Ситуація в енергосистемі складна, Україна потребує додаткових балансуючих потужностей вже цього літа
Внаслідок низки прицільних ракетних атак росіян навесні 2024 року і через втрати біля 7 ГВт потужностей, ситуація в енергосистемі стала гіршою, ніж напередодні зими 2023-2024. Україна терміново потребує збільшення міжнародної підтримки для додаткових генеруючих потужностей.
Про це заявила президентка DiXi Group Олена Павленко під час заходу “Building resilience: strategies for strengthening Ukraine’s energy future”, організованого Florence School of Regulation (FSR).
Пригадуючи регулярні відключення взимку 2022-2023 років, Олена Павленко зазначила, що з подібною за серйозністю ситуацією Україна може зіштовхнутися вже зовсім скоро.
“Під час зимових атак на енергетичну інфраструктуру у 2023 ми дуже покладалися на імпорт від ЄС. Втім, я припускаю, що Україна зараз у ще складнішій ситуації, ніж взимку, оскільки покладається на імпорт електроенергії не лише у пікові години, але й навіть упродовж дня. Ми потребуємо додатково постійно більше 2 ГВт, а то і більше, потужностей. І це не має бути лише сонце або вітер, а гнучка балансуюча генерація. В Україні зараз немає відповіді, де її знайти”, – розповіла президентка аналітичного центру під час свого виступу.
Проблема останніх атак у березні полягала в тому, що вони були дуже прицільними. За словами експертки, це означає, що росія мала можливість розрахувати удар з великою точністю, відповідно, мала доступ до супутнових даних або інших подібних джерел інформації. Вона наголосила, що потрібно не допустити, аби у росіян був доступ до таких даних.
За словами експертки, хоча спеціально створений для допомогти енергетичному сектору Фонд підтримки енергетики України акумулював більше 350 млн євро, станом на березень ці кошти вже були “розписані” під нагальні потреби. Разом з тим, пошкодження самих лише ліній електропередач внаслідок березневих обстрілів коштуватиме Україні близько 100 млн євро, про що відомо з публічних джерел.
“Біля 100 тисяч споживачів на день іноді від’єднані від постачання електроенергії, в першу чергу, у Східній Україні. Наша індустрія зараз зіткнулася з обмеженням електропостачання. Ми потребуємо значно більше для закупівлі обладнання. І ми все ще не знаємо, як покрити потреби в балансуючих потужностях влітку та взимку”, – акцентувала Олена Павленко.
Наразі Україна зробила все, щоб збільшити можливості для імпорту електроенергії, а регулятор ринку також стимулює децентралізовану генерацію. Однак для повноцінного захисту енергооб’єктів ми потребуємо якісних систем протиповітряної оборони. В іншому випадку немає жодних гарантій, що відновлена інфраструктура не буде зруйнована росіянами знову.
Резюмуючи, експерта зазначила, що попри всі виклики і критичність ситуації, українські міста і громади демонструють готовність будувати стійке енергетичне майбутнє вже зараз та дотримуватися політики декарбонізації сектору. До прикладу, Житомир розробив стратегію декарбонізації до 2050 року, яка передбачає заміщення газу іншими джерелами енергії.
“Уряд має ухвалити Національний план з енергетики та клімату. Невдовзі він презентує його на Ukraine Recovery Conference. Головне питання – як трансформувати його цілі в конкретні дії. І тут знову ми потребуємо багато допомоги від наших іноземних партнерів, оскільки ми маємо працювати на регіональному, національному, інтернаціональному рівнях, і в цей же час вести війну” – наголосила вона.
Переглянути відеозапис події можна за посиланням: https://bit.ly/4boUrUf
