Під час дискусії «Плани лібералізації енергоринків: скільки будемо платити за електрику і газ після війни?» директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович підкреслив, що міжнародні партнери багато в чому йдуть назустріч Україні, але швидше за все дотримуватимуться принципової позиції щодо потреби лібералізувати енергетичні ринки.
Обговорення за участі представників міжнародної спільноти й українського парламенту відбулося в межах квітневої презентації моніторингу виконання умов програми МВФ та макрофінансової допомоги ЄС від консорціуму RRR4U. Модерувала захід бізнес-репортерка Kyiv Post Олена Граждан.
«Ми не говоримо, що зміни на ринку мають відбутися одномоментно – потрібна підготовка, адже йдеться про багато квазіфіскальних операцій, які впливають на доходи бюджету і державних компаній. І у Брюсселі, й у Вашинґтоні готові говорити про терміни, умови та модальності такого переходу, проте ми маємо його здійснити, адже інакше не посядемо гідного місця в європейському енергоринку. Без реальної конкуренції та відкритого ринку розраховувати на серйозні інвестиції буде складно», – наголосив директор із досліджень DiXi Group.
Експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод нагадала, що поступова лібералізація газового й електроенергетичного ринків, яку маємо реалізувати по закінченню воєнного стану, є одним із індикаторів Плану України. Ухвалити відповідну дорожню карту потрібно вже у другому кварталі цього року. Водночас на четвертий квартал припадає зобов’язання скасувати мораторій щодо підвищення тарифів на тепло та гарячу воду. Частково він уже знятий для непобутових споживачів, бізнесу, бюджетних установ.
Міжнародні партнери України наголошують і на дієвому захисті вразливих споживачів. Розробка сценаріїв фінансово сталої реформи разом із технічним аналізом витрат на квазіфіскальну підтримку на ринках електричної енергії, газу, опалення є одним із структурних маяків нової програми МВФ, який необхідно виконати до липня.
Як зауважила експертка, попри певний рух до ринкових умов, дистанція між поточними цінами для населення та їхнім економічно обґрунтованим рівнем досить значна. До прикладу, за газ більшість домогосподарств сплачує 7,96 грн замість 27,84 грн – рівня, що покриває всі обґрунтовані витрати станом на початок квітня, за підрахунками DiXi Group.
«Паралельно з реформою постає виклик: звідки брати кошти на підтримку тих, хто цього справді потребує? Вищі тарифи призведуть до зростання як доходів енергетичних компаній, так і податкових надходжень. Саме завдяки цьому держава потенційно зможе балансувати всі додаткові витрати на соціальну підтримку в енергетиці», – пояснила Альона Корогод.
Радник з питань енергетики Представництва Європейського Союзу в Україні Арон Керпель-Фроніус наголосив, що усі міжнародні партнери визначають пріоритетом побудову деталізованих дорожніх карт ринкової лібералізації.
«Нині ключові для енергетичної безпеки державні підприємства України постійно перебувають під атаками росії. Щоб підтримувати їхню роботу, необхідні фізичний захист та безперервний ремонт. Водночас такі компанії як “Укргідроенерго”, “Нафтогаз” субсидують ціни на енергоресурси з власних бюджетів – замість того, щоб інвестувати у розвиток власної інфраструктури. Така модель не є стійкою у нинішніх умовах, і аби залучати фінансування від міжнародних інвесторів – українські ринки електроенергії та газу мають поступово пройти процес лібералізації», – зауважив Арон Керпель-Фроніус.
Водночас, за його словами, вразливі та енергетично бідні споживачі мають бути належним чином захищені – для цього потрібен чітко визначений та адресний механізм підтримки таких споживачів.
Радник із питань енергетики також запевнив у всебічному сприянні, яке ЄС, Секретаріат Енергетичного Співтовариства та інші партнери надають Україні в розробці
Дорожніх карт лібералізації ринків, передбачених Планом України, і поділився позитивними очікуваннями:
«Міністерство енергетики демонструє розуміння необхідності розробки Дорожніх карт та готовність до їх реалізації. Ми вже проводили обговорення з цього питання і дуже сподіваємося, що затримок в ухваленні не буде».
Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус наголосив, що на сьогодні визначити ціни на енергоносії для післявоєнного періоду неможливо – це буде залежати від багатьох факторів, як-от якою буде ціна газу, яким – дефіцит в енергосистемі, чи буде працювати в українській енергосистемі Запорізька АЕС тощо.
«Дати правдоподібний прогноз про рівень цін і тарифів в енергетиці після закінчення воєнного стану сьогодні не зможе ніхто. Відповідні рішення ухвалюватимуться вже новим складом Парламенту і Уряду, виходячи з майбутніх економічних реалій», – зазначив Голова Комітету.
Відеозапис події доступний за посиланням.
Із презентацією Моніторингу та спецтеми можна ознайомитися за посиланням.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
