ЄЗК: фінансування сталої економіки (інфографіка)
6 липня Єврокомісія прийняла амбітний пакет заходів, що сприятимуть фінансуванню переходу до сталої економіки
Пропоновані заходи дозволять інвесторам переорієнтувати інвестиції на більш сталі технології та бізнес процеси, задля досягнення кліматичних та екологічних цілей.
Пакет заходів включає три компоненти:
- Стратегію фінансування переходу до сталої економіки;
- Пропозицію щодо стандарту європейських «зелених» облігацій;
- Делегований регламент, що доповнює статтю 8 Положення про таксономію ЄС (система класифікації екологічно сталих видів економічної діяльності).
Нова стратегія сталого фінансування спрямована на підтримку фінансування переходу до сталої економіки та пропонує:
- Розширити існуючий набір інструментів сталого фінансування, щоб полегшити доступ до фінансування перехідного періоду.
- Поліпшити інклюзивність малих та середніх підприємств (МСП) та споживачів, надаючи їм інструменти та стимули для доступу до перехідного фінансування.
- Підвищити стійкість економічної та фінансової системи до ризиків сталого переходу.
- Збільшити внесок фінансового сектору у сталу економіку.
- Забезпечити цілісність фінансової системи ЄС та моніторинг її впорядкованого переходу до сталої економіки.
- Розробити міжнародні ініціативи та стандарти щодо сталого фінансування та підтримати країни-партнери.
Стратегія ґрунтується на Плані дій Єврокомісії щодо фінансування сталого зростання 2018 року, Звіті Платформи сталого фінансування щодо фінансування перехідного періоду та консультацій, проведених у квітні-липні 2020 року.
Єврокомісія звітуватиме про реалізацію Стратегії до кінця 2023 року та буде активно підтримувати держави-члени ЄС в їх зусиллях щодо фінансування сталої економіки.
Єврокомісія також запропонувала Регламент про добровільний Європейський стандарт «зелених» облігацій. Цей Регламент створить стандарт, доступний для всіх емітентів (приватних та державних) для сприяння фінансуванню сталих інвестицій.
Запровадження цього стандарту було заплановано ще у Плані дій Єврокомісії щодо фінансування сталого зростання 2018 року. Даний стандарт є частиною Європейського зеленого курсу та ґрунтується на рекомендаціях Групи технічних експертів з питань сталого фінансування.
«Зелені» облігації вже використовуються для залучення фінансування в таких секторах, як виробництво та розподіл енергії, енергоефективне житло та низьковуглецева транспортна інфраструктура. Новий стандарт надасть інвесторам більшого захисту від грінвошингу.
Таким чином, переваги отримають як інвестори, так і емітенти:
- Емітенти «зелених» облігацій матимуть у своєму розпорядженні надійний інструмент, який підтвердить, що вони фінансують «зелені» проекти, узгоджені з таксономією ЄС.
- Інвестори, які купують ці облігації, зможуть бачити та відслідковувати сталість інвестицій, тим самим зменшуючи ризик грінвошингу.
Новий стандарт «зелених» облігацій буде доступним для будь-яких емітентів «зелених» облігацій, включаючи емітентів, що знаходяться за межами ЄС. Втім, є чотири ключові вимоги:
- Кошти, залучені за допомогою облігацій, повинні бути повністю розподілені на проєкти, що відповідають таксономії ЄС;
- Забезпечення повної прозорості розподілу доходів від облігацій за допомогою детальних вимог до звітності;
- Усі «зелені» облігації ЄС мають бути перевірені зовнішнім оцінювачем на предмет відповідності Регламенту і таксономії ЄС;
- Зовнішні оцінювачі, що надають послуги емітентам «зелених» облігацій ЄС, мають бути зареєстровані та підконтрольні Європейському органу з цінних паперів та ринків (ESMA). Це забезпечить якість та надійність їхніх послуг та перевірок, щоб захистити інвесторів та забезпечити стабільне функціонування ринку.
Додатково, Єврокомісія також прийняла делегований Регламент, що доповнює статтю 8 Положення про таксономію. Цей Регламент визначає зміст, методологію та подання інформації, яку мають розкривати фінансові та нефінансові компанії, щодо частки екологічно сталої економічної діяльності у їхньому бізнесі, інвестиціях чи кредитній діяльності.
Ситуація в Україні
З 1 липня 2021 року набув чинності Закон України №738-IX від 19.06.2020, який запроваджує «зелені» облігації як окремий підвид цінних паперів та встановлює правила для учасників ринку. Закон визначає поняття “зелених” облігацій та проектів екологічного спрямування, окреслює емітентів зелених облігацій, встановлює принципи розкриття інформації емітентами, процедури звітності та використання надходжень від “зелених” облігацій.
Так, емісію “зелених” облігацій може здійснювати особа, що реалізує або фінансує проєкт екологічного спрямування. Стаття 18 Закону встановлює, що кошти, залучені від емісії “зелених” облігацій можуть спрямовуватися на фінансування проєктів у таких напрямках:
- альтернативна енергетика;
- енергоефективність;
- мінімізації утворення, утилізація та переробка відходів;
- впровадження екологічно чистого транспорту;
- органічне землеробство,
- збереження флори і фауни, водних і земельних ресурсів,
- адаптація до змін клімату,
- інші проекти, спрямовані на захист навколишнього природного середовища, впровадження екологічних стандартів, скорочення викидів у навколишнє природне середовище.
Починаючи з липня, підприємства, корпорації, банки, інші фінансові установи та міжнародні фінансові організації мають право емітувати «зелені» облігації. Публічні емітенти отримають на це право після схвалення урядом Порядку відбору та супроводження проектів екологічного спрямування, які фінансуються за кошти державного і місцевих бюджетів, що наразі розробляється. Також має бути схвалена запровадження та розвитку ринку “зелених” облігацій в Україні”, проєкт якої вже розроблено Держенергоефективності.
За оцінками, потенціал ринку «зелених» облігацій України складає 36 млрд дол. до 2030 року. Наразі Держенергоефективності розглядає можливості реалізації декількох пілотних проектів з випуску «зелених» облігацій за підтримки міжнародних банків розвитку.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.