Роман Ніцович проаналізував хід реформ на ринках газу та електроенергії

У дискусії «Економічна інтеграція з ЄС: що вже має й що може отримати Україна» взяв участь директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

Під час заходу презентували результати дослідження щодо динаміки виконання Угоди між Україною і ЄС. Зокрема учасники обговорили прогрес реформ на ринках газу та електроенергії.

На думку директора з досліджень DiXi Group Романа Ніцовича, в газовому секторі Україна виконала велику частину своїх зобов’язань в рамках Угоди про Асоціацію та членства в Енергетичному Співтоваристві. Цьому сприяла значна увага до питання відокремлення Оператора ГТС та продовження транзитного контракту, а також сприятлива цінова кон’юнктура в 2020 році.

«Плоди цих змін – незалежний оператор з новими послугами, які приваблюють все більше користувачів, європейські правила розподілу потужностей, а також відкриття роздрібного ринку для населення і теплопостачальників, – відмітив Роман Ніцович. –  Проблемними залишаються питання боргів за небаланси перед оператором ГТС, фінансова криза в секторі теплопостачання та, відповідно, розрахунків за газ, а також низька ліквідність ринку в цілому. Загрозами також стали спроби повернення до цінового регулювання та ситуація з корпоративним управлінням «Нафтогазу».

Що ж до ринку електренергії, то на думку експерта,  прогрес останнього року – це виконання заходів з інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E, а також попередня сертифікація «Укренерго», запровадження RAB-тарифів на розподіл та перші кроки з приведення роздрібних цін для населення до ринкового рівня.

«Поруч з цим, недосконала модель ПСО (покладення спеціальних обов’язків), зокрема у частині підтримки ВДЕ, та маніпуляції на ринку електроенергії є найбільшими викликами, – зазначив Р.Ніцович. – Саме вони породжують високу волатильність цін та негативно впливають на конкуренцію».

У найближчій перспективі варто надалі підтримувати незалежність та інституційну спроможність НКРЕКП, яка неодноразово сигналізувала про спроби політичного та комерційного впливу, та пришвидшити імплементацію REMIT (Регламенту (ЄС) №1227/2011 щодо доброчесності та прозорості оптового енергетичного ринку). Також продовжити реформу корпоративного управління державними компаніями відповідно до стандартів ОЕСР.

«Важливо вирішити проблему боргів на обох ринках – як історичних, так і нових, що накопичуються із шаленою швидкістю, – сказав Р. Ніцович. – На жаль, поки розглядаються традиційні інструменти – ОВДП, недоотриманий дохід державних компаній, повернення до «ручного» регулювання самих розрахунків».

Також Р. Ніцович наголосив на важливості боротьби з політичним популізмом щодо тарифів та субсидій.

«Збалансована політика щодо тарифів включає їх зростання для покриття всіх витрат, а ціни на енергію не можуть і не мають бути інструментом соціальної політики, – сказав він. –  Для вибору постачальника та позбавлення від монополій споживачі мають отримувати коректні, не викривлені цінові сигнали. Ефективний захист вразливих споживачів – це про більш структуровану та цільову соціальну допомогу, а також про більшу прозорість та контроль збутових компаній, пов’язаних з природними монополіями».

Окремо під час дискусії обговорили точки дотики між Європейським зеленим курсом та Угодою про асоціацію.

Інвестиції у декарбонізацію в енергетиці – життєво необхідні. Відтак, на думку експерта, прагнення України стати частиною цього стратегічного руху треба підкріпити розробкою цільових інструментів і нових форм кліматичного фінансування. Особливо це стосується трансформації вугільних регіонів та розвитку низьковуглецевих систем генерації електроенергії.

“Я не надто поділяю позицію уряду щодо незастосування до України механізму прикордонного вуглецевого коригування , – сказав Р.Ніцович, відповідаючи на питання під час дискусії. – Ми бачили як ЄС впроваджував заборону на виготовлення та імпорт ламп розжарювання понад десять років тому. Висновок тут простий – або ми впроваджуємо схожий режим щодо вуглецевоємних галузей або ми отримуємо певний заслон для експорту електроенергії та іншої енергопродукції на європейські ринки. До цього треба ставитися серйозно. Варто говорити не про незастосування, а про певний перехідний період, коли наша промисловість буде підтягувати показники і по використанню енергії, і по викидам, до хоча б найгірших показників у ЄС”.

Дискусія була організована Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій спільно з DiXi Group та ін. Захід проходив в межах проєкту «Інтеграція України в спільний ринок ЄС: здобутки в рамках Угоди про асоціацію та потреба в модернізації» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».