Ukrainian Energy Security Dialogue 2024: головні виклики, рішення та перспективи енергетичної безпеки України
Щороку Ukrainian Energy Security Dialogue об’єднує українських, європейських та американських експертів, представників влади й бізнесу для обговорення ключових викликів та стратегій в енергетичній сфері. Цьогорічний захід знову став платформою для відвертих дискусій, мета яких – зміцнення енергетичної стійкості України в умовах війни та підготовка до майбутнього.
Третій рік росія намагається знищити енергетичну систему України. Понад 1600 ракет різних типів та близько 700 ударних БПЛА випустив агресор під час масованих атак проти нашої енергосистеми. Більше 50% генерації було втрачено. Та незважаючи на це, енергетики щоденно працюють, аби Україна залишалася зі світлом та теплом.
Під час відкриття Energy Security Dialogue президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко наголосила:
“Це наша третя воєнна зима і четвертий Energy Security Dialogue. Агресор досі намагається занурити нас у пітьму, знищивши більше ніж 50% енергетичної інфраструктури. Але ми маємо зберігати світло і робити його постійним для українців. Відбудова енергетичної системи — це завдання для всіх нас. Тож ми раді, що до обговорень приєднуються шановні журналісти, які виступають модераторами панелей, бо від них залежить, що думає суспільство. Ми також раді запрошувати до обговорення бізнес, тому що навіть найкращі закони не будуть працювати, якщо не буде їх практичної реалізації. Energy Security Dialogue стає більш різнобарвним у своїх думках, і це чудово. Тому що побороти темряву ми зможемо тільки разом“.
Цьогоріч до Energy Security Dialogue долучилися нові учасники з бізнесу, медіа та міжнародної спільноти. Захід об’єднав панельні дискусії, кожна з яких робить важливий внесок у визначенні енергетичної стійкості України. Крім того, під час конференції відбулася презентація спільного документу DiXi Group та European University Institute “Supporting Ukraine’s Energy Sector: Keeping Ukraine’s Accession to the EU in Sight”, яке презентували Олена Павленко та експерт з питань енергетики, Європейський комісар з питань енергетики (2004-2010) Андріс Пієбалгс. Основна теза цього документу полягає в тому, що для успішного відновлення енергетичної інфраструктури України, збереження енергетичної безпеки та інтеграції в Європейський Союз, необхідно поєднувати короткострокові рішення для подолання енергетичної кризи з довгостроковими стратегіями, що включають декарбонізацію, модернізацію енергетичних мереж та інновації в цифрових технологіях. Інтеграція України в європейські енергетичні та промислові стратегії, а також залучення міжнародної підтримки та інвестицій, є критично важливими для її відновлення та успішної адаптації до стандартів ЄС.
Енергетичний щит України: витривалість у поєднанні з міжнародною підтримкою
Перша дискусія розпочалася з аналізу підготовки України до опалювального сезону, викликів для енергетичної галузі та обговорення важливості міжнародної допомоги. Учасники наголосили, що підтримка партнерів залишається ключовим елементом енергетичної стійкості держави.
“Для нас важливо, що ці розмови переходять у практичну площину. Тема енергетичної безпеки важлива не лише в контексті сьогодення, але і для майбутнього. Ми обговорюємо не лише поточну зиму, а й довгострокові перспективи. Наш виграш – у здатності думати наперед“, — зазначив Антон Антоненко, віцепрезидент DiXi Group та модератор дискусії, відкриваючи першу панель.
Роман Андарак, заступник міністра енергетики України, у своєму виступі зазначив, що наразі енергетична незалежність — це завдання всього суспільства.
“Систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру є найбільшим викликом. Більше тисячі атак підтверджують, що енергетичний сектор став цілеспрямованою мішенню агресії“, – сказав він. Особливо небезпечними є удари по підстанціях, які з’єднані з атомними електростанціями, що може призвести не лише до відключень, а й до зупинки промислового виробництва в країні, а також удари по транскордонних лініях, які забезпечують нас можливістю імпортувати до 2,5 ГВт електроенергії з ЄС.
“Ці атаки мають також психологічний ефект – намагаються зламати моральний дух населення, знищити його стійкість. Але ми продовжуємо працювати, і міжнародна підтримка є критично важливою для нашої перемоги“, – додав він.
Також за словами заступник міністра енергетики України, цієї зими важливим питанням є зупинка транзиту російського газу. Він більше не буде вирішальним елементом поставок для Європи і для регіонів України. “Те, що ще кілька років тому здавалося неможливим, сьогодні вже стає реальністю, і з 1 січня це підтверджено офіційно. Для Європи це вже не буде таким критичним фактором у енергетичній ситуації в регіоні”, – підкреслив Роман Андарак.
Серед іншого Роман Андарак також відмітив зростаючу роль кіберзагроз. “За кілька днів до масованих обстрілів ми фіксуємо масштабні кібератаки. Це свідчить, що ворог діє системно, поєднуючи фізичний і цифровий вплив“, – додав заступник міністра.
Говорячи про підготовку до наступних зимових сезонів, він підкреслив, що важливо мати на увазі не лише сьогоднішні виклики, але й довгострокові стратегії, щоб зберегти енергетичну безпеку.
Генеральний директор Оператора ГТС України Дмитро Липпа розповів про стратегію розвитку газотранспортної системи України та підготовку до можливого припинення транзиту російського газу.
“Ми готові до будь-яких викликів. Наша мета – забезпечити стабільне постачання газу в Україні, коли транзит через Росію припиниться. Для цього ми активно працюємо над забезпеченням альтернативних маршрутів постачання газу через Польщу, Молдову та інші країни Центральної Європи, що стало можливим завдяки співпраці з міжнародними партнерами”, – зазначив Липпа.
Він також окреслив потенціал української газотранспортної системи та важливість її модернізації.
За його словами, зараз на балансі ГТС України – 511 компресорних агрегатів. Втім, у роботі лише 10, що демонструє великий потенціал для адаптації до нових умов. В компанії активно працюють над створенням альтернативних джерел постачання газу, зокрема через Польщу та Балкани.
“Ми створили гарантовану потужність для постачання газу з Молдови, що відкриває нові можливості для України. Зараз це 1 млн кубометрів на добу, плануємо збільшити до 7 млн кубометрів, – зазначив генеральний директор ОГТСУ. – Також ми отримали підтвердження гарантованої потужності з напрямку Словаччини, що дасть змогу транспортувати до 42 млн кубометрів газу на добу до кінця зими 2026 року”, – додав Дмитро Липпа.
Оцінюючи партнерство і співпрацю з ENTSO-E Сергій Назаренко, керівник офісу ідентифікації та протидії загрозам об’єктам критичної інфраструктури, НЕК «Укренерго» відмітив, що важливість синхронізації української системи з європейською важко переоцінити.
“Україна від’єдналася від енергосистеми росії на початку повномасштабного вторгнення, і наша енергосистема вистояла. Це стало можливим завдяки багаторічній підготовці – технічній, організаційній, юридичній”, – відмітив він.
Сергій Назаренко також зазначив, що членство в ENTSO-E дає нам можливість брати участь у формуванні стратегій, обговоренні розвитку енергосистеми та взаємодії ринків.
“Сьогодні жодна енергосистема в світі не вистояла б самостійно в умовах такої агресії. Україна змушена розробляти власні унікальні методики оцінки і протидії загрозам. Цей досвід корисний і нашим європейським партнерам, адже гібридні загрози, включно з кібератаками та інформаційними операціями, є спільним викликом”, – додав він.
У свою чергу Френк Рейер, заступник голови Комітету з експлуатації системи ENTSO-E, під час конференції DiXi Group Energy Security Dialogue 2024 також підкреслив важливість розвитку технічної інфраструктури для зміцнення енергетичної безпеки та інтеграції України в європейський енергетичний простір.
“Імпорт – це питання сьогодення. Ми починали з нуля, а зараз маємо 2,1 ГВт імпорту для України і працюємо над збільшенням дозволеного експорту. Технічну інфраструктуру потрібно враховувати. Україна має цікавий енергетичний мікс з потенціалом експорту ядерної енергії та ВДЕ. Повна інтеграція в усі процеси ЄС необхідна”, – зазначив він.
Алан Райлі, член Наглядової Ради DiXi Group, відзначив, що не варто занадто захоплюватися розмірковуваннями про те, чого чекати після війни та якою може бути відбудова, адже зима тільки почалась, і міжнародні партнери ще можуть позитивно вплинути на ситуацію.
“Критично важливо отримати додаткові системи протиповітряної оборони. Для цього слід залучити впливових колишніх посадовців, щоб просувати передачу ППО Україні. Крім того, необхідно забезпечити державну підтримку та міжнародне фінансування для подолання проблем із цінами на імпортовану електроенергію та обладнання. І, безперечно, цієї зими країна потребує додаткових генераторів”, — підкреслив Алан Райлі.
Янез Копач, член Наглядової Ради DiXi Group, ексдиректор Секретаріату Енергетичного Співтовариства (2012–2021 рр.) відмітив, що у жовтні було представлено дослідження щодо Європейського Зеленого курсу, яке передбачає поєднання децентралізованої генерації та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Для України таке поєднання може стати основною енергетичної безпеки та стійкості.
Підсумовуючи, учасники панелі відзначили, що майбутнє енергетичної безпеки України залежить від продовження міжнародної допомоги, інвестицій у відновлювальні джерела енергії та консолідації зусиль усіх гравців сектору.
Енергетична безпека та кліматичні цілі: синергія чи контрадикція?
Панельна дискусія на тему “Енергетична безпека та кліматичні цілі: синергія чи контрадикція” зосередилася на складному питанні: чи можливо поєднати амбітні кліматичні цілі з енергетичною безпекою, особливо в умовах війни, коли енергетика сама по собі є мішенню. Панелісти обговорювали, чи можливо досягти балансу між цими двома аспектами в теперішніх умовах. Модераторкою дискусії виступила головна редакторка Kyiv Independent Ольга Руденко.
Микола Колісник, заступник Міністра енергетики України, підкреслив важливість розвитку відновлювальної енергетики (ВДЕ) на рівні розподіленої генерації та великих об’єктів потужністю понад 20 МВт. Він наголосив на важливості впровадження квотних механізмів та аукціонів Укренерго для надання допоміжних послуг.
“Україна має великий потенціал у розвитку ВДЕ, включаючи гідрогенерацію та біомасу, і повинна активно використовувати агропотенціал для створення “зеленого міксу” з біоенергії, сонця, вітру та геотермальних рішень”, – зазначив він.
Заступник також наголосив на потенціалі України в розвитку вітро- та сонячної генерації, геотермальних технологій. Зараз Міністерство енергетики працює над створенням паспортів енергонезалежності для регіонів, які враховуватимуть місцеві особливості кожної області для розвитку відновлювальної енергетики та розподіленої генерації.
“Україна є державою, яка інтегрується в Європейський Союз, тому ми теж перебуваємо в парадигмі розвитку відновлювальної енергетики, альтернативних джерел енергії, що є однією з ключових вимог ЄС”, – акцентував Микола Колісник.
Серед іншого, Микола Колісник виділив перспективи розвитку атомної генерації та необхідність створення інвестиційних парків, де, за прикладом сусідніх країн, основними умовами для інвесторів є дешевий мегават, безкоштовне підключення та податкові пільги.
Анастасія Верещинська, директорка Європейсько-українського енергетичного агентства, наголосила, що розвиток нової децентралізованої генерації критично важливий для енергетичної безпеки України. І це не то, що робить бізнес, встановлюючи сонячні електростанції для власного споживання, це повинні бути станції, підключені до мережі. Також Анастасія зауважила, що нині є понад 4 ГВт готових проєктів вітрової енергетики, які потребують фінансування, і без механізму гарантованого викупу електроенергії ці проєкти не можуть бути реалізовані.
Йоланда Гарсія Мескіта, керівниця відділу DG ENER з відносин із державами-членами та Енергетичним Співтовариством, зазначила, що енергетична трансформація є необхідною для подолання кліматичних викликів. Вона підкреслила важливість інтеграції відновлювальних джерел енергії в енергосистему та залучення споживачів до енергетичних ринків.
“Україна робить значні зусилля на шляху до євроінтеграції. Національний план з енергетики та клімату (НПЕК)є потужним інструментом для залучення інвестицій. Проте енергетичний перехід – це шлях вперед. Нам потрібно декарбонізувати, використовувати відновлювальні джерела енергії та підвищувати енергоефективність”, – додала вона.
Олексій Оржель, голова Київського офісу Енергетичного Співтовариства, акцентував, що Україна повинна рухатися в напрямку європейських стандартів:
“В Україні немає інших варіантів: будь-який бізнес-процес орієнтований на європейських партнерів, зокрема, це експорт біометану; до атак, коли була можливість, це був експорт електричної енергії, також і з ВДЕ”.
Він також зазначив, що кліматичні цілі становлять значний виклик для України, проте їх виконання та, відповідно, шлях до ЄС, є екзистенційно необхідним для України. “Енергетичне Співтовариство є містком для впровадження європейських рішень, норм та стандартів в енергетиці, навіть якщо Україна ще не є членом ЄС, це можливість вже бути повністю інтегрованим в енергетичні ринки ЄС до того, як стати повноправним членом Європейського об’єднання”, — підсумував він.
Йоланда Гарсія Мескіта також підтвердила, що Україна вже є частиною європейської енергетичної спільноти і рухається до євроінтеграції. Вона підкреслила, що ЄС продовжить допомагати Україні в гармонізації законодавства щодо природних газів, що є важливим для експорту, зокрема біометану. За її словами, в Європі визнають величезний потенціал українського біогазу, який у майбутньому зможе витіснити природний газ та зменшити залежність від нього.
Підсумок дискусії: баланс між енергетичною безпекою та кліматичними цілями можливий, якщо застосовувати наявні інструменти та міжнародний досвід. Енергетична безпека України – це не лише про виживання в умовах війни, але й про стратегічне планування на майбутнє.
Генератори рішень: як підприємства та громади будують власну енергонезалежність
Наступна панельна дискусія “Генератори рішень: як підприємства та громади будують власну енергонезалежність” була присвячена питанням енергетичної автономії, зокрема роботі бізнесу та громад в цьому напрямку. Бізнес представив приклади встановлення генераторів, когенераційних установок і розвитку сонячної енергетики. Також обговорювалися інвестиції в декарбонізацію, зелені технології та виробництво водню. Громади ділилися досвідом переходу на відновлювані джерела енергії, модернізації інфраструктури та створення локальних енергосистем. Модераторкою дискусії виступила ведуча і керівниця програми «Факти» на телеканалі ICTV, ведуча телемарафону «Єдині новини» Олена Фроляк.
Олена Бойченко, партнерка департаменту консалтингу «Делойт» в Україні, зазначила, що опитування серед представників бізнесу, проведене компанією спільно з Американською торговельною палатою, свідчить, що 88% бізнесів готові до тривалих відключень електроенергії, демонструючи свідомий підхід. Водночас, дослідження спроможності громад показало, що лише невелика частина з них має стратегічний підхід до енергетичних питань. Головною перешкодою для органів місцевого самоврядування щодо реалізації енергетичних проектів є брак фінансування, відсутність фахівців у громадах та інфраструктурні обмеження.
СЕО Нова Енерджі Андрій Литвиненко нагадав, що після початку повномасштабної війни через обстріли нафтосховищ та енергетичної інфраструктури виникли проблеми паливної та енергетичної безпеки. Ще у 2022 році для забезпечення безперебійної доставки Нова пошта встановила на своїх відділеннях та сортувальних терміналах 4 тисячі генераторів загальною потужністю 36 МВт. Вже у 2024 компанія обрала більш екологічні та ефективні рішення для забезпечення власної енергетичної автономності. У відділеннях почали встановлювати безперебійні джерела живлення, а на сортувальних терміналах — когенераційні газові установки та сонячні електростанції. Зараз такий проєкт реалізується на 5 сортувальних центрах компанії. Інвестиції у ці заходи склали 13,6 млн дол.
Олександр Домбровський, заступник голови правління МХП, президент “МХП Еко Енерджи”, відзначив, що у компанії працюють над технологічними рішеннями щодо декарбонізації до 2030 року, розвитком біогазових, біометанових проектів та сонячної генерації (15 МВт у 2024 році, в той час як потенціал сонячної генерації на об’єктах МХП становить 800 МВт). Також компанія інтегрує виробництво зеленого водню з біометановими технологіями на базі власної лабораторії в Україні. Домбровський підкреслив, що сонячні панелі є швидшим і простішим варіантом порівняно з вітровими електростанціями, для яких необхідно проводити річне дослідження погодних умов. Але і сонце, і вітер потребують інтеграції систем накопичення енергії.
Заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок розповів про ініціативу, що реалізується за підтримки USAID, спрямовану на будівництво системи передачі електроенергії для об’єднання ключових об’єктів: комунального підприємства з виробництва тепла (КГУ), водоканалу, лікарень та інших установ.
Він наголосив, що власна генерація — це не лише економічно вигідне, а й стратегічно важливе рішення. За словами Новачка, встановлення КГУ одразу розглядалося як бізнес-модель завдяки комбінованому виробництву електричної енергії та тепла. Він також наголосив на необхідності довгострокового планування енергетичної безпеки з горизонтом у 10–20 років.
“Кредити під 5–7% на будівництво сонячних електростанцій при тарифі 10 грн/кВт·год окуповуються за два роки. Це чудовий приклад, як громади можуть інвестувати у власну енергетичну незалежність”, — додав Василь Новачок.
Керівник Агенції розвитку міста Житомира Борис Пахолюк повідомив, що Житомир першим в Україні підписав політичну декларацію про перехід на відновлювані джерела енергії та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. За останні 10 років місто вже скоротило викиди СО2 більше ніж на 36% і побудувало першу в Україні когенераційну установку на основі системи органічного циклу Ренкіна, що працює на біомасі. Житомир перевів все вуличне освітлення на LED-лампами, що дозволило скоротити вдвічі споживання електричної енергії на освітлення вулиць. Усі ці та інші досягнення стали можливими завдяки системній роботі та впровадження системи управління місцевою енергетичною політикою, яка розвивається в місті з 2015 року.
Резюмуючи панельну дискусію, спікери погодилися, що серед викликів основним є брак стратегічного підходу в громадах, недостатнє довгострокове планування та дефіцит фахівців. Учасники наголосили на важливості системного підходу та інтеграції інноваційних рішень для забезпечення енергетичної безпеки.
Ukrainian Energy Security Dialogue 2024 вкотре підтвердив важливість відкритого діалогу між урядом, бізнесом, громадами та міжнародними партнерами. Разом ми формуємо нову енергетичну реальність для України – сильну, стійку та орієнтовану на майбутнє.
Захід організовано ГО “ДІКСІ ГРУП” під патронатом Міністерства енергетики України, за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня” та за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні. Інформаційними партнерами заходу виступили Енергетичне співтовариство, Starlight Media та Kyiv Independent.
