За інформацією Energy Map, у травні 2026 року Україна скоротила імпорт електроенергії на 29% порівняно з квітнем – до 398,0 тис. МВт·год. Це вже третій місяць поспіль, коли обсяги імпортних поставок зменшуються. Водночас експорт зріс у 2,8 раза – до 94,1 тис. МВт·год. Попри це, Україна залишалася нетто-імпортером електроенергії: імпорт перевищив експорт у 4,2 раза.
Основним чинником зниження потреби в імпорті стали сприятливі погодні умови. Потепління призвело до скорочення споживання електроенергії, а збільшення тривалості світлового дня та висока сонячна активність сприяли зростанню виробництва СЕС. У результаті навантаження на енергосистему знизилося, а поєднання внутрішньої генерації та імпорту дозволило повністю покривати попит без застосування обмежень споживання протягом усього місяця. Травень став першим місяцем 2026 року, коли для населення, бізнесу та промисловості не запроваджувалися жодні обмеження електропостачання.
Водночас безпекова ситуація залишалася напруженою. Протягом травня росія здійснила дві хвилі масованих атак на енергетичну інфраструктуру України: 1 та 13-14 травня, які спричинили пошкодження енергооб’єктів та перебої електропостачання в низці регіонів.
Для підвищення стійкості ринку та покращення економічної привабливості імпорту в години пікового навантаження з 1 травня набули чинності нові прайс-кепи на короткострокових сегментах ринку. Граничні ціни були підвищені до 15 тис. грн/МВт·год на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку та до 17 тис. грн/МВт·год на балансуючому ринку. Уже в перший день дії нових цінових лімітів добовий імпорт зріс на 50% порівняно з попередньою добою – до 29,0 тис. МВт·год. Однак рішення не вплинуло на загальну тенденцію до скорочення імпорту за підсумками місяця.
Структура імпорту за країнами походження:
- Угорщина – 206,6 тис. МВт·год (52,0%);
- Румунія – 97,7 тис. МВт·год (24,5%);
- Польща – 91,4 тис. МВт·год (23,0%);
- Молдова – 1,4 тис. МВт·год (0,3%);
- Словаччина – 0,9 тис. МВт·год (0,2%).
Порівняно з квітнем обсяги імпорту скоротилися по більшості напрямків на 21-59%. Винятком стала Словаччина, звідки поставки зросли у сім разів, хоча фактично здійснювалися лише протягом однієї доби – 31 травня.
Попри щомісячне скорочення, імпорт залишався суттєво вищим за торішній рівень. Для порівняння, у травні 2025 року Україна імпортувала 194,1 тис. МВт·год електроенергії, що удвічі менше, ніж у травні 2026 року.
Експорт електроенергії здійснювався лише за трьома напрямками:
- Угорщина – 59,9 тис. МВт·год (63,6%);
- Молдова – 18,0 тис. МВт·год (19,1%);
- Румунія – 16,2 тис. МВт·год (17,3%).
Поставки до Польщі та Словаччини були відсутні.
Порівняно з квітнем експорт зріс у 2-5 разів на всіх напрямках постачання. Водночас у річному вимірі зростання було незначним: у травні 2025 року експорт становив 92,7 тис. МВт·год, що лише на 2% менше за показник аналогічного місяця поточного року.
Використання дозволеної потужності інтерконекторів для імпорту
З початку року номінальний ліміт імпортної потужності з країн ЄС до України та Молдови становить 2,45 ГВт. Оскільки частина цього ресурсу спрямовується на забезпечення поставок до Молдови, для України фактично доступний обсяг комерційного імпорту становить близько 2,1 ГВт. При цьому доступна імпортна потужність не є сталою і може коригуватися залежно від поточної ситуації в енергосистемах країн-учасниць Східноєвропейського регіону розрахунку пропускної спроможності (EE CCR).
У травні середній рівень використання доступної пропускної спроможності становив лише 25,5% від прийнятої номінальної величини (2,1 ГВт). Максимальне завантаження інтерконекторів – 80,8% було зафіксоване 1 травня в період 18:00-20:00, тоді як мінімальне становило 5,4% 31 травня між 05:00 та 06:00.
Таким чином, попри триваючі атаки на енергетичну інфраструктуру та підвищення прайс-кепів для стимулювання імпорту, сезонне скорочення споживання та зростання сонячної генерації дозволили Україні знизити потребу в імпортній електроенергії. За підсумками місяця імпорт залишався важливим інструментом задоволення попиту споживачів та балансування в енергосистемі, однак його обсяги були найнижчими з початку весни.
Проєкт “Прозорість енергетичного сектору” (EST) підтримує ключові пріоритети адміністрації США, просуваючи її інтереси в енергетичній сфері та розширюючи можливості для американських компаній в енергетичному секторі України. Зміцнюючи прозорість та антикорупційні запобіжні заходи, проєкт сприяє створенню більш передбачуваного середовища, заснованого на правилах, яке може підтримувати чесну конкуренцію та заохочувати інвестиції. Завдяки підтримці ринково орієнтованих реформ та вдосконаленню систем обробки даних, EST сприяє економічним інтересам США, одночасно зміцнюючи лідерство США у світовому енергетичному секторі.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки щедрій підтримці Уряду Сполучених Штатів. Зміст звіту є відповідальністю DiXi Group і не обов’язково відображає погляди Уряду Сполучених Штатів Америки.
