Україна на шляху до економічного та кліматичного дива: висновки з COP29
На Конференції ООН з питань клімату (COP29) Україна представила своє бачення зеленої трансформації, підкріплене масштабними планами і конкретними діями, під час дискусії “Як створити економічне та кліматичне диво в Україні”. У червні 2024 року уряд затвердив Національний план дій з енергетики та клімату (НПЕК) — перший в історії документ, що об’єднує енергетичну та кліматичну політику. План передбачає декарбонізацію, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та стимулювання інновацій у сфері енергетики.
Як пояснила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва, реалізація НПЕК є ключовим завданням на найближчі роки:
«У 2024 році ми працюватимемо над правовою базою для торгівлі викидами парникових газів. Уже наступного року плануємо запровадити відповідне законодавство. Крім того, наша стратегія низьковуглецевого переходу має бути завершена до 2025 року».
Проте досягнення цих амбітних цілей вимагає значних фінансових ресурсів. За словами заступниці Міністра, важливо об’єднати зусилля уряду, бізнесу та міжнародних партнерів для залучення нових джерел фінансування.
Фінансування масштабних змін є важливим викликом для України. Заступник Міністра економіки України Андрій Телюпа презентував інвестиційний портфель для реалізації НПЕК, який включає 260 приватних проектів на суму 50 млрд дол та 140 державних проектів вартістю 28 млрд дол.
«До березня 2025 року ми підготуємо перший інтегрований звіт про прогрес у впровадженні НПЕК. Також ми прагнемо створити онлайн-систему моніторингу прогресу, яка дозволить у реальному часі відстежувати виконання заходів за допомогою чітких KPI», — зазначив Телюпа.
США активно підтримують Україну у її зеленій трансформації. Заступник Державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Паєтт наголосив:
«Ми вже надали 825 млн дол допомоги для енергетичного сектору України. Однак Україна — це не лише потреба, а й величезна можливість. Її потенціал у відновлюваній енергетиці та ядерних технологіях робить її важливим партнером для Європи».
Ключову роль у координації зусиль відіграє Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки України. Андрій Кітура, його керівник та директор з розвитку DiXi Group, поділився деталями:
“Для мобілізації додаткових ресурсів ми працюємо над механізмом “вуглецевого бюджету”, який дозволить ідентифікувати потенціал декарбонізаціх в різних секторах економіки та перспективні напрямки для залучення інвестицій”.
Особливу увагу приділяють секторам із високим рівнем викидів, зокрема сільському господарству (що відповідає за понад 30% усіх викидів) та цементній промисловості.
«Для цементу та сільського господарства ми розробляємо дорожню карту модернізації та декарбонізації. У 2025 році ми почнемо працювати над аналогічними планами для інших галузей, зокрема виробництва сталі», — додав Андрій Кітура.
Окрему увагу було приділено ініціативі Net Zero World, що реалізується у співпраці з Міністерством енергетики США. Координатор ініціативи Назар Холод розповів про її практичні результати:
«Ми вже презентували звіт “Відновлення до декарбонізації в Україні” і розробляємо дорожні карти для таких галузей, як цемент, сталь і добрива. Спільно з українськими партнерами як Офіс зеленого переходу ми також працюємо над секторальними стратегіями для інтеграції до європейської кліматичної політики».
Таким чином, COP29 став важливим майданчиком для демонстрації того, як Україна може перетворити виклики війни на можливості для системного розвитку. Завдяки підтримці міжнародних партнерів, зокрема США, та конкретним діям у рамках НПЕК, Україна має шанс стати прикладом успішної зеленої трансформації навіть у складних умовах.
