«Від якісної підготовки до зими кожного з нас залежить, як ми цю зиму пройдемо», – Олена Павленко
На дискусії Опалювальний сезон 2023-2024: спростування міфів президентка DiXi Group Олена Павленко разом з колегами-експертами по сектору виокремлювала факти від спекуляцій щодо майбутньої зими.
Зокрема йшлося про нещодавню фейкову інформацію, яку розповсюдив в українському інформпросторі ворог, про нібито масштабні відключення світла.
“Інформація про оприлюднення графіків відключень наразі – це фейк. Але навіть якщо будуть оприлюднені якісь графіки, це не повинно викликати паніку. Жоден з присутніх на дискусії експертів не гарантував, що в нас зима буде безпечна, без відключень і без проблем.Ми всі говорили і говоримо, що потрібно готуватися до складної зими.
Графіки відключень – те, що може трапитися. І чим краще кожен зі споживачів підготується до можливих критичних ситуацій, тим легше ми цю зиму пройдемо. Навіть якщо вони з’являться, вони мають мобілізувати нас готуватися краще”, – зазначила Олена Павленко.
Також в рамках дискусії очільниця DiXi Group прокоментувала інформацію про те, що Україна вперше пройде майбутній опалювальний сезон лише за рахунок газу власного видобутку.
“Ми чули про те, що цю зиму ми пройдемо лише з власним газом. 16 млрд кубометрів у сховищах – теоретично мали раніше і 17, з якими проходили зими. Але ми маємо пам*ятати, скільки з цих 16 належать європейським приватним компаніям, які можуть в будь-який час попросити забрати свій газ на захід і про те, скільки з цих 16 є буферним газом, що має залишатися в сховищах. І тоді вже рахувати, нам вистачить чи ні”, – вважає спікерка.
За її словами, далі постає ще два питання. Перше – наскільки теплою буде зима, і чи буде потреба в додаткових обсягах газу.
Друге – як Україна, зокрема наш оператор сховищ Укртрансгаз буде дотримуватися всіх правил і процедур у взаємодії з приватними компаніями, які зберігають свій газ в Україні:
“Ми дуже активно просуваємо тезу про те, що українські газові сховища мають бути інтегровані в європейську енергетичну інфраструктуру. Що європейські компанії і наступного року і надалі, поки ЄС використовує газ, повинні давати можливість закачувати і зберігати газ на території Україні (це в тому числі і кошти, які ми можемо заробити). Тож дуже важливо, аби Укртрансгаз дотримувався правил, процедур і домовленостей і за потреби віддав цей газ Євросоюзу і компаніям”.
![](https://dixigroup.org/wp-content/webpc-passthru.php?src=https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2023/10/olena-pavlenko-dyskusiya-czev-3-1024x752.png&nocache=1)
![](https://dixigroup.org/wp-content/webpc-passthru.php?src=https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2023/10/olena-pavlenko-dyskusiya-czev-3-1024x752.png&nocache=1)
Третя теза Олени Павленко стосувалася доступу до офіційних даних і цифр. DiXi Group підготував огляд всіх датасетів, які були доступні в енергетиці до вторгнення, а зараз закриті.
“Ми оцінили кожен датасет на предмет безпеки чи небезпеки для енергетичної, національної безпеки України. Наше припущення – 90% цих датасетів не є загрозою для нашої безпеки. Тож, будь ласка, відкрийте дані. Це важливо не тільки для того, щоб зрозуміти, що відбувається в секторі, але і для вибудови відносин з інвесторами, західним бізнесом. Аби дійсно відбудуватися за принципом Build Back Better, про який ми часто говоримо в Україні”.
На думку президентки аналітичного центру, дані з геолокацією можна агрегувати або ж публікувати з затримкою у 4-6 місяців. “Зараз ми втрачаємо багато даних, які потім відгукнуться тим, що ми не зможемо моделювати нашу систему на майбутнє, працювати з міжнародними організаціями, які покладаються на ці дані. Європейський Союз буде просити від нас цю інформацію. Ми повинні відновити нормальний збір даних і їх публікацію”, – резюмувала Олена Павленко.
Про перспективи energy storage та нових “зелених” технологій в Україні президентка DiXi Group зауважила, що такі технології вимагають уваги та підтримки з боку держави принаймні на перших етапах. Це дозволить інвесторам заходити на український ринок, щоб почати їх тестувати. Водночас, це питання повертає також до проблеми відкриття даних та стабільного регулювання, адже “поки ні того, ні іншого немає. Компанії не розуміють, яким чином їм банально рахувати свій бізнес у наступні 5-10 років”.
Вона наголосила, що Уряд має сформувати політику для заходу цих технологій вже зараз, аби інвестори прийшли за декілька років. А також публічно показати ті стратегічні пріоритети в енергетичному розвитку, які дійсно отримають підтримку з боку держави.
Наостанок Олена Павленко прокоментувала важливість горизонтальної співпраці між містами та громадами України в контексті енергетичної безпеки.
“Коли починаються атаки, без електроенергії залишаються дуже конкретні міста і населені пункти. Днями відбулося засідання Комітету регіонів, що дуже важливо. Адже коли вибудовується горизонтальна співпраця “місто-місто”, “громада-громада” і європейські міста допомагають постачанням чи то генераторів, чи то додаткового обладнання для свого партнера в Україні, це будує нашу стійкість.
Такі ініціативи потрібно максимально розвивати і підтримувати на національному рівні. Не централізуйте допомогу, бо децентралізація в тривалій перспективі підсилить енергетичну безпеку нашої країни”.
За її словами, європейські міста приділяли недостатньо уваги своїй власній енергостійкості, коли розбудовували енергетичну інфраструктуру ЄС. Тож, з урахуванням досвіду України і нинішніх реалій, вони ще повернуться до цих питань у майбутньому. А якраз тоді вже наявний досвід і допомога України виявиться для Європи дуже корисним.