Прозорість в енергетиці має стати інструментом боротьби з російською дезінформацією: “Індекс прозорості енергетики 2023. Третій міжнародний випуск”
На цьому під час презентації “Індексу прозорості енергетики 2023. Третій міжнародний випуск”, наголосила президентка DiXi Group Олена Павленко.
Новий випуск Індексу, команда DiXi Group підготувала разом із WEG World Experience for Georgia та WatchDog.MD. Порівняно з попереднім дослідженням за 2021 рік індикаторів у новому побільшало на сім – до 124-х. Ще одним нововведенням Індексу 2023 стало оцінювання державних органів і компаній, відповідальних за розкриття інформації в енергетиці.
Індекс фокусується на ринках електричної енергії та газу, а також на міжсекторальній проблематиці. Ось яку прозорість аналізованих країн воно засвідчило:
- Румунія – відмінну (86, A-);
- Грузія – добру (73, B-);
- Молдова – середню (57, C-);
- Україна – неприйнятну (38, F).
“Прозорість енергетичного сектору залежить від ринкового розвитку, зрілості відповідного законодавства та регулювання. Країну ЄС Румунію використали як орієнтир, Грузія та Молдова лише на шляху до лібералізації ринків”, – наголошує генеральний менеджер із розвитку енергетичних ринків DiXi Group Андрій Урста
“Україна була другою в рейтингу за результатами 2021 року, але опустилася на останню позицію через російську агресію”, – підкреслює генменеджер із розвитку енергетичних ринків.
Грузія, Молдова та Румунія продемонстрували найкращу прозорість у категоріях “Баланси” та “Природні монополії”, оскільки саме в їхніх межах законодавчі вимоги до розкриття інформації щодо компаній і державних органів визначені найчіткіше.
Натомість брак звітності щодо запроваджених політик, державних витрат й управлінської прозорості зумовили найгірші показники цих країн у категоріях “Органи державної влади” та “Політика”, де нижчі бали Грузії та Молдови додатково пояснює їхній перехід до стратегічних документів нового покоління, як-от Національних планів із енергетики та клімату.
Україна досягла найліпших результатів за категоріями “Споживання” й “Органи державної влади”, де безпекові ризики для критичної інфраструктури є найменшими, на відміну від “Балансів”, “Звітності” й “Надійності та безпеки” – тут наші показники виявилися найнижчими.
Загалом же порівняно з результатом 2021 року Україна втратила відразу 31 пункт. Що спричинило таке різке падіння? Насамперед повномасштабне російське вторгнення та зумовлене ним швидке й невибіркове закриття більшості енергетичних даних із огляду на загрози для безпеки.
Грузія продемонструвала найбільший поступ газового ринку, прозорість якого зросла на шість балів, а її загальний показник поліпшився на 12 пунктів. Натомість Молдови – на два. Утім енергетичні прозорість і підзвітність як цих двох країн, так і нашої потребують суттєвого вдосконалення.
До нього спонукає те, чого досягла Румунія, що пройшла довгий шлях реформування енергетичних ринків й інтегрувала їх в єдиний євросоюзівський, тож може слугувати орієнтиром для трьох згаданих країн, кожна з яких прагне стати членкинею ЄС.
Поступ у лібералізації енергетичних ринків і зрілість законодавства та регулювання – ось ключові фактори для енергетичної прозорості. Унікальність України полягає в тому, що попри врахування більшості відповідних вимог і правил ЄС у національному законодавстві, наразі нам не вдається цілковито імплементувати їх. Чому?
На заваді війна та постійний ризик руйнування енергетичної інфраструктури. За таких несприятливих обставин потреби прозорості та фізичної безпеки енергетичних об’єктів протистоять одна одній. Друга переважає, оскільки є передумовою не лише нормального функціонування економіки, а й задоволення основних потреб мільйонів українців.
Оскільки гарантувати безпеку енергетичних об’єктів критичної інфраструктури є життєво важливим для України, мінімізовувати розголошення конфіденційної інформації, якою для своїх терористичних атак можуть скористатися росіяни, є цілком доречним.
Водночас автори дослідження наголошують: “Подальше успішне відновлення української енергетики залежатиме від прозорості, яка може створити основу для довіри між зацікавленими сторонами (держава, бізнес, іноземні партнери) та можливості для інвестицій у сектор”.
Усувати прогалини в енергетичній прозорості можемо просто зараз, навіть попри війну, що триває. Як? У пригоді вже стануть два із трьох типів рекомендацій, які підготували автори Індексу 2023, враховуючи дилему “Безпека проти прозорості”.
Мова про загальні поради, які без жодних безпекових ризиків можемо втілювати незалежно від воєнного стану, і ті, що охоплюють період його дії та зосереджуються на виниклих після повномасштабного вторгнення лакунах, які також можна нейтралізувати, уникаючи загроз для безпеки.
Зрештою сам Індекс 2023 підтверджує це: навіть під час війни Україні вдалося досягти незначного прогресу в одній категорії та чотирьох підкатегоріях і зберегти попередній результат за однією з підкатегорій.
Регулярне оцінювання й аналіз відіграють важливу роль у просуванні послідовного поступу енергетичних прозорості та підзвітності, неабиякий зиск від чого матимемо ми з вами – споживачі, адже прозоріші та конкурентніші енергетичні ринки сприяють поліпшенню нашого обслуговування та чесному ціноутворенню.
Більше цікавих деталей дізнаєтеся завдяки нашому англомовному дослідженню: https://bit.ly/4bKSZLq.
Також можете переглянути відеозапис його презентації англійською: https://bit.ly/3LvECQn.
Матеріал підготували в рамках проєкту “Зміцнення безпеки та підзвітності країн Східного партнерства через застосування Індексу прозорості енергетики“, що його Європейський Союз підтримує через Партнерство “Відкритий уряд” у межах EU for Integrity Programme.
Зміст цього допису є винятковою відповідальністю DiXi Group, його за жодних обставин не можна вважати таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
