Україна продовжує адаптуватися до змін у тактиці російських атак на енергетичну інфраструктуру, водночас накопичуючи унікальний досвід, який може бути корисним для європейських країн у зміцненні власної енергетичної безпеки. Про це заявила президентка DiXi Group Олена Павленко під час конференції POLITICO Energy & Climate Forum, присвяченої стійкості енергетичних систем в умовах сучасних загроз.
За її словами, характер російських атак суттєво змінився порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Якщо у 2022 році удари були спрямовані на окремі об’єкти генерації, то сьогодні атаки охоплюють цілі енергетичні системи та здійснюються із застосуванням великої кількості ракет та безпілотників одночасно.
«Ми створили три, а подекуди й чотири рівні захисту енергетичної системи. Вибудовуємо стійкість на трьох рівнях: національному, місцевому та рівні домогосподарств, адже після багатьох зим без стабільного електропостачання українці намагаються дбати про зміцнення своєї енергобезпеки. Тож ми робимо все можливе, щоб підготуватися до зими. Але росія постійно змінює свої тактики і може застосувати нові вже восени, і ми маємо бути готовими до цих викликів», – зазначила Олена Павленко.
Окрему увагу експертка приділила ролі відновлюваної енергетики у зміцненні енергетичної безпеки. На її думку, розвиток розподіленої генерації допомагає зменшити ризики, пов’язані з нерівномірним розподілом енергетичних ресурсів між регіонами.
«Однією з тактик рф є спроба відокремити енергетично профіцитні регіони від енергетично дефіцитних. Розвиток відновлюваної енергетики по всій території країни допомагає зменшити цю загрозу та підвищує стійкість системи до атак», – підкреслила вона.
Водночас Олена Павленко застерегла, що в умовах переходу до низьковуглецевої енергетики особливого значення набуває захист балансуючих потужностей, які підтримуватимуть генерацію з відновлюваних джерел енергії. Якщо сьогодні в Україні таку роль виконують теплова та гідроенергетика, то для декарбонізованої системи, в першу чергу, мова йде про захист гідроелектростанцій та систем накопичення енергії.
Викликом залишається і пошук балансу між цифровізацією енергетичного сектору та його захищеністю від кіберзагроз. За її словами, чим більш децентралізованою та цифровізованою стає енергосистема, тим більше виникає питань щодо відкритості даних.
«Бізнесу, інвесторам і громадам потрібен доступ до інформації, але водночас важливо не створювати додаткових можливостей для агресора отримувати дані про потенційні цілі», – зазначила Павленко.
Вона також звернула увагу на важливість створення стратегічних запасів обладнання для енергетичної інфраструктури. На думку президентки DiXi Group, Європейському Союзу варто розглянути можливість формування резервів трансформаторів та інших критично важливих компонентів електромереж, які можуть знадобитися для оперативного відновлення енергосистем після пошкоджень.
Експертка підкреслила, що навіть за наявності фінансових ресурсів необхідне обладнання неможливо отримати миттєво. Його потрібно виробити, доставити та встановити. Тому питання створення запасів і розвитку виробничих потужностей у Європі має стати одним із пріоритетів енергетичної безпеки.
Водночас Україна продовжує нарощувати підготовку до зимового періоду, зокрема шляхом накопичення запасів газу та встановлення когенераційних установок.
За словами експертки, досвід України демонструє, що енергетична безпека сьогодні залежить не лише від обсягів генерації, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру, забезпечувати надійні ланцюги постачання обладнання та поєднувати цифровізацію із належним рівнем захисту критичних даних.
Участь у заходах стала можливою також завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Посилення стійкості енергетики України».
