали, підприємництво, розповіла провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Експертка додала, що 15% гарантій в межах цього компоненту мають йти на малі та середні підприємства, зокрема стартапи. Тобто, від підтримки виграють не тільки державні й приватні великі компанії, а й малі та середні. Також 20% коштів мають йти на зелені інвестиції, що сприяють захисту довкілля, збереженню біорізноманіття та помʼякшенню наслідків кліматичних змін.
В Україні вже є приклади успішного залучення коштів в рамках Ukraine Investment Framework. Попри це, маємо й чимало викликів – не вистачає проєктів, придатних до фінансування. Наприклад, через неможливість компанії пройти перевірки на прозорість та фінансовий стан (due diligence).
“Проєкт може бути гарно виписаний, фінансові показники – пораховані, але фінансовий баланс компанії страждає. Так відбувається, бо компанії намагаються десь мінімізувати податки, десь не показати повністю всі свої операції. В результаті подекуди МФО не можуть підтримати навіть хороший проєкт , тому що компанія не проходить всі перевірки. Це знижує кількість проєктів, які можуть отримати доступ до грантів або інвестицій, і це якраз є проблемою”, – наголосила Олександра Бетлій.
Наразі є потреба у програмах підготовки проєктів до фінансування та технічній допомозі для покращення фінансової звітності і структури управління в компаніях-заявників.
Реалізацію UIF разом із Європейською Комісією здійснює Міністерство економіки як національний координатор. Відомтсво також надає рекомендації щодо розгляду і погодження проєктних заявок на різних рівнях, розподілу грантів і технічної допомоги, координуючи роботу профільних міністерств з огляду на урядові пріоритети та їхнє узгодження з іншими профільними інституціями. Про це розповіла директорка Департаменту залучення інвестицій та взаємодії з міжнародними організаціями цього відомства Марина Хлистун.
“Розбудовуємо належне інвестиційне середовище, – наголосила урядовиця. – У досить стислі строки вдалось усунути близько 200 регуляторних обмежень, готуємо законодавство до адаптації, розробляємо формат Єдиного вікна для інвестора, спільно з Міністерством фінансів та Міністерством розвитку громад та територій впроваджуємо реформу публічних інвестицій, аби якомога дієвіше використовувати кошти згідно з нашими відбудовними планами”, – підкреслила Марина Хлистун.
Україна демонструє прогрес у реформах, зокрема, у покращенні бізнес-клімату, що є важливим кроком для залучення фінансування через UIF, вважають у Представництві Європейського Союзу в Україні.
“Ми заохочуємо європейські компанії інвестувати в Україну. Ви доклали надзвичайних зусиль для реформування державних інвестицій. Це важіль, який додає передбачуваності в таких складних умовах, які переживає країна”, – запевнив П’єр-Ів Белло, програмний менеджер Представництва Європейського Союзу в Україні.
Про участь банків-партнерів у залученні фінансування розповів директор Департаменту фінансових інститутів “Ощадбанку” Олександр Буглак.
“Ми є одним із найактивніших учасників міжнародних програм, у тому числі в рамках Ukraine Investment Framework. Банк вже реалізує низку проєктів спільно з ЄБРР та ЄІБ – від кредитування малого і середнього бізнесу до великих корпоративних клієнтів і приватних позичальників. Такі програми дають змогу знижувати кредитні ризики, підвищувати доступність фінансування для клієнтів і розширювати нашу роль у відновленні економіки України”, – сказав Олександр Буглак.
Підсумовуючи дискусію, модератор Роман Ніцович зауважив, що зобов’язання України перед МВФ та ЄС, а також всіма іншими партнерами, повинні виконуватись, – передусім для побудови сприятливого бізнес-клімату, верховенства права, належно функціонуючих інституцій, аби інвестори хотіли приходити в Україну та вкладати кошти.
Більше деталей в Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (квітень 2025).
Відеозапис заходу за посиланням.
Попередні моніторинги можна переглянути на сайті RRR4U
Підготовка моніторингу та захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
