Загрози енергобезпеці України та Молдови обговорили під час круглого столу DiXi Group
У кінці 2019 року закінчується термін основних контрактів між Газпромом та українською і молдовською сторонами. В умовах відсутності ясності щодо умов нових домовленостей і навіть бажання Росії проводити реальні переговори, шанси на новий епізод “газових війн” зростають кожного дня. «Якщо переговори будуть йти в умовах кризи, можуть використовуватися різні інструменти й методи, щоб примусити Україну підписати саме такий контракт, який вигідний російській стороні – як це було у 2009 році», – зазначила Олена Павленко, президент DiXi Group.
Аналітики DiXi Group акцентували, що Росія давно використовує газ як інструмент політичного впливу, і країнам Європи варто було б серйозніше сприймати ризики, про які йдеться у дослідженні, що було презентоване під час круглого столу. «Дослідження пропонує певні висновки, як це стало можливим, і, головне, як можна попередити подальший успіх політично-енергетичної політики Москви, – розповів експерт DiXi Group Денис Назаренко. – Порівняльний аналіз регіонального дослідження показує, що у випадку Румунії та Угорщини, що є членами ЄС та набагато більше інтегровані у спільний енергетичний ринок, залежність від російських енергоносіїв є значно меншою, а слідування принципам Енергетичного Союзу ЄС показує істотну позитивну динаміку енергетичної безпеки у порівнянні із дослідженням дворічної давнини. Водночас у випадку Молдови, України та Грузії високий рівень залежності та слабкіші інституції транслюються у більший вплив російського капіталу, олігархів та корупції. Відповідні рекомендації включають пришвидшення антикорупційних та ліберальних реформ у кожній з цих країн із одночасним нарощенням темпів інтеграції до спільного ринку ЄС».
Ситуація Молдови серйозніша: сильніший вплив Кремля та гірше технічне поєднання із газовим ринком ЄС залишає питання постачання російського газу питанням національної безпеки.
Участь у круглому столі за допомогою скайп-зв’язку взяли також експерти з Румунії та Молдови. Молдова могла б отримувати газ із Румунії, але поки що це технічно неможливо. Будівництво інтерконектора між країнами не завершене і може затягнутися. «Не впевнена, чи змогли б ми постачати газ до Молдови навіть після завершення будівництва сполученої мережі – чи буде у нас газ для продажу … Не виключено, що найближчим часом самій Румунії доведеться розраховувати або на Україну, або Європу», – зазначила Ана Отілія Нуту, експерт аналітичного центру Expert Forum (Румунія).
На газове питання у Молдові суттєво впливає внутрішньополітична ситуація та наближення виборів. За словами Дениса Ченуша, експерта молдовського аналітичного центру Expert-Grup, перемовини з Росією ведуть паралельно і президент Ігор Додон, і Мінекономіки. «Складається враження, що і «Газпром», і Росія хочуть говорити на цю тему саме з президентом, а не з профільним міністерством, хоча енергетична політика, за Конституцією – не його сфера відповідальності. І уряд, і громадянське суспільство розуміє ризики ситуації, у якій ми опинимося, якщо Україна, Росія та ЄС не досягнуть згоди між собою. Але про цей ризик ми знаємо вже давно», – зазначає експерт Денис Ченуш.
П’ять років проєвропейської влади та просування, хоч і недостатньо швидкого, реформ в економіці та зокрема на газовому ринку, дозволили Україні та НАК «Нафтогаз України» впевнено користуватися фінансовою допомогою Європейського Союзу та міжнародних фінансових інституцій. Завдяки цьому «Нафтогаз», навіть в умовах істотних проблем із оплатою за поставлений газ всередині країни, має можливість за кредитні кошти влітку забезпечувати закачування газу в рамках підготовки до опалювального сезону. Крім цього, технічно ця діяльність уможливлюється недосконалим і загалом скромним, але функціональним з’єднанням із газовою мережею та газовим ринком Європейського Союзу. Ще одним, потенційно найважливішим, фактором кращої ситуації України можна визначити однозначну політичну позицію щодо несприйняття непрозорих двосторонніх домовленостей з «Газпромом», винагородою за які можуть бути ті чи інші знижки у вартості газу. Натомість, Україна послідовно відстоює свій вибір виступати гравцем на міжнародному газовому ринку на загальних підставах та у конкурентному середовищі.
Відповідною рекомендацією для молдавської сторони може стати пришвидшення технічного з’єднання центрального регіону країни із Румунією газопроводом Унгені – Кишинеу, у тому числі, через інтенсифікацію діалогу із румунською стороною, яка має більший контроль над процесом будівництва; терміновий пошук необхідного фінансування для закупівлі запасу газу і обговорення з «Укртрансгазом» умов зберігання його в українських ПСГ; узгодження єдиної політичної позиції усіх представників влади стосовно умов співпраці із Росією та «Газпромом».
Повний текст дослідження War by other means. Kremlin’s Energy Policy as a Channel of Influence. A comparative assessment. Case studies from Ukraine, Moldova, Georgia, Romania and Hungary