ЄС імпортував уранову продукцію з рф на понад 700 млн євро у 2024 році
Київський та брюссельський аналітичні центри DiXi Group та Bruegel представили спільне дослідження з рекомендаціями для Європейського Союзу щодо зменшення залежності від російського імпорту урану.
У документі відзначається, що ЄС залишається залежним від росії майже на всіх етапах ядерного паливного циклу зокрема, у конверсії, збагаченні та постачанні паливних збірок. Особливо критичною є ситуація з реакторами ВВЕР, розроблених Радянським Союзом, що діють у Європі: у 2023 році 81% імпорту паливних збірок (573 з 707 тонн), які забезпечують роботу реакторів такого типу, надійшло з рф.
Попри війну росії проти України, у 2024 році ЄС імпортував уранову продукцію з рф на понад 700 млн євро, про що свідчать дані Євростату, на які посилаються автори дослідження. Хоча це лише близько 3% загального енергетичного імпорту з рф (22 мільярди євро), ядерна залежність створює значні стратегічні ризики.
Росія вже використовувала енергоресурси як інструмент тиску, і подібна тактика щодо урану цілком можлива. Кремль може раптово припинити постачання, порушивши критичні ланцюги постачання. Європейські енергокомпанії формують запаси. Проте це лише тимчасове рішення, яке не гарантує довгострокової безпеки.
«Небезпека полягає не лише в ризику перебоїв із постачанням, а й у політичній вразливості. Тому відмова від російського урану є одночасно енергетичним рішенням та ціннісним вибором», — коментує опублікований матеріал Олена Лапенко, генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group, співавторка дослідження.
Імпорт ядерного палива відкриває простір для політичного впливу з боку РФ — через довгострокові контракти, спільні проєкти (як-от новий реактор в Угорщині) та можливість тиску на окремі держави-члени щодо блокування антиросійських ініціатив. Попри санкційний тиск, корпорація «Росатом» досі присутня на ринку ЄС, зокрема через контракти з третіми країнами, що створює лазівки в санкційній політиці.
Одним із прикладів збереження російської присутності є співпраця французької компанії Framatome з «Росатомом». Попри повномасштабну агресію росії проти України, в Німеччині планується виробництво паливних збірок для ВВЕР-реакторів за ліцензією російського ТВЕЛ. Хоча це зменшує пряму залежність від імпорту, «Росатом» залишається ключовим гравцем: володіє ліцензією, є субпостачальником і бере участь у стратегічному управлінні проєктом.
«Такий підхід лише поглибить інтеграцію Росатому в європейський ядерний ланцюг і створить ризики технологічного та комерційного впливу з боку країни-агресора», — додає генеральна менеджерка.
Окрім цього, «Росатом» тісно пов’язаний із російським військово-промисловим комплексом. Компанія активно співпрацює з підсанкційними оборонними підприємствами, виконує військові замовлення та має доступ до технологій, які можуть бути використані для виробництва озброєння.
Фінансовий та моральний аспект також має велике значення: закупівля урану в рф — це сотні мільйонів євро, які врешті-решт підтримують бюджет держави-агресора, попри заявлену стратегічну солідарність ЄС з Україною.
Дослідники відзначають, що хоча миттєво відмовитися від імпорту неможливо, Євросоюз має всі передумови для поступового зменшення залежності. Європейські та партнерські компанії можуть розширити виробництво і вибудувати нові логістичні маршрути, зокрема з Канади, Австралії, Намібії чи Казахстану. Водночас запуск нових потужностей із конверсії та збагачення у ЄС, США та Великій Британії очікується не раніше початку 2030-х років.
«ЄС має ухвалити чітку стратегію поступової відмови від російського урану. Ризик повторення “газового сценарію” цілком реальний, особливо в разі початку скорочення імпорту. Наявні запаси ядерного палива лише тимчасово пом’якшать наслідки, але довгострокове рішення — у диверсифікації постачання», — зазначає Олена Лапенко.
Аналітики рекомендують структурований підхід до поступового скорочення імпорту російського урану з фокусом на розвиток внутрішнього виробництва, підвищення конкурентоспроможності та обмеження доступу «Росатому» до європейського ринку.
Перший етап — ембарго на збагачений природний уран, що матиме обмежений вплив завдяки наявним запасам. Другий — поступова відмова від готового палива для ВВЕР-реакторів. В обох випадках потрібна чітка правова рамка на рівні ЄС, яка дозволить компаніям законно припиняти контракти з «Росатомом».
Такий підхід зменшить ризики для енергетичної безпеки та сприятиме формуванню стійкого європейського ядерного ринку, незалежного від Кремля.
