В Україні може бути створена окрема інституція, відповідальна за енергобезпеку
18 грудня відбувся круглий стіл «Презентація проекту закону про державну політику з енергетичної безпеки» за участі депутатів профільних комітетів Верховної Ради України, Посольства Великої Британії в Україні, Посольства США, НАК «Нафтогаз України», профільних неурядових організацій та провідних ЗМІ.
Завданням круглого столу було обговорення викликів національній та енергетичній безпеці, які мають регулюватися законодавством України, а також інструментів, котрі необхідні для посилення енергетичної безпеки країни.
За словами Олександра Домбровського, в. о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, наразі питання енергетичної безпеки прописано в багатьох законах, але дуже фрагментарно: «Безсумнівно, нам потрібно це все систематизувати. І в питанні енергетичної безпеки нам потрібна підтримка, взаєморозуміння і жорстка позиція Європейського Союзу».
Ганна Гопко, Голова Комітету у закордонних справах, теж наголосила на необхідності сильної підтримки з боку ЄС. Вона також привітала всіх із призупиненням реалізації проекту «Північний потік-2», зазначивши при цьому, що призупинення Nord Stream 2 також э результатом дії американських санкцій, а українська сторона продовжує робити все, щоб цей проект не відбувся.
Андрій Коболєв, Голова правління НАК «Нафтогаз України», додав: «Газопровід “Турецький потік” – це даність. Він буде побудований наступного року. Будівництво «Північного потоку-2» – це під питанням. У випадку, якщо воно буде реалізоване, левова частина нашої ГТС стане непотрібна − це треба розуміти. Це стосується енергобезпеки нашої країни. Саме тому ми в “Нафтогазі” вважаємо, що збереження транзиту територією України є однією з головних вимог якісного проведення анбандлінгу. Єдиним критерієм якісного анбандлінгу може бути наступне – чи залучили ми європейського партнера до управління україснькою ГТС чи ні», підсумував пан Коболєв.
У свою чергу Наталія Кацер-Бучковська, Голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій, наголосила на тому, що станом на зараз в Україні відсутня єдина політика в галузі енергетичної безпеки та єдине бачення органів влади щодо цього питання: «Наразі досягнення в сфері енергетичної безпеки – це досягнення окремих людей, а не інституцій. І тому наразі наше завдання – створити інституцію, яка буде відповідальна за це питання. Саме сьогодні ми стикаємося з гібридним загрозами, і нам вкрай потрібно мати інституцію та людей, відповідальних за питання енергобезпеки. Це важливо для того, щоб реформи ставали незворотними».
«Ми повинні бути проактивними. Тому цим законом та цією інституцією я хочу започаткувати цей процес», додала народний депутат.
Ольга Бєлькова, заступник Голови Комітету з питань ПЕК, додала: «Сутність енергетичної безпеки полягає в гарантуванні безперервного постачання ресурсів за доступними цінами. Це про домашню роботу України, яка має забезпечити сама себе всіма ресурсами. У довгостроквій перспективі це означає, що ми маємо залучати інвестиції у всі галузі енергетики».
У свою чергу, Джон Пол Шютті, радник з економічних питань, т.в.о. заступника голови Місії США в Україні, заявив: «Енергобезпека важлива для всього світу. Для України вже давно, ще за часів незалежності, а особливо у зв’язку з агресією Росії з 2014 року. Ми надаємо допомогу Україні, особливо в енергосекторі, для того, зокрема, щоб створити здоровий енергетичний сектор і для того, щоб Україна мала правильну стратегію».
І Джон Пол Шютті, і Кейті Котрел, Перший секретар Посольства Великобританії, наголосили, що підготовка законопроекту про енергетичну безпеку в Україні є дуже гарним знаком для всього енергосектору.
Захід відбувся за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та за сприяння Посольства Великої Британії в Україні.Українська енергетика
