Серед країн Євразії Україна має вражаючий прогрес у напрямку відкриття контрактів
20 травня DiXі Group у партнерстві з Publish What You Pay (PWYP) провів онлайн-захід «Досвід адвокації та впровадження практик відкритих контрактів в Україні, Казахстані, Киргизстані та Азербайджані». Захід відбувся в рамках проекту «Посилення умов для укладання контрактів у видобувних галузях Євразії шляхом активізації співпраці між неурядовими організаціями регіону».
Під час заходу учасники обговорили ситуацію з розкриттям контрактів у своїх країнах: що працює, які існують проблеми і де шукати рішення.
Еміль Омаров, менеджер із Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Євразії, Близького Сходу та Північної Африки в Publish What You Pay, зазначив, що наразі 42 країни приєдналися до ініціативи з відкриття контрактів (для порівняння, в 2019 році їх було лише 19). Він підкреслив, що Україна, Монголія та Вірменія дійсно дуже активно працюють в цьому напрямку.
«Це круто бачити глобальний прогрес у напрямку відкриття контрактів, але зараз вкрай важливо щоб всі ініціативи та зобов’язання, які взяли на себе країни, дійсно виконувалися», − підкреслив Еміль Омаров.
Ольга Полуніна, менеджер з організації консультативних послуг в сфері забезпечення сталого розвитку в DiXi Group, розповіла про досвід України у процесі відкриття контрактів.
«Цей процес тривав багато років, але вийшов на новий рівень в 2018 році – коли був прийнятий закон “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, яким було впроваджено звітування компаній відповідно до стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей», – наголосила вона.
Водночас, з моменту прийняття цього закону й до моменту затвердження на законодавчому рівні відкриття ключових положень контрактів пройшло три роки (у 2021 році було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях”). За його прийняття проголосували 344 народні депутати. Однак, через війну, яка розпочалася в лютому, відкриття ключових положень контрактів на практиці ще не відбулося.
В Казахстані ситуація поки менш оптимістична. За словами Марії Лобачової, координаторки ГО «Ехо», раніше категорична відмова відкривати контракти спостерігалася саме в компаній. Однак, в 2017 році в країні був прийнятий Кодекс про надра.
«Це законодавство дало основу для відкриття контрактів ще до того як Ініацітива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) зробила це обов’язковим. Водночас, у приватних розмовах з’ясувалося, що багато працівників ключових держорганів і компаній навіть не знають про таку вимогу», – підкреслила Марія Лобачова.
Наразі в Казахстані відкритих контрактів у доступі нема, тому, фактично, ця вимога так і не виконується.
Що стосується Киргизстану, то вся інформація про контракти публікується на сайті, який наразі майже не працює. Назік Іманбекова, експертка Консорціуму організацій, які просувають ІПВГ в Киргизстані, зауважила, що пошук коштів на технічне покращення цього сайту наразі є одним із пріоритетів. Орган, відповідальний за публікацію інформації про контракти, постійно посилається на те, що не може публікувати через технічні аспекти сайту.
В Азербайджані з приблизно 40 контрактів в нафтогазовидобувній галузі відкритими залишаються лише 19. Більше того, у гірничодобувній галузі взагалі відсутня законодавча вимога про відкриття контрактів.
«Ініціатива прозорості видобувних галузей могла би стати рішенням цієї проблеми, але через тиск уряду на громадянське суспільство членство країни в ІПВГ було призупинено», − підкреслив Ільхам Гусейнлі, експерт Громадського союзу за демократичний розвиток та економічну співпрацю.
Серед допоміжних інструментів, які можуть покращити ситуацію з відкриттям контрактів, учасники назвали активний обмін досвідом з адвокації та реалізації відкритих контрактів, проводення спільних адвокаційних регіональних та міжнародних кампаній, а також заходів.
Проведення цієї дискусії стало можливим завдяки проекту PWYP «Посилення умов для укладання контрактів у видобувних галузях Євразії шляхом активізації співпраці між неурядовими організаціями регіону».
